СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
18 квітня 2007 року | Справа № 20-2/008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Щепанської О.А.,
Плута В.М.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Кулеша А.М., дов. № б/н від 18.04.07; Фурсова Ю.К., дов. № б/н від 18.04.07, Комунальне підприємство "Житлосервіс № 13";
представник відповідача: Волков В.В., дов.№ б/н від 16.04.07;
Жемпалух О.О., заступник директора Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя;
розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства "Житлосервіс № 13" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 12 березня 2007 року у справі № 20-2/008
за позовом комунального підприємства "Житлосервіс № 13" (вул. Михайловська, 13-А,Севастополь,99002)
до Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя (вул. Р. Люксембург, 50,Севастополь,99001)
про стягнення заборгованості та відшкодування збитків у сумі 161317,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12 березня 2007 року у даній справі в позові комунального підприємства "Житлосервіс № 13" до Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення заборгованості та відшкодування збитків у сумі 161317,20 грн. відмовлено.
На зазначений судовий акт Позивачем подана апеляційна скарга, в якій сторона просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду від 12 березня 2007 року.
Крім того, до початку судового засідання, від Комунального підприємства „Житлосервіс № 13” надійшло клопотання про заміну відповідача на Севастопольську міську державну адміністрацію та Севастопольську міську Раду.
Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя вважає позовні вимоги необґрунтованими, в зв’язку з чим просить суд апеляційної інстанції залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції –без змін. У зв’язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Прокопанич Г.К. 18.04.2007 року за розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотули В.В. у складі судової колегії була проведена заміна судді Прокопанич Г.К. на суддю Плута В.М.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У січні 2007 року Комунальне підприємство "Житлосервіс № 13" звернулось до господарського суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя про стягнення заборгованості та відшкодування збитків у сумі 161317,20 грн.
Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на те, що Управління не є належним відповідачем, а збитки Комунального підприємства "Житлосервіс № 13" є результатом його незадовільної організації господарської діяльності (арк. с. 37-40).
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні положення Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, що регулюють сферу житлово-комунальних послуг.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Житлосервіс № 13" просить стягнути з Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя 161317,20 грн. збитків, спричинених затвердженням місцевими органами влади тарифів на житлово-комунальні послуги нижче розміру економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво, а саме: розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 349-р від 01.01.2001року "Про затвердження тарифів на послуги по експлуатації і утриманню житлового фонду (квартирна плата)", посилаючись на невиконання відповідачем прийнятих зобов'язань.
Відмовляючи у позові суд першої інстанції виходив з того, що Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя не є особою, яка повинна відповідати за позовом.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
На думку судової колегії, оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.
Положеннями статті 31 цього Закону передбачено, що порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво.
Орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті.
Крім того, не допускається і може бути оскаржено в суді, затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, без відповідного відшкодування.
Отже, центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень.
Центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені змінами цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.
У судовому порядку вирішуються спори, щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Згідно з розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 349-р від 01.01.2001 року "Про затвердження тарифів на послуги по експлуатації і утриманню житлового фонду (квартирна плата)" прийняте у відповідності до діючої на той час постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.1998 року № 939 "Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій", яка втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року N 560.
Крім того, відповідно до постанови від 22.06.1998 року № 939 надано право Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям встановлювати плату за користування житлом (квартирну плату) та за утримання житла.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"" Севастопольська міська державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади та, як і Севастопольська міська Рада відноситься до системи місцевого самоврядування.
Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації відповідно до положення про Управління є місцевим органом державної виконавчої влади Нахімовського району міста Севастополя (арк. с. 16-18).
У відповідності з покладеними на нього завданнями Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя не є органом місцевого самоврядування, який затверджує ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.
Судова колегія згодна з висновком суду першої інстанції по те, що Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя не затверджувало тарифи на послуги по експлуатації і утриманню житлового фонду, які діяли до 01.10.2006 і які, на думку позивача, нижчі від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя також не має повноважень передбачати у місцевому бюджеті видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Крім того, відсутні договірні зобов'язання між Комунальним підприємством "Житлосервіс № 13" та Управлінням житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя, внаслідок невиконання або неналежного виконання яких відповідачем позивачу могли б бути спричинені заявлені до стягнення збитки.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Управління житлово-комунального господарства Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя не є особою, яка повинна відповідати за позовом.
Згідно з частиною 4 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такою особою може бути Севастопольська міська державна адміністрація, яка розпорядженням № 349-р від 01.01.2001року затвердила тарифи на послуги по експлуатації і утриманню житлового фонду (квартирна плата), які Комунальне підприємство "Житлосервіс № 13" вважає нижчими від економічно обґрунтованих.
Згідно з частиною 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Але, як встановлено судовою колегією, представники позивача, при розгляді справи судом першої інстанції, не погодились з пропозицією суду про заміну первісного відповідача належним відповідачем.
В зв’язку з вищевикладеним, судова колегія вважає таким, що не підлягає задоволенню клопотання Комунального підприємства „Житлосервіс № 13” про заміну відповідача.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101, 103, 105 господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлосервіс № 13" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 12 березня 2007 року у справі № 20-2/008 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді О.А. Щепанська
В.М. Плут