ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-6055/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2008 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Тагієвої З.М.
при секретарі судового засідання Подібка М.З.
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Прокопів Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м. Львова про зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за 2006 - 2007 роки в сумі 2733,30 грн.
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1звернулася до суду із позовом до Управління пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "Дітям війни" за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року в сумі 2733,30 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога їй не виплачувалась. Крім цього, просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова в судовому засіданні позов не визнав, представив на адресу суду заперечення на позовну заяву суть якого зводиться до наступного. На законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Вважає позов безпідставним і просила відмовити у задоволенні такого. Крім цього, наполягає на застосуванні строків позовної давності, оскільки вважає, що позивач звернувся до суду із пропущенням такого строку.
Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача недоплачену щомісячну надбавку до пенсії "Дітям війни" за вказаний вище період підлягає до задоволення.
Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивачу має бути нарахована допомога за цей період 742 грн. 65 коп. (липень, серпень, вересень 2007 року: 410,06 х 3х30%=123,018 х3=369,05 грн.; жовтень, листопад, грудень 2007 р. : 415.11 х 3х30%=124.533х3 =373,60. Усього: 369,05+373,60=742,65 грн.).
Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену надбавку за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, то такі до задоволення не підлягають та суд мотивує це наступним.
Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", якими було встановлено обмеження виплати щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» не були оскаржені до Конституційного Суду України.
Керуючись ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м. Львова нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, недоплачену щомісячну надбавку до пенсії «Дітям війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі 742 ( сімсот сорок дві ) грн. 65 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.