СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

18 квітня 2007 року

Справа № 2-28/17257-2006

 

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гоголя Ю.М.,

суддів                                                                      Щепанської О.А.,

                                                                                          Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МІГ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя    Альошина С.М.) від 29 січня 2007 року у справі № 2-28/17257-2006

за позовом           суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до          дочірнього державного Унітарного підприємства пансіоната "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МІГ" (вул. Пушкіна,1,Морське, м. Судак,98033)

   

про стягнення 3027,66 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2007 року у даній справі позов суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 до Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МІГ" про стягнення 3027,66 грн. задоволено.

З Дочірнього державного унітарного підприємства пансіонату "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МІГ" стягнуто на користь позивача 3027,66 грн., у тому числі 1690,23 грн. пені, 3 % річних у розмірі 271,48 грн. та 1065,95 грн. індексу інфляції, а також 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На зазначений судовий акт відповідачем подана апеляційна скарга, в якій сторона просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду  від 29 січня  2007 року та постановити нове судове рішення, яким в позові суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1  відмовити.

Позивач у своєму відзиві на скаргу заперечує проти апеляційної скарги, просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання 18.04.2007 року представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини нез'явлення суду не відомі.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі відображають взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У вересні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Автономної Республики Крим із позовом до Дочірнього державного унітарного підприємства Пансіонату "Зеніт" про стягнення 1 690,23 грн. неустойки, 1 065,95 грн. інфляційних збитків та З % річних у розмірі 271,48 грн., а всього 3 027,66 грн. заборгованості за прострочення виконання грошового зобов'язання по Договору підряду б/н від 01.07.2005 року.

В ході розгляду справи, Позивач надіслав до суду письмове уточнення позовних вимог, де він просив викласти назву позовної заяви у наступній редакції:

"Позовна заява (у відповідності зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України) про стягнення неустойки, інфляційних збитків та 3 % річних у загальній сумі 3 027,66 грн. за прострочку виконання грошового зобов'язання по Договору підряду б/н від 01.07.2005 року".

          Заперечуючи проти позову, Дочірнє державне унітарне підприємство пансіонат "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МІГ", вважає його безпідставним з огляду на те, що договор від 01.07.2005 року відповідач вимушений залишити без виконання, оскільки  з пояснень керівника підприємства, оригінал вказаного договору підряду у відповідача відсутній.

Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні положення про договір та норми, що регулюють відносини сторін щодо неустойки, та фінансових санкцій, за прострочку виконання грошового зобов'язання.

Вивчивши матеріали справи,   обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає залишенню без задоволення, а рішення  залишенню без змін.

Судом встановлено, що 01 липня 2005 року між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Дочірнім державним унітарним підприємством Пансіонат "Зеніт" був укладений договір підряду б/н.

Пунктом 1 Договору підрядчик (позивач) зобов'язаний виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити наступні роботи: ремонт приміщень, пляжної зони Дочірного державного унітарного підприємства пансіонату "Зеніт", розташованого у сел. Морське Судацького району.

Ціна договору складала 300 000 грн., згідно з пунктом  2.1. даного договору.

Відповідно до пункту  3.1. та пункту 3.2. договору формою оплати є безготівковий розрахунок. Оплата по даному договору здійснюється у національній валюті України -гривні.

Згідно з пунктом 3.3.  договору кінцевий розрахунок за договором здійснюється замовником не пізніше 5 днів після закінчення робіт, включаючи усунення виявлених у процесі прийомки недоліків.

Крім того, пунктом 4.2. договору передбачено, що не пізніше 3-х днів з моменту підписання акту виконаних робіт (форма КБ-2, КБ-3) замовник зобов'язувався оплатити виконані підрядчиком роботи.

Отже,  як свідчать матеріали справи, 25 вересня 2005 року замовником були прийняті підрядні роботи та підписані акти прийомки виконаних робіт за липень - вересень 2005 року на суму 18 660,00 грн.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідно до статтей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення  є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних  засад і змісту законодавства України.

На думку судової колегії, оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав. 

Відповідно до вимог пункту 4.2. данного договору відповідач повинен був здійснити оплату за виконані роботи до 28.09.2005 року.

Оскільки, всупереч умов пункту 5.2.2. договору, відповідач здійснив оплату несвоєчасно, а саме 22.02.2006 року відповідачем було сплачено                 4 660,00 грн. та 30.03.2006 року 14 000,00 грн., у зв'язку з чим Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення неустойки, індексу інфляції та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по договору підряду б/н від 01.07.2005 року.

Позивачем нараховано відповідачу 1 690,23 грн. пені за період з 28.09.2005 року по 30.03.2006 року.

Згідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми боргу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, з 28.09.2005 року по 30.03.2006 року 3 % річних склали 271,48 грн.

Розмір індексу інфляції за той самий період, від простроченої суми складає 1 065,95 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі                     3 027,66 грн., у тому числі 1 690,23 грн. пені, 3 % річних у розмірі 271,48 грн. та 1 065,95 грн. індексу інфляції документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

Судова колегія згодна з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності доводів відповідача про те, що позивачем не наданий суду оригінал договору підряду б/н від 01.07.2005 року, який має суттєве значення для справи, а тому між сторонами не існувало договірних відношень, оскільки позивачем та його представником у ході розгляду справи, суду для огляду була надана, належним чином завірена Дочірнім державним унітарним підприємством Пансіонату “Зеніт, копія цього договору, яка  скріплена печаткою відповідача.

          Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, судова колегія вважає вимоги Дочірнього державного Унітарного підприємства пансіоната "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МІГ", які викладені в апеляційній скарзі,  такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, як свідчать матеріали справи, згідно до листа начальника Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Автономної Республиці Крим, УДСБЕЗ ГУ МВС України в Автономній Республиці Крим, було проведено перевірку по заяві Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, якою  встановлені та опитані особи, які виконували ремонтно - будівельні роботи за трудовими угодами з Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та співробітники пансіонату "Зеніт", які підтвердили факт виконання ремонтно - будівельних робіт бригади позивача у пансіонаті "Зеніт", згідно наданих позивачем актів виконаних робіт, за період з жовтня 2005 року по червень 2006 року.

Також договірні відносини з Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 підтвердилися у ході прийняття пояснень від директора пансіонату "Зеніт" Бабія С.О., яким також  були надані засвідчені копії документів.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Дочірнього державного унітарного підприємства пансіоната "Зеніт" не підлягає задоволенню.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

ПОСТАНОВИВ:         

1. Апеляційну скаргу дочірнього державного Унітарного підприємства пансіонат "Зеніт" Державного підприємства "Московське Авіаційне Виробниче об'єднання "МІГ"  залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від від 29 січня 2007 року у справі № 2-28/17257-2006 залишити без змін.

 

                                                 

Головуючий суддя                                                  Ю.М. Гоголь

Судді                                                                                О.А. Щепанська

                                                                                В.М. Плут