ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
05 липня 2006 р. |
№ 22/3б |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Разводової С.С. (доповідач) - головуючого |
|
|
Катеринчук Л.Й. |
|
|
Ткаченко Н.Г. |
|
розглянувши касаційну скаргу |
Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську |
|
на постанову |
Луганського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року. |
|
у справі |
№ 22/3б господарського суду Луганської області |
|
за заявою |
- товариства з обмеженою відповідальністю “Луганський центр відпочинку та розваг”; - приватного підприємця ОСОБА_1; - Управління ПФУ в Кам`янобрідському районі м. Луганська |
|
до |
Луганського міського комунального підприємства “Парк культури та відпочинку ім. 1-го Травня” |
|
про |
банкрутство |
За участю представників сторін
|
від кредитора |
ОСОБА_2, ОСОБА_3 дов-ті, |
|
від боржника |
не з'явилися |
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.02.2006 року у справі № 22/3б (суддя Ковалінас М.Ю.) провадження у справі про банкрутство Луганського міського комунального підприємства «Парк культури та відпочинку 1 -го Травня»припинено відповідно до п. 8 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки боржник є об'єктом права комунальної власності; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів; припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_4 в якості розпорядження майна.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року зазначена ухвала суду першої інстанції скасована.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду апеляційної інстанції, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція м. Луганськ в особі начальника, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року посилаючись на порушення та невірне застосування норм матеріального та процесуального права під час розгляду зазначеної справи, зокрема, п. 8 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; ст.ст. 94, 95, 97 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 28.02.2006 року провадження по справі № 22/3б про банкрутство Луганського міського комунального підприємства “Парк культури та відпочинку ім. 1 Травня” припинено з тих підстав, що рішенням Луганської міської ради четвертого скликання тридцять восьмої серії від 23.12.2005 року № 38/7 “Про внесення змін до рішення Луганської міської ради від 03.09.2002 року № 3/62 “Про незастосування положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до окремих підприємств, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Луганська, та до яких не застосовуються положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі по тексту -Закон) включено боржника у справі -Луганське комунальне підприємство “Парк культури та відпочинку ім. 1 Травня”.
Враховуючи викладене, судова колегія підтримує висновок місцевого господарського суду, про те, що оскільки боржник є об'єктом комунальної власності, відповідно до приписів п. 8 ст. 5 Закону провадження у справі про банкрутство боржника підлягає припиненню.
Проте, суд апеляційної інстанції скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, зазначив, що 23 грудня 2005 року (тобто після проведення підготовчого засідання суду) Луганською міською радою на пленарному засіданні тридцять восьмої сесії було прийнято рішення № 38/7 «Про внесення змін до рішення Луганської міської ради від 03.09.2002 року № 3/65 «Про незастосування положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»до окремих підприємств, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Луганськ», згідно якого Луганське міське комунальне підприємство «Парк культури та відпочинку 1 -го Травня»включено до переліку цих окремих підприємств. Проте прийняття цього рішення вже не може вплинути на провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки до нього вже були застосовані положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а припинення провадження у справі про банкрутство -підприємства, яке є об'єктом права комунальної власності, на підставі прийняття вказаного рішення, законодавством не передбачено.
Крім того, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що прийняття рішення Луганською міською радою щодо незастосування положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до юридичних осіб -підприємств, які є об'єктами права комунальної власності, повинно передувати порушенню провадження у справі про банкрутство Луганського міського комунального підприємства «Парк культури та відпочинку 1 Травня»міста Луганськ.
Судова колегія не може погодитись із зазначеними висновками апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 8 ст. 5 Закону положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб -підприємств. що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.
Колегія суддів вважає, що апеляційний суд не врахував те, що положення зазначеної норми Закону не ставить питання незастосування процедури банкрутства в залежність від того, до чи після порушення провадження у справі про банкрутство прийнято рішення відповідної ради органу місцевого самоврядування про не застосування положення Закону відносно підприємства, що є об'єктом комунальної власності.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційний суд не мав правових підстав для скасування ухвали господарського суду Луганської області від 28.02.2006 року та додаткової ухвали від 01.03.2006 року у справі № 22/3б.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року необхідно скасувати, а ухвалу господарського суду Луганської області від 28.02.2006 року та додаткову ухвалу від 01.03.2006 року по справі № 22/3б залишити без змін.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -
|
|
ПОСТАНОВИВ: |
|
Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року скасувати.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 28.02.2006 року та додаткову ухвалу від 01.03.2006 року у справі № 22/3б залишити без змін.
|
Головуючий |
Разводова С.С. |
|
Судді |
Катеринчук Л.Й. |
|
|
Ткаченко Н.Г. |