СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
13 квітня 2007 року |
Справа № 2-26/18021-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Ткаченка М.І.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: Ресницький В.У. за довіреністю;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Алупкінської міської ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 23 січня 2007 року у справі № 2-26/18021-2006А
за позовом Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Виконавчого комітету Алупкінської міської ради (вул. Красногвардійська, 32, Алупка, 98676)
третя особа: Комунальне підприємство "Ялтажитлоексплуатація" (вул. Дзержинського, 4, Ялта, 98612)
про спонукання до виконання певних дій та стягнення 85476,73 грн.
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання незаконною відмову виконавчого комітету Алупкінської міської ради у видачі суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 дозволу на ведення торгівельної діяльності, за адресою: АДРЕСА_2, зобов'язати виконавчий комітет Алупкінської міської ради видати дозвіл на ведення торгівель діяльності за адресою: АДРЕСА_2 та стягнути з місцевого бюджету м. Алупка на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 збитків у розмірі 85 467,73 грн. Відповідно до доданого до позову розрахунку позовних вимог, складу збитків позивачем були включені 65 267,000 грн. упущеної вигоди, 19 785,93 грн. сплати орендних платежів за оренду приміщень, 414,80 грн. сплати за послуги Алупкінського управління міського господарства.
У січні позивачем був наданий уточнений розрахунок заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача шкоди та збитків.
Позовні вимоги були обґрунтовані положеннями пункту 1 статті 43 Конституції України та статтею 6 Господарського кодексу України. Щодо позовних вимог про стягнення грошових сум, позивач обґрунтував положеннями статті 22 Цивільного кодексу України та пунктом 3 статті 10 Закону України «Про дозвільну систему в галузі господарської діяльності».
У письмових пояснення третя особа -комунальне підприємство «Ялтажитлоексплуатація” повідомила господарський суд, що у вересні між суб'єктом підприємницької діяльності Корольовим Максимом Володимировичем та комунальним підприємством «Ялтажитлоексплуатація»був укладений договір оренди приміщень у АДРЕСА_2, Літера А, окремо розташована будівля, 1-1, 1-2, 1-3, 1- 4, 1-5, 1-6,1-7, 1- 8, площею 97,7 м2.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-26/18021-2006А від 23 січня 2001 року (суддя Проніна О.Л.) позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до виконавчого комітету Алупкінської міської ради, третя особа: комунальне підприємство "Ялтажитлоексплуатація" про спонукання до виконання певних дій та стягнення 85476,73 грн. задоволено частково. Визнано протиправною відмову виконавчого комітету Алупкінської міської ради у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозволу на ведення торгівельної діяльності, за адресою: АДРЕСА_2. Зобов'язано виконавчий комітет Алупкінської міської ради видати дозвіл на ведення торгівельної діяльності за адресою: АДРЕСА_2 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 5182,20 грн. шкоди та 155,22 грн. судових витрат. В частині стягнення шкоди у розмірі 5018,53 грн. відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення упущеної вигоди у розмірі 65267,00 грн. закрито.
Не погодившись з винесеною постановою господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду, в якій просить дану постанову скасувати.
На думку апелянта, при винесенні постанови у даній справі, судом першої інстанції порушені норми процесуального та матеріального права, а саме, вимоги статті 22 Цивільного кодексу України, статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 4 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності. Вважає, що суд помилково дійшов висновку про наявність спричинених збитків. Договір оренди від 07 вересня 2005 року не розірваний, тому, можливе виконання цього договору. Позивачем не надано суду доказів наявності причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками. Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні представник позивача надав судовій колегії пояснення та заперечення на апеляційну скаргу.
Представники апелянта та третьої особи у судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи, а також те, що відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності не з'явившихся представників сторін.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. у справі №2-26/18021-2006А від 13 квітня 2007 року суддів суддів Заплава Л.М. та Лисенко В.А. замінено на суддів Гоголя Ю.М. та Ткаченка М.І.
Судова колегія, відповідно до вимог статті 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, встановила наступне.
Позивач листом від 07 червня 2006 року звернувся до місцевої ради м. Алупка із клопотанням про надання дозволу з надання посередницьких послуг у сфері торгівлі та наданні в оренду нерухомості за адресою: АДРЕСА_2.
Виконавчий комітет Алупкінської міської ради листом за вих. №584/02-14 від 16 червня 2006 року повідомив позивача, що у зв'язку із укладенням мирової угоди між Ялтинською міською радою та Алупкінською міською радою, об'єкт у АДРЕСА_2, знаходиться у стадії передачі до Фонду комунального майна м. Алупка, у зв'язку з чим, договір оренди, який був укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та комунальним підприємством «Ялтажитлоексплуатація», має бути переукладений.
Отже, виконавчий комітет Алупкінської міської ради відмовив у видачі документів дозвільного характеру на здійснення господарської діяльності за адресою розташування зазначеного об'єкту нерухомості.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" за №2806-1V від 06 вересня 2005 року, одним із основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.
Статтею 9 цього Закону встановлено, що уповноважений орган, зокрема, розробляє або бере участь у розробленні і погоджує проекти нормативно-правових актів з питань видачі документів дозвільного характеру.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" за №280/97-ВР від 21 травня 1997 року, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Нормативно-правовий акт, згідно чинного законодавства, це прийнятий чи виданий уповноваженим державним або іншим органом у межах його компетенції та у визначеній законодавством формі офіційний письмовий документ, який спрямовано на регулювання суспільних відносин, містить нормативні приписи, розрахований на багаторазове застосування і дія якого не вичерпується одноразовим виконанням.
Рішення місцевих рад та їх виконкомів, які встановлюють порядок і правила отримання різноманітних дозволів, є нормативно-правими актами.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем не було надано нормативно-правових актів, якими регулюється порядок видачі дозвільних документів на території відповідної територіальної громади, у зв'язку з чим, судом першої інстанції правомірно не прийнято доводи відповідача відсутності отримання дозволу на розміщення об'єкту торгівлі в орендованих приміщеннях.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 4 Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється, саме, необхідність одержання документа дозвільного характеру.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 2 та статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, зокрема, органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
За такими обставинами, господарським судом обґрунтовано і правомірно задоволені позовні вимоги в частині визнання незаконною відмови виконавчого комітету Алупкінської міської ради у видачі фізичної особі - підприємцю ОСОБА_1 дозволу на ведення торгівельної діяльності, за адресою: АДРЕСА_2, та спонукання відповідача видати дозвіл на ведення торгівельної діяльності за вказаною адресою.
Відповідно з пунктом 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" шкода, завдана фізичним або юридичним особам посадовими особами дозвільного органу внаслідок їх неправомірних діянь, відшкодовується у встановленому законом порядку.
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлена можливість відшкодування тільки тих витрат, які особа зробила (мусить зробити) для відновлення свого порушеного права.
07 вересня 2005 року між комунальним підприємством «Ялтажитлоексплуатація»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренду нерухомого майна НОМЕР_1, за яким позивач з дійсного спору прийняв у платне тимчасове користування нежитлові приміщення у АДРЕСА_2 з метою їх використання для розміщення офісу та магазину.
Пунктами 4.4 та 4.4.2 зазначеного договору, за домовленістю сторін встановлений розмір орендних платежів у розмірі 3656,17 грн. щомісячно та розмір відшкодування плати за користування земельною ділянкою у розмірі 428,08 грн. щорічно.
Договір був укладений строком з 07 вересня 2005 року по 02 вересня 2006 року.
Матеріали справи свідчать про повноту внесення позивачем орендних платежів.
01 червня 2006 року позивачем був укладений договір за НОМЕР_2 про надання послуг зі збору та вивозу твердих побутових і відходів та будівного сміття комунального підприємства „Алупкінське управління міського господарства”.
За період з липня по вересень 2006 року, відповідно до розрахунку, позивачем сплачено комунальному підприємству „Алупкінське управління міського господарства” авансом суму у розмірі 414,80 грн. квитанцією за НОМЕР_3 від 26 квітня 2006 року.
Право на стягнення збитків виникло у позивача з 16 червня 2006 року з моменту відмови відповідача з надання відповідного дозволу.
Сума збитків, яка підлягає відшкодуванню, складає з орендних платежів, із урахуванням вказаного періоду та розрахунку орендної плати у сумі 14624,68 грн., витрат з відшкодування платежів за користування земельною ділянкою у сумі 142,70 грн. та 414,80 грн., що були сплачені комунальним підприємством „Алупкінське управління міського господарства” за договором від 01 червня 2006 року за НОМЕР_2 та складають загальну суму у розмірі 15182,20 грн.
Доводи апелента не приймаються судовою колегією до уваги, тому, що, стягнення збитків пов'язується позивачем з протиправною відмовою відповідача у наданні документів дозвільного характеру на право здійснення в орендованих приміщеннях посередничеської та торгівельної діяльності.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незадоволення позовних вимог зі стягнення упущеної вигоди у розмірі 65267,00 грн., виходячи з наступного.
Заявлені позовні вимоги пов'язані із здійсненням позивачем господарської діяльності.
Згідно до пункту 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зі змісту статі 22 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України вбачається, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Упущена вигода, яка заявлена позивачем до відшкодування, не відповідає змісту позовних вимог майнового характеру, які можуть заявлятися до відшкодування у розумінні пункту 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень в рамках адміністративного судочинства.
За такими обставинами, господарським судом правомірно закрите провадження у справі в частині стягнення упущеної вигоди у розмірі 65267,00 грн. на підставі пункту 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням та без порушення норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу виконавчого комітету Алупкінської міської ради залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2007 року у справі № 2-26/18021-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу або постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис О.Л. Котлярова
Судді підпис Ю.М. Гоголь
підпис М.І. Ткаченко