СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
18 квітня 2007 року |
Справа № 2-7/1464.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Заплава Л.М.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Вербовської Ганни Миколаївни, довіреність № 8205 від 15.08.05;
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.01.07;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 09.02.2007 у справі № 2-7/1464.1-2006
за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18,Київ 30,01030)
в особі центру електрозв'язку № 5 Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Московська, 9,Ялта,98600)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 70079,21 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду АР Крим від 09.02.2007 року у справі № 2-7/1464.1-2007 у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв`язку № 5 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” про стягнення з суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за надані по договору НОМЕР_1 послуги користування мережею Інтернет відмовлено.
При прийнятті рішення, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини між сторонами у даній справі мають регулюватись Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 року, норми зазначених правил вимагають при підключенні до мережі Інтернет складання акту виконаних робіт. Дослідивши обставини справи господарський суд АР Крим встановив, що відповідний акт сторонами не підписувався, у зв`язку з чим відсутні докази надання послуг з користування мережею Інтернет.
Не погодившись з цим судовим актом, відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Центру електрозв`язку № 5 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов про стягнення заборгованості задовольнити.
Доводи заявника апеляційної скарги полягають у тому, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, невірно застосовано норми матеріального права -Інструкція про порядок обліку та розгляду заяв на надання послуг місцевого телефонного зв`язку, затвердженої наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України № 45 від 12.12.1997 року.
Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду АР Крим законним та обґрунтованим.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2007 суддю Горошко Н.П. замінено на суддю Гонтаря В.І.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2007 суддю Гонтаря В.І. замінено на суддю Горошко Н.П.
11 квітня 2007 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 18 квітня 2007 року.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.04.2007 суддів Горошко Н.П. та Сотула В.В. замінено на суддів Заплава Л.М. та Гоголя Ю.М.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судовою колегією встановлено наступне.
Центр електрозв'язку № 5 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 70079,21 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих йому за договором НОМЕР_1 від 28.09.2004 року послуг користування мережею Інтернет.
Рішенням господарського суду АР Крим від 02.02.2006 року у справі № 2-3/14041-2005 позов Центру електрозв'язку № 5 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” було задоволено, з СПД ОСОБА_1 стягнуто 40877,42 грн. заборгованості, 970,00 грн. пені, 3505,22 грн. інфляційних витрат, 512, 37 грн. річних, 458,66 грн. держмита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року зазначене вище рішення господарського суду АР Крим було скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2006 року рішення господарського суду АР Крим від 02.02.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 року було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України зазначив, що спір у даній справі зводиться до доведення факту надання або ненадання послуг по підключенню абонента до мережі Інтернет. Так, суд касаційної інстанції зауважив, що під час вирішення спору по суті попередні судові інстанції формально та односторонньо підійшли до встановлення даної обставини, зокрема, апеляційним судом було взято до уваги лише ту обставину, що наряд на виконання робіт не є доказом їх виконання, не надавши правової оцінки цьому наряду, та письмовим доказам Підприємця та Центру електрозв'язку про факт підключення чи не підключення Підприємця до мережі Інтернет.
Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши дотримання господарським судом АР Крим вказівок суду касаційної інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв`язку № 5 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
28.09.2004 року між відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку № 5 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” (Укртелеком) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 -Споживач, був укладений договір НОМЕР_1 про надання доступу до глобальної мережі Іnternet по виділених лініях.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Укртелеком надає Споживачу доступ до глобальної мережі Інтернет шляхом включення до порту вузлу Інтернет Укртелекому. Споживач включається в порт по виділеній лінії. Організація цієї лінії не охоплюється Послугою та надається згідно з окремим договором.
Відповідно до пункту 6.1 Договору, реєстрація та підключення Споживача здійснюється після надходження оплати на розрахунковий рахунок Укртелекому згідно з Додатком 1 до цього Договору.
Пунктом 6.2 договору НОМЕР_1 встановлено, що розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому та залежить від обсягу будь-якої переданої та прийнятої Споживачем інформації.
Згідно з пунктом 6.3 договору, споживач здійснює щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату вартості послуги в розмірі не менше вартості послуг, наданих в попередньому розрахунковому періоді з наступним перерозрахунком, виходячи з фактично наданих послуг в звітний період.
Згідно з Додатком № 1, плата за послуги за Договором НОМЕР_1 від 28.09.2004 року складається з установчої плати у розмірі 948,00 грн. та абонентської плати за пакет „Преміум Плюс” (256 Кбит/с передача та 1024 Мбит/с прийом) у розмірі 8000,00 грн.
29.10.2004 року між сторонами було укладено Додаткова угода, пунктом 1 якої передбачено, що, згідно з наказом ВАТ „Укртелеком” № 450 від 03.12.2003 року, до граничних тарифів на послуги зв'язку надаються постійно діючи скидки у розмірі 20% від прийнятого сторонами тарифу.
При цьому, судова колегія зазначає, що відповідно до пункту 6.8 Договору, Укртелеком починає виставляти рахунки абонентської плати з дати повного підключення Споживача до вузлу Інтернет Укртелеком, дата відзначається в акті виконаних робіт.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Крім того, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Оскільки при укладенні договору НОМЕР_2 сторони вільно домовились про те, що підтвердженням повного підключення споживача до вузлу Інтернет Укртелеком є акт виконаних робіт, то саме наявність такого акту може свідчити про початок надання послуг, обумовлених договором, а також про обґрунтованість виставлення рахунків на оплату наданих послуг.
Встановлюючи обґрунтованість вимог позивача про необхідність оплати виставлених рахунків, судова колегія виходить з того, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачаться, що 28.09.2004 року між сторонами за договором був підписаний наряд на виконання робіт по встановленню послуг мережі Інтернет НОМЕР_3, на який позивач в обґрунтування своїх вимог посилається як на безперечний факт виконання Центром електрозв'язку №5 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” своїх обов'язків за договором НОМЕР_1 від 28.09.2004 року (том 1 а.с.31).
Однак, листом від 23.12.2004 року вих. НОМЕР_4, надісланого на адресу СПД ОСОБА_1, Центр електрозв'язку № 5 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” повідомляє лише про можливість надати послуги з підключення до мережі Інтернет. Також зазначається, що раніше підключення не здійснювалось у зв`язку з відсутністю технічної можливості обліку передплаченого обсягу трафіку (том 1 а.с.56).
Таким чином, судова колегія вважає, що хоча між сторонами у справі і було підписано наряд на виконання робіт, фактично послуги з доступу до мережі Інтернет не здійснювались.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що в період з грудня 2004 року та на момент звернення позивача до суду з позовом між сторонами складались та підписувались документи, які б могли свідчили про підключення СПД ОСОБА_1 до мережі Інтернет. Пункт 6.8 договору, щодо необхідності підписання акту виконаних робіт, сторонами також не підписувався.
Судом першої інстанції вірно зазначено про невідповідність наряду НОМЕР_3 від 28.09.2004 року вимогам пункту 8.4 Інструкції про порядок обліку та розгляду заяв на надання послуг місцевого телефонного зв'язку, затвердженої наказом Державного комітету зв`язку та інформатизації України № 45 від 12.12.1997 року, яким передбачено, що на наряді повинна бути точно вказана кількість витрачених матеріалів, зазначені номери зайнятих пар в кабелі, штирів на стійках та стовпах, а також тип і місце встановлення телефонного апарату (кімната, коридор). Однак, із змісту наряду №240 від 28.09.2004 року не вбачається вказання необхідної інформації, що є також підставою для неприйняття його судом як належного доказу у справі.
Таким чином, позивачем не надано доказів виконання ним своїх зобов'язань за договором НОМЕР_1 від 28.09.2004 року, у зв`язку з чим, господарський суд АР Крим вірно встановив відсутність правових підстав для задоволення позивних вимог Центру електрозв'язку №5 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” про стягнення з СПД ОСОБА_1 заборгованості.
Керуючись статтями 101, 103 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв`язку № 5 Кримської філії ВАТ „Укртелеком” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 09 лютого 2007 року у справі № 2-7/1464.1-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Л.М. Заплава
Ю.М. Гоголь