СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
12 квітня 2007 року |
Справа № 2-29/18567-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Заплава Л.М.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: Аркатова Вікторія Василівна, довіреність № бн від 25.05.06, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атракціон";
відповідача: не з'явився, Сакська міська рада;
третьої особи: не з'явився, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
третьої особи: не з'явився, Кримська регіональна філія державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Євпаторійський відділ;
третьої особи: не з'явився, Сакський міський відділ земельних ресурсів;
третьої особи: не з'явився, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 15 лютого 2007 року у справі № 2-29/18567-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" (вул. Піонерська, 4а, м.Саки, АР Крим, 96500)
до Сакської міської ради (вул. Леніна, 15, м.Саки, АР Крим, 96500)
3-ті особи:
1. суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
2. Кримська регіональна філія державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" Євпаторійський відділ (вул. Некрасова, 59-а, м.Євпаторія, АР Крим, 97400)
3. Сакський міський відділ земельних ресурсів (вул. Курортна, 25, м.Саки, АР Крим, 96500)
4. суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Атракціон" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Сакської міської ради про визнання протиправними дій Сакської міської ради з відмови у скасуванні рішення від 29.04.2004 „Про надання згоди на передачу у суборенду земельної ділянки площею 468 кв.м. по пров. Ковальова, 5а в м. Саки під розміщення площадки бару „Зелений мир", яка оформлена листом за НОМЕР_1 від 13.11.2006, а також про визнання протиправним і скасування рішення Сакської міської ради від 29.04.2004 „Про надання згоди на передачу у суборенду земельної ділянки площею 468 кв.м. по пров. Ковальова, 5а в м. Саки під розміщення площадки бару „Зелений мир". Позивачем зазначені як учасники судового розгляду, треті особи: суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, Дочірнє підприємство „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Кримської регіональної філії, Сакській міський відділ земельних ресурсів.
Обґрунтування позову полягає у тому, що з часу винесення відповідачем оспорюваного рішення, яким була надана згода на передачу підприємцю ОСОБА_1 у суборенду зазначеної вище земельної ділянки під розміщення площадки бару „Зелений мир", між позивачем і підприємцем ОСОБА_1 не була досягнута домовленість, спрямована на встановлення цивільних прав та обов'язків з приводу суборенди даної земельної ділянки, волевиявлення до укладення такого договору позивач не має, у зв'язку з чим звернувся до Сакської міської ради про скасування рішення від 29.04.2004, але листом за НОМЕР_1 від 13.11.2006 відповідачем було відмовлено у скасуванні рішення, що, на думку позивача, порушує його законні права та інтереси як орендаря земельної ділянки. Позивач зазначав, що вказане рішення відповідача та його дії з відмови в його скасуванні фактично спонукають позивача до передачі земельної ділянки у суборенду всупереч його волі, що не відповідає вимогам статті 14 Цивільного кодексу України, а тому підлягають визнанню протиправними, а рішення - відміні.
З метою забезпечення позову, ухвалою суду від 21.11.2006 зупинено дію рішення Сакської міської ради від 29.04.2004 „Про надання згоди на передачу в суборенду земельної ділянки площею 468 кв.м. по пров. Ковальова, 5а в м. Саки під розміщення площадки бару „зелений мир” та заборонено Сакському міському відділу земельних ресурсів та Кримській регіональній філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” вчиняти дії з державної реєстрації договору земельної ділянки площею 468,00 кв.м., розташованої за адресою: АР Крим, м. Саки, пров. Ковальова, 5а, кадастровий номер НОМЕР_2 від 30.04.2004, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Атракціон" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Постановою господарського суду АР Крим від 15.02.2007 року у справі № 2-29/18567-2006А (суддя О.І. Башилашвілі) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" задоволено.
Суд визнав протиправними дії Сакської міської ради по відмові у скасуванні рішення від 29.04.2004 року "Про надання згоди на передачу у суборенду земельної ділянки площею 468,00 кв.м. по пров. Ковальова, 5а в м. Саки під розміщення площадки бару "Зелений мир", оформлене листом за НОМЕР_1 від 13.11.2006 року, а також визнав протиправним та скасував зазначене рішення Сакської міської ради від 29.04.2004 року.
Не погодившись з постановою суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, представник підприємця ОСОБА_1 зазначив, що постанова суду не ґрунтується на законі та повинна бути скасована, оскільки суд не врахував, що позивачем фактично оскаржуються дії не Сакської міської ради, а Сакського голови, тому що якого-небудь рішення саме міськради представлено не було. Крім того, судом не наведено норм матеріального права, які б дозволяли зобов'язати власника земельної ділянки дати згоду на надання її в суборенду, і постановою не зазначено, які саме норми були порушені міськрадою при прийнятті відповідного рішення.
У судове засідання, призначене слуханням на 12.04.2007, представники відповідача та третіх осіб не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
На підставі рішення Сакської міської ради 24-го скликання від 02.04.2003 між товариством з обмеженою відповідальністю "Атракціон" і Сакською міською радою 30.05.2003 укладено договір оренди земельної ділянки площею 631,00 кв.м., яка розташована за адресою: АР Крим, м. Саки, пров. Ковальова, 5-а, кадастровий номер НОМЕР_2, під організацію літньої площадки кафе "Зелений мир", який зареєстровано у Сакській міській раді, про що 20.06.2003 зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 155, а також у Сакському міському відділі земельних ресурсів, про що 20.06.2003 зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 155 (а.с.9-13).
Відповідно до пункту 2.2.1 договору, він укладений строком на чотири роки, починаючи з моменту його державної реєстрації у міському відділі земельних ресурсів Автономної Республіки Крим. Рішенням Сакської міської ради № 35/5 від 09.02.2006 строк дії договору оренди земельної ділянки № 155 від 20.06.2003 продовжено на строк 25 років, про що укладена додаткова угода (а.с.65,66).
29.04.2004 Сакською міською радою винесено рішення, яким орендарю - товариству „Атракціон" була надана згода здати у суборенду підприємцю ОСОБА_1 частку орендованої земельної ділянки - земельну ділянку площею 468 кв.м. по АДРЕСА_3 під розміщення площадки бару „Зелений мир" в межах строку основного договору (а.с.67).
19.10.2006 товариство „Атракціон" звернулось із заявою про скасування Сакською міською радою вищевказаного рішення від 29.04.2004, на що отримало від відповідача лист за НОМЕР_1 від 13.11.2006 про відмову у задоволенні заяви і зазначенням того, що оскільки згідно з листом Сакського міського відділу земельних ресурсів від 02.11.2006 НОМЕР_3 договір суборенди знаходиться на реєстрації у Сакському відділі земельних ресурсів, міська рада не має можливості скасувати це рішення відповідно до заяви (а.с.8).
Господарським судом першої інстанції розглянуті та задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон" на підставі вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, а також на підставі п. 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Перевіривши процесуальні підстави для судового розгляду даного спору, судова колегія апеляційної інстанції визнала правомірними висновки господарського суду Автономної Республіки Крим щодо наявності правових підстав вважати Сакську міську раду належним відповідачем у справі, оскільки відмова міської ради скасувати своє рішення від 29.04.2004 викладена офіційно, в письмовій формі, в листі НОМЕР_1 від 13.11.2006, після розгляду по суті заяви позивача про скасування певного рішення.
Спростовуючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що в позові фактично оскаржуються дії Сакського міського голови, судова колегія зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами, згідно з частиною 1 статті 12 названого Закону міський голова є головною посадовою особою територіальної громади і на підставі статті 42 Закону підписує рішення ради та її виконавчого комітету, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах в тому числі з підприємствами і громадянами, здійснює інші повноваження місцевого самоврядування. Тому колегія суду вважає відповідь міської ради щодо відмови у задоволенні заяви позивача про скасування рішення ради офіційною відповіддю, насамперед, не особисто голови ради, а відповідного органу самоврядування -міської ради.
Також апеляційний суд не погоджується з доводами представника ОСОБА_1, викладеними в скарзі на постанову суду, стосовно відсутності у Сакської міської ради повноважень по скасуванню своїх раніше прийнятих рішень.
Дійсно, за змістом пункту 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 144 Конституції України у судовому порядку визнаються недійсними лише ті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які не відповідають Конституції або законам України.
В той же час, як свідчить заява позивача від 19.10.2006, в даному випадку підставою для скасування рішення від 29.04.2004 була зазначена не його невідповідність Конституції України або законам України, а необхідність врегулювання земельних відносин щодо суборенди земельної ділянки площею 468 кв.м. по АДРЕСА_3.
Позивачем зазначено, що договір суборенди з підприємцем ОСОБА_1, щодо якої прийнято оскаржуване рішення, не укладено, а орендар має намір використовувати земельну ділянку з власною метою, в тому числі, шляхом укладення договору суборенди з третьою особою, а отже, можливість скасування відповідачем власного рішення саме з цих мотивів не потребує застосування судового порядку та не суперечить вимогам законодавства.
Таким чином, з посиланням на частину 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти тільки з підстав, в межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України, та на пункт 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначаючий, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, господарським судом першої інстанції цілком правомірно зроблений висновок, що відмовляючи позивачу в задоволенні його заяви шляхом фактичного залишення її без розгляду, Сакська міська рада вийшла за межі своєї компетенції, ухилившись від розгляду питання по суті.
Дійсно, в матеріалах справи відсутні будь-які докази перебування договору суборенди на реєстрації чи проведення такої реєстрації на момент надання відповіді позивачу про відмову в скасуванні рішення (лист НОМЕР_1 від 13.11.2006).
Водночас, згідно з довідкою Кримської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" вих. № 504 від 13.11.2006, на земельну ділянку, розташовану в м.Саки, вул. Ковальова, 5-а, реєстрація договору суборенди не проводилась (а.с.64).
Встановлено, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2006 у справі № 2-29/8519-2006, яке набрало законної сили, встановлено преюдиціальний в розумінні статті 72 КАС України факт того, що реєстрація договору суборенди між товариством «Атракціон» та підприємцем ОСОБА_1 не проводилась, а тому, судом вірно визнані безпідставними подальші посилання відповідача на факт перебування договору суборенди на реєстрації.
Аналізуючи спірні правовідносини сторін з питань оренди та суборенди, слід враховувати, що у відповідності до пункту 4 статті 93 Земельного кодексу України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда), згідно зі статтею 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.
Пунктом 3.2.2 договору оренди земельної ділянки від 30.05.2003 передбачено право Орендаря (товариство „Атракціон") за згодою Орендодавця (Сакської міської ради) передавати у володіння і користування орендовану земельну ділянку або її частину іншій особі (суборенда) у випадках та на умовах, передбачених законом.
Між тим, стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З посиланням на те, ще договір суборенди земельної ділянки за своєю правовою природою є складним правочином (згода (рішення) орендодавця передує укладенню договору суборенди), і настання правових наслідків за яким можливе лише за наявності певних умов в їх сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що товариство „Атракціон" і підприємець ОСОБА_1 фактично не досягли домовленості, спрямованої на встановлення цивільних прав та обов'язків з приводу суборенди земельної ділянки площею 468 кв.м. по АДРЕСА_3 під розміщення площадки бару „Зелений мир", у зв'язку з чим договір суборенди земельної ділянки із ОСОБА_1 відповідно до вимог земельного законодавства не був укладений.
До того ж, згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду землі»орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону та орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
На підставі статей 25 Закону України "Про оренду землі" і 95 Земельного кодексу України орендар (користувач), зокрема, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
За таких обставин, апеляційна інстанція знаходить обґрунтованими твердження позивача стосовно того, що оскаржуваними діями та спірним рішенням відповідача порушується виключне право позивача самостійно господарювати на землі, оскільки відмова відповідача у скасуванні рішення, як і саме рішення Сакської міської ради від 29.04.2004 щодо суборенди землі, фактично спонукає позивача до укладення договору суборенди земельної ділянки всупереч його волі і за відсутності домовленості із суборендарем.
Таким чином, судова постанова, якою позовні вимоги товариства „Атракціон" визнані обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню, є правомірною, прийнятою у повній відповідності до норм чинного законодавства, тому судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою суду від 21.11.2006 підлягають скасуванню у відповідності до статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2007 у справі № 2-29/18567-2006А залишити без змін.
Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову, вжиті ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2006.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко