25.12.2013 Справа № 756/15342/13-к

№ 1 – кп/756/745/13

756/15342/13 - К

В И Р О К

іменем України

25 грудня 2013 року           Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді – Дев’ятка В.В.,

при секретарі – Гриненко І.В.,

з участю прокурора – Янчука Д.Л.,

захисника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-          вироком Деснянського районного суду м. Києва від 22.07.2002, за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування призначеного покарання, з визначенням іспитового строку 2 роки. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 29.08.2003, іспитовий строк відносно ОСОБА_2 скасовано і направлено останнього для відбуття призначеного покарання;

-          вироком Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2006, за ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування призначеного покарання, з визначенням іспитового строку 3 роки;

-          вироком Деснянського районного суду м. Києва від 14.03.2008, за ч. 1 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді 5 років трьох місяців позбавлення волі, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 03.04.2012, звільненого від вібування призначеного покарання за вказаним вироком, у зв’язку із тяжкою хворобою,

що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

03.10.2013, близько 17 год., ОСОБА_2, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «станція метро Мінська», зайшов до маршрутного таксі №24, яке рухалось в сторону вул. Богатирська в м. Києві де побачив у правій кишені куртки однієї з пасажирів вказаного маршрутного таксі мобільний телефон. В цей час у нього виник умисел на повторне, таємне викрадення майна чужого майна.

Одразу ж, реалізуючи свій умисел, ОСОБА_2, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав у ОСОБА_3 мобільний телефон марки «НТС» вартістю 1400 гривень, із сім картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 15 гривень, завдавши останній матеріального збитку на загальну суму 1415 гривень. Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, однак близько 17 год. 30 хв. по вул. Тимошенка, 2-а в місті Києві був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього вказаний мобільний телефон.

У судовому засіданні ОСОБА_2, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи викладені у вироці вище, зокрема показав, що дійсно 03.10.2013, близько 16 год., він, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «станція метро Мінська» зайшов до маршрутного таксі №24, яке рухалося в сторону вул. Богатирська, та побачивши у потерпілої мобільний телефон викрав його, після чого з місця вчинення злочину зник.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їхньої позиції немає; останнім роз’яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, доведена.

Дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразились у повторному, таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставину, що пом’якшує покарання.

Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_2, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, суд визнає, рецидив злочину, оскільки обвинувачений раніше судимий за ст. 309 КК України.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_2, міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, що обвинувачений за місцем проживання характеризується формально позитивно, має тяжке захворювання, перебуває на обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину інваліда.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати покарання ОСОБА_2, у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання та вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю в 2 роки. Зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з’являтись на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя                                           В.В. Дев’ятко