Справа № 2-1593/11

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2011 року                                                                        Вінницький районний суд Вінницької області

В складі судді Ганкіної І.А.

При секретарі:ОСОБА_1

позивачі ОСОБА_2

відповідачі ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

Встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В позові зазначив, що 22.05.2010р. приблизно о 16 год. перебуваючи у власному домоволодінні розташованому за адресою: с.Агрономічне, Барський масив, кооператив Персик, буд.5, ОСОБА_3 не розуміючи протиправність своїх дій, хоча міг і повинен був їх передбачити, в ході сварки, на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_2 штовхнув останнього, внаслідок чого останій впав та при падінні вдарився правою рукою об поверхню землі, в результаті чого отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді втолоченного внутрішнього суглобового багатоуламкового перелому правої променевої кістки в типовому місці, відриву шилоподібного відростку правої ліктьової кістки. Внаслідок даної травми позивач був змушений звернутися за медичною допомогою в госпіталь інвалідів ВВВ, де позивачу було проведено операцію і він змушений був до 16.06.2010р. проходити курс лікування. По даному факту позивач звернувся до Вінницького РВ УМВС в наслідок чого була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_3, яка в подальшому 17.08.2011р. була закрита в зв»язку з застосуванням акту амністії відносно ОСОБА_3 Оскількі, застосування акту амністії не є реабілітуючою обставиною, позивач звернувся до суду за стягненням матеріальної шкоди що складається з витрат на проведення операції та послідуюче лікування та за стягненням моральної шкоди, яку позивач оцінює в 50 000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав в межах заявлених вимог та суду додав, що конфлікт виник в наслідок попереднього конфлікту з співмешканкою відповідача. В ході сварки, відповідач штовхнув його на землю, він зломав руку і просив викликати йому швидку, але на нього не звертали увагу і крім того, не повернули йому його куртку в якій знаходилися 200 грн. В наслідок завданих травм він не зміг продовжити працювати, відчував тривалий біль, переніс операційне втручання, тому оцінює моральну шкоду саме в 50 000 грн. Щодо витрат на лікування пояснив, що оплату за операцію та лікі проводив шляхом внесення коштів на рахунок лікарні. Суму йому вказували лікарі і він проводив оплату за квітанціями, які подав до матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та суду показав, що конфлікт між ним та позивачем виник в наслідок того, що за деякий час до сварки позивач ображив його співмешканку та налякав його дитину, що обурило його і він прийшов до позивача, щоб поговорити з приводу того, що позивач перебуваючі у стані алкогольного сп»яніння образив мати його дитини та налякав його дитину. Позивача він дома не виявив, дружина позивача попросила його не чипати, бо він був п»яний. Пізніше позивач сам з»явився до них додому на подвір»я, вчинив сварку та намагався битися. Відповідач намагався його стримати і він впав на землю, під час чого вдарився та зломав руку. Під час сварки позивач лаявся нецензурною лайкою, налякав його дитину, після чого дитина погано спала, кричала у ночі і відповідач змушений був звернутися за допомогою до лікаря. В зв»язку з вказаним, вважає, позов безпідставним та просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали по справі, суд встановив наступне:

22.05.2010р. приблизно о 16 год. перебуваючи у власному домоволодінні розташованому за адресою: с.Агрономічне, Барський масив, кооператив Персик, буд.5, ОСОБА_3 не розуміючи протиправність своїх дій, хоча міг і повинен був їх передбачити, в ході сварки, на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_2 штовхнув останнього, внаслідок чого останій впав та при падінні вдарився правою рукою об поверхню землі, в результаті чого отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді втолоченного внутрішнього суглобового багатоуламкового перелому правої променевої кістки в типовому місці, відриву шилоподібного відростку правої ліктьової кістки.

Вказана обставина була встановлена матеріалами кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.128 КК України.

За постановою Вінницького районного суду від 17.08.2011р. ОСОБА_3 було звільнено від кримінальної відповідальності за ст.128 КК України за актом амністії (а.с.3).

Згідно акту судово-медичного дослідження за №1741 від 30.06.2011р. у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді втолоченного внутрішнього суглобового багатоуламкового перелому правої променевої кістки в типовому місці, відриву шилоподібного відростку правої ліктьової кістки, які відносяться до тілесних ушкоджень Середнього ступеню та синці в лівій лопатковій ділянці, садна в правій очній ділянці, та ЗЧМТ, що відносться до Легких тілесних ушкоджень.

За ст.61 ЦПК України обставини встановлені вироком (постановою ) суду по кримінальній справі, що набрали законної сили не підлягають доказуванню в частині питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд вважає доведеним факт спричинення позивачу відповідачем вищевказаних тілесних ушкоджень, в наслідок яких позивач був змушений пройти лікування та переніс оперативне втручання.

Відповідно до квітанцій доданих до матеріалів справи від 11.06.2011р. на суму 1250 грн., від 04.06.2011р. на суму 1250 грн., від 16.06.2011р. на суму 1250 грн, від 28.05.2011р. на суму 1000 грн, сплочені на рахунок лікарні на загальну суму 5500 грн. (а.с.4-8).

За ст.61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ст.1166 ЦК України вказує, що майнова шкода завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

Факт того, що вказані докази не є доказом витрат на лікування відповідачем не доведено, позивачем підтверджено обставину понесення витрат на лікування на оперативне втручання на суму 5500 грн., тому суд вважає, що позов в частині матеріальної шкоди є суду доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з того, що відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю чи стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв»язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров»я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в наслідок протиправної поведінки відносно неї,членів її сім»ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв»язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі, гідності та ділової репутації фізичної чи юридичної особи.

Ст.1167 ЦК України вказує, що моральна шкода завдана фізичній, або юридичній особі неправомірними рішенням,діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала за наявності її вини.

Визначаючись щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з тяжкості наслідків, що настали для позивача, матеріального стану відповідача, який утримує неповнолітню дитину, а також обставини, за яких виник конфлікт між сторонами, з яких вбачає, що конфлікт виник на підставі сварки, що виникла в наслідок негативної поведінки самого позивача, та протиправних дій завданих у відповідь відповідачем.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що моральна шкода пядлягає до стягнення в сумі 4000 грн. В решті стягнення моральної шкоди в сумі 56 000 грн. слід відмовити.

Визначаючись щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд встановив,що відповідно до ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться:судовий збір та витрати пов"язані з розглядом справи.До витрат пов"язаних з розглядом судової справи,належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення,витрати на правову допомогу,витрати пов"язані з явкою до суду,витрати пов"язані з залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,та проведення судових експертиз, а також вирати пов"язані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

До судових витрат суд відносить витрати позивача на послуги адвоката в сумі 800 грн., що підтверджуються угодою вд 10.07.2010р. за №42 з адвокатом ОСОБА_4

За ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому, враховуючи доведеність позивачем понесених ним витрат на послуги адвоката документально, суд вважає, що судові витрати слід відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.22,23, 1166,1167,1188 ЦК України, ст.ст.8,10,11,15,59,60,61, 68, 70,71, 203,209,213,214,215,223 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 5 500 грн. та моральну шкоду в сумі 4 000 грн. та судові витрати в сумі 800 грн. за послуги адвоката.

В решті позовної вимоги відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги.

Суддя: