Судове рішення #58687264

Справа № 2-2118/11


РІШЕННЯ

іменем України



05 червня 2013 року                                                   Вінницький районний суд Вінницької області


в складі:

головуючого судді                              Бондаренко О.І.

при секретарі                                        Головач Н.А.

за участю представника

відповідача – позивача                    ОСОБА_1

          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя; зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя; позовом третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 43835 грн., -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.10.2002 року зареєструвала шлюб з відповідачем, який було розірвано рішенням Вінницького районного суду Вінницької області. 26.01.2003 року у сторін народився син ОСОБА_6, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. На підставі рішення суду відповідач зобов’язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

29.04.2005 року сторони по справі придбали 100% будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в смт. Вороновиця, вул. Б. Хмельницького, буд. №7.

Будинок зареєстрований на ім`я позивача, оскільки придбаний фактично за рахунок її батьків, які починаючи з 2003 року по 2009 рік перебували за межами України, де працевлаштувалися з метою накопичення коштів для придбання житла своїм дітям.

Придбаний будинок складається з наступних приміщень: коридору 1-1, 13,9 кв.м., санвузлу 1-2, площею 6,0 кв.м., житлової кімнати 1-3, площею 15,0 кв.м., житлової кімнати 1-5, площею 13,2 кв.м., кухні 1-6, площею 15,0 кв.м., загальна площа будинку 85,5 кв.м., а житлова – 50,6 кв.м. Крім того, є наступні господарські будівлі та споруди: ганок з козирком, гараж, літня кухня «Б», погріб «п/Б», огорожа №1, огорожа №2, криниця №3. Згідно технічного паспорту за будинком рахується земельна ділянка площею 1580 кв.м.

З вини відповідача сім`я розпалася і в зв’язку з тим, що стан здоров`я позивача значно погіршився, вона з дитиною змушена була поселитися в будинку її батьків.

Відповідач не бажає в добровільному порядку розділитися спільним майном, створює їй перешкоди в користуванні будинком, а тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить розділити майно подружжя, зокрема, будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в смт. Вороновиця по вул. Б. Хмельницького, буд. №7 Вінницького району Вінницької області, присудивши їй в натурі його половину та половину господарських будівель і споруд та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В ході судового розгляду позивачем збільшено позовні вимоги, згідно яких вона просила визнати за нею право власності на 2/3 будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходиться в смт. Вороновиця по вул. Б. Хмельницького, буд. №7 Вінницького району Вінницької області.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.10.2002 року між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який було розірвано 03.07.2009 року в судовому порядку.

В період шлюбу, 29.04.2005 року за спільні кошти сторони придбали нерухоме майно, а саме: цілий жилий будинок з господарською спорудою, що знаходиться в смт. Вороновиця по вул. Б. Хмельницького, буд. №7 Вінницького району Вінницької області та розташований на присадибній земельній ділянці. Вказана нерухомість зареєстрована на ім`я ОСОБА_2

До складу придбаного будинку «А», загальною площею 85,5 кв.м., житловою 50,6 кв.м. входять: коридор, площею 13,9 кв.м., санвузол, площею 6,0 кв.м., житлова кімната, площею 15,0 кв.м., житлова кімната, площею 13,2 кв.м., житлова кімната, площею 22,4 кв.м., кухня, площею 15,0 кв.м. Відповідно до технічного паспорту на будинок, є наступні господарські будівлі і споруди: ганок з козирком, гараж «Б», літня кухня «Б», погріб «п/Б», огорожа №1, огорожа №2, криниця.

На сьогоднішній день сторони не домовилися про поділ нерухомого майна, шлюбні відносини між ними припинені, вони не проживають однією сім’єю, ОСОБА_2 не бажає мирним шляхом врегулювати спір про поділ майна, а тому ОСОБА_3 звертається до суду з даним зустрічним позовом, в якому просить розділити спільне майно подружжя, визнавши за ним право власності на 1/2 частку жилого будинку, що знаходиться в смт. Вороновиця по вул. Б. Хмельницького, буд. №7 Вінницького району Вінницької області, решту 1/2 частини даного будинку залишити у власності ОСОБА_2 та стягнути з неї судові витрати.

Ухвалою суду від 28.12.2011 року зустрічна позовна заява ОСОБА_3 об’єднана в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення 43835 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що з 2003 року по 2009 рік вони працювали та заробляли кошти, з метою накопичення для придбання житла своїм дітям. В 2004 році їх дочка, ОСОБА_2 повідомила, що продається будинок в смт. Вороновиця по вул. Б. Хмельницького, 7 Вінницького району Вінницької області. Оскільки у продавця на даний будинок не були ще виготовлені правовстановлюючі документи та в будинку необхідний був ремонт для того, щоб дочка з сім’єю могла проживати в ньому, вони стали передавати гроші, які вкладалися в цей будинок.

16.01.2004 року ОСОБА_4 перерахувала на ім`я ОСОБА_3 100 доларів сША, 24.03.2004 року – 700 доларів США, 26.04.2004 року – 1000 доларів США, а 25.08.2004 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придбали будівельні матеріали на суму 3008 грн. 96 коп.

08.10.2004 року ними також було перераховано на ім`я дочки 500 доларів США.

В січні 2005 року ОСОБА_4 передала через ОСОБА_7 1000 доларів США, їх одержали ОСОБА_2 та ОСОБА_3

29.04.2005 року був оформлений договір купівлі – продажу будинку №7 по вул. Б. Хмельницького в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області.

В березні 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали через ОСОБА_8 1000 доларів США, які отримали ОСОБА_2 та ОСОБА_3

24.05.2008 року ними було придбано 7000 цегли на суму 6426 грн., яка була використана при будівництві гаража, сараю і погребу.

Всього батьки затратили для придбання будинку, його ремонту та побудови господарських будівель 4300 доларів США і закупили будівельних матеріалів на суму 9435 грн.

З відповідачами у них була домовленість, що всі кошти, які вони вклали в придбання будинку та його ремонт, ті їм повернуть, але в даний час між дітьми виник спір по розподілу спільно нажитого майна, а тому вони змушені звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28.12.2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано процесуального статусу третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору та об’єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2 та зустрічним позовом ОСОБА_3

В подальшому, з огляду на висновок судової будівельно – технічної експертизи № 955/1105/12-21 від 26.02.2013 року, позивачем ОСОБА_2 було збільшено та уточнено позовні вимоги, згідно яких вона просила визнати за нею право власності на 100% будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в смт. Вороновиця по вул. Б. Хмельницького, буд. №7 Вінницького району Вінницької області, згодна сплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 34578 грн. 60 коп. за його частку в будинку.

Відповідачем – позивачем ОСОБА_3 також були уточнені позовні вимоги, згідно яких він просив розділити між ним та ОСОБА_2 спільне нажите майно подружжя, а саме: жилий будинок, що знаходиться в смт. Вороновиця по вул. Б. Хмельницького, буд. №7 Вінницького району Вінницької області, виділивши йому 1/2 частки житлового будинку по І-му варіанту вказаної експертизи, яка складається з частини коридору « 1-1», загальною площею 11,1 кв.м., санвузла « 1-2», загальною площею 6,0 кв.м., житлової кімнати « 1-3», загальною площею 15,0 кв.м., кухні « 1-6», загальною площею 15,0 кв.м., ганку з козирком та визнати за ним право власності на дані приміщення в будинку; визнати господарські будівлі – огорожу №1, огорожу №2, криницю №3, господарськими будівлями спільного користування; вважати план – схему виділу приміщень житлового будинку «А», що розташований в смт. Вороновиця по вул. Б. Хмельницького, буд. №7 Вінницького району Вінницької області, зображену на Додатку №1 висновку вищевказаної експертизи невід’ємною частиною рішення суду та стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_9 уточнену позовну заяву підтримала, мотивуючи її обставинами, викладеними в первинних позовних заявах. Позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, обґрунтовуючи своїми позовними вимогами; позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнала, не заперечувала проти його задоволення. В послідуючому позивач ОСОБА_2 та її представник – адвокат ОСОБА_9 надали заяву про розгляд справи в їх відсутність.

В судовому засіданні відповідач – позивач ОСОБА_3, його представники ОСОБА_10 та ОСОБА_1 первісний позов ОСОБА_2 визнали частково, в частині розподілу спільного майно подружжя, визнавши за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частку жилого будинку, що знаходиться в смт. Вороновиця по вул. Б. Хмельницького, буд. №7 Вінницького району Вінницької області, уточнені позовні вимоги по зустрічному позову ОСОБА_3 підтримали, просили їх задоволити, позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не визнали, заперечували проти його задоволення, зокрема, ОСОБА_3 суду пояснив, що дитина перебуває на його утриманні, він возить його на море, надає кошти, необхідні для навчання, відвідування школи. Гроші на придбання будинку батьки не давали, він був придбаний за кошти сім’ї (його заробітна плата, весільні гроші). Під будинком є земельна ділянка, яка не рахується за ним. Не пам’ятає, чи отримував грошові перекази від батьків дружини. На той час він один працював, дружина не працювала. Він з нею проживав в період з 2006 – 2008 р.р., потім вона поїхала в Москву. Визнає факт заборгованості по аліментам, не знає про те, що позивач – відповідач перебувала на лікуванні в 2010 році. На даний час у нього інша сім`я та донька від другого шлюбу. Збільшені позовні вимоги позивача ОСОБА_2 представник відповідача ОСОБА_1 не визнав, пояснивши, що на даний час ОСОБА_3 не працює, має іншу сім’ю, власного житла не має, тому не погоджується на отримання компенсації за його частку в спільному майні подружжя.

Представник третіх осіб – адвокат ОСОБА_11 позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримала та пояснила, що коли молода сім`я підшукала будинок, то на нього не було документів, батьки почали перераховувати гроші для оформлення технічної документації на будинок, який був непридатний для проживання, а тому батьки давали гроші, самі купували будівельні матеріали. Онук постійно проживає разом з бабусею, ОСОБА_4, яка наймає дитині репетитора з англійської мови, відвідує батьківські збори, оскільки дочка – ОСОБА_2 будучи побита зятем – ОСОБА_3 отримала нервовий зрив, має поганий стан здоров`я, після того, як отримала довідку з психлікарні, де лікувалася в червні – липні 2010 року, не може влаштуватися на роботу.

В послідуючому треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представник – адвокат ОСОБА_11 в судове засідання не з`явилися, надали суду заяви, в яких просять розглянути справу в їх відсутність, позов підтримують, просять його задоволити.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона являється сусідкою сторін по смт. Вороновиця і знає, що ОСОБА_4 купила хату молодим: дала 5000 доларів США, а від зятя 1000 доларів США, почали робити ремонт. Згодом вона питала, чому ОСОБА_2 в психлікарні, знає, що ОСОБА_3 часто бив ОСОБА_2, зраджував її. Юля живе у батьків, їх дитина також з нею, у бабусі, дідуся. ОСОБА_12, як садист, він жорстоко бив ОСОБА_2, у неї навіть кров з вуха йшла. Зараз в хаті живе ОСОБА_3 зі співмешканкою, сім`я ОСОБА_4 все там залишила. Раніше вона їздила з ОСОБА_4 на заробітки до Росії. Пам`ятає, що ОСОБА_2 з ОСОБА_3 приходили до неї і вона передавала їм гроші від ОСОБА_4. Тоді вони будували сарай.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що знайома зі сторонами, разом працювала з ОСОБА_4 і передавала 1000 доларів США в січні 2005 року.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що він являється знайомим сторін і йому відомо, що ОСОБА_4 просила робити ремонт в будинку, він все робив, що зазначено було в списку, штукатурка та інше. Всі будівельні матеріали він купував разом з ОСОБА_4 в м. Вінниці, привозили в смт. Вороновицю. За все платила ОСОБА_4, вона і проводила всі розрахунки за роботу, купила всю сантехніку і плитку.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що знайомий зі сторонами, знає ОСОБА_3 ще з тих пір, як вони зустрічалися до одруження. Після одруження вони жили в батьків ОСОБА_12, він робив ремонт в туалеті, в ванній, про що його просив ОСОБА_3, який і платив гроші за будівельні матеріали. Грошей він майже не брав, 150-200 грн., оскільки робив це по дружньому, у них свої розрахунки. ОСОБА_16 не бив, але від людей в магазині він чув, що таке траплялося. Саму плитку хто купував, вибирав, він не знає, лише допомагав вигрузити її з машини. Хто купував пластик та скло, він не пам`ятає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він являється батьком відповідача – позивача ОСОБА_3, працював і працює лісником, хату купив з фонду для молодих спеціалістів. На її придбання дав 25000 грн., тобто 5000 доларів США. Хату кпив у лісника, але доказів про це у нього немає. Спочатку діти жили у нього, він бавив онука. Ремонт у цій хаті робили всі – і молоді, і батьки. Зараз у хаті живуть син і його нова жінка, яка лише приїжджає туди. Юля не працює, живе у своїх батьків разом з онуком. Криницю копав йому ОСОБА_12, з яким він розрахувався, доказів про це у нього немає. Чи передавала сваха гроші дітям, йому не відомо.

Заслухавши пояснення сторін по справі, покази свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено по справі, рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03.07.2009 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_18, зареєстрований 05.10.2002 року в Вороновицькій селищній раді Вінницького району Вінницької області, актовий запис № 35, дане рішення суду набуло чинності 14.07.2009 року (а.с. 9) та сторонам було видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії І-АМ № 072956 від 21.02.2012 року (а.с.100).

Згідно договору купівлі – продажу від 29.04.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_19 та зареєстрованому в реєстрі за № 441, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, яка діє за згодою батька ОСОБА_23 та матері ОСОБА_21, які діють від імені малолітньої дочки ОСОБА_24 передали у власність (продали), а ОСОБА_2 набула у власність (купила) цілий житловий будинок з господарською спорудою, що знаходиться в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області по вул. Б. Хмельницького, 7 і розташований на присадибній ділянці (а.с.5 - 6).

Згідно витягу про державну реєстрацію прав, власником житлового будинку з господарською спорудою, що знаходиться в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області по вул. Б. Хмельницького, 7, на підставі договору купівлі – продажу від 29.04.2005 року, являється ОСОБА_2 (а.с.7 - 8).

Даний факт також підтверджується технічним паспортом на вищевказане будинковолодіння, виготовленого КП «ВООБТІ» 19.02.2011 року (а.с. 10 - 14).

Згідно довідки Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області № 1312 від 11.10.2011 року, під будинком по вулиці Б. Хмельницького, 7 Вінницького району Вінницької області знаходиться земельна ділянка площею 0,1580 га за межами населеного пункту Вороновиця, зазначена земельна ділянка у власність та користування не надавалася (а.с.124).

Як вбачається з заяв на грошовий переказ, ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 за період січня – жовтня 2004 року було переведено суму 2300 доларів США (а.с.25 - 28).

Згідно видаткової прибуткової накладної № 1271 від 24.05.2008 року, у ПП ОСОБА_25 придбано цеглу на загальну суму 6426 грн. (а.с.29), придбавалися інші будівельні матеріали на загальну суму 3130 грн. 28 коп., що підтверджується товарними чеками ПП ОСОБА_26 (а.с.30).

З довідки – розрахунку заборгованості по виплаті аліментів серії ДВ-11 від 26.12.2011 року вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_3 по виплаті аліментів на користь ОСОБА_3 Ю,М. станом на 01.12.2011 року становить 8508 грн. 82 коп. (а.с.94 - 95), станом на 01.04.2012 року заборгованість становить 10048 грн., що підтверджується довідкою серії ДВ-11 від 25.04.2012 року (а.с. 102 - 104); станом на 01.04.2013 року заборгованість становить 22231 грн. 49 коп., що підтверджується довідкою – розрахунком №6722/0840 від 23.04.2013 року (а.с.194 - 196).

Згідно квитанції 102066.835.1 від 21.02.2012 року, ОСОБА_3 на рахунок Вишенського відділу ДВС Вінницького МУЮ на користь ОСОБА_2 сплачено 1800 грн. 00 коп. (а.с.101).

Відповідно до довідки Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області № 326 від 02.04.2012 року, ОСОБА_2 за станом здоров`я перебуває на утриманні своїх батьків – ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.96).

Як вбачається з довідки КЗ ВОПНЛ ім. акад. ОСОБА_27 №2-3679 від 07.06.2012 року ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні з 04.06.2010 року по 26.08.2010 року у психіатричному відділенні №2 з діагнозом: «гострий поліморфний психотичний розлад із симптомами шизофренії» (а.с. 141).

Згідно висновку судової будівельно – технічної експертизи № 955/1105/12-21 від 26.02.2013 року, проведеної Вінницьким відділенням КНДІСЕ (а.с.147 - 173), ринкова вартість житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований за адресою: смт. Вороновиця, вул. Б. Хмельницького, 7 Вінницького району Вінницької області, на час проведення дослідження становить 103736 грн. 00 коп.; розподіл будинку в натурі при тому, що земельна ділянка, на якій знаходиться будинок, розташована за межами земель Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області і не передана сторонам ні в користування, ні в приватну власність, можливий; встановити можливі варіанти розподілу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, відповідно на 1/3 та 2/3 частки, не вбачається можливим; розміри ідеальних часток співвласників домоволодіння, 1/2 та 1/2 по вартості та по площі в житловому будинку становлять: 1/2 х 85,5 кв.м. = 42,75 кв.м., 1/2 х 89835 грн. = 44917 грн. 50 коп.; по вартості в господарських будівлях в одинці вартості: 1/2 х 13901 грн. = 6950 грн. 50 коп.

Згідно варіанту № 1 вказаної експертизи, одному співвласнику 1/2 частки виділяються наступні приміщення в житловому будинку «А»: частина коридору « 1-1», загальною площею 11,1 кв.м., санвузол « 1-2», загальною площею 6,0 кв.м., житлова кімната « 1-3», загальною площею 15,0 кв.м., кухня « 1-6», загальною площею 15,0 кв.м., у тому числі ганок з козирком; частка співвласника в житловому будинку складає: по вартості - 49861,0 : 89835,0 = 56/100 дольових частин, відступ по площі становить: на 47,1 – 42,75 = 4,35 кв.м. більше; господарські будівлі: огорожа №1, огорожа №2, криниця №3, відступу від ідеальної частки в господарських будівлях немає.

Другому співвласнику 1/2 частки виділяються наступні приміщення в житловому будинку «А»: частина коридору 1-1, загальною площею 2,8 кв.м., кімната 1-4, загальною площею 22,4 кв.м., кімната 1-5, загальною площею 13,2 кв.м., частка співвласника в житловому будинку складає: по вартості - 39974,0 : 89835,0 = 44/100 дольових частин, відступ по площі становить: на 42,75 – 38,4 = 4,35 кв.м. менше; господарські будівлі: огорожа №1, огорожа №2, криниця №3, відступу від ідеальної частки в господарських будівлях немає.

Таким чином, відступ від ідеальних часток в одиницях ринкової вартості житловогобудинку «А» та господарських споруд становить : для одного співвласника 1/2 частки домоволодіння - на 4943,5 грн. більше, для другого співвласника 1/2 частки домоволодіння - на 4943,5 грн. менше. Для ізольованого користування виділеними дольовими частинами співвласникам необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи:

улаштувати дверний проріз для входу у приміщення житлової кімнати 1-5

( подвійні двері або засклену веранду);

          улаштувати перегородку у приміщенні коридору 1 -1 ;

          улаштувати віконний проріз у приміщенні житлової кімнати 1-5 ;

співвласникам виконати ремонтно-будівельні роботи по улаштуванню окремих систем інженерних мереж газопостачання, водопостачання, електропостачання та опалення.

Згідно варіанту №2 вказаної експертизи, одному співвласнику 1/2 частки виділяються наступні приміщення в житловому будинку «А»: коридор « 1-1», загальною площею 13,9 кв.м., кімната « 1-5», загальною площею 13,2 кв.м., кухня « 1-6», загальною площею 15,0 кв.м., у тому числі ганок з козирком; частка співвласника в житловому будинку складає: по вартості - 44656,0 : 89835,0 = 50/100 дольових частин, відступ по площі становить: на 42,75 – 42,1 = 0,65 кв.м. менше; господарські будівлі: огорожа №1, огорожа №2, криниця №3, відступу від ідеальної частки в господарських будівлях немає.

Другому співвласнику 1/2 частки виділяються наступні приміщення в житловому будинку «А»: санвузол « 1-2», загальною площею 6,0 кв.м., житлова кімната 1-3, загальною площею 15,0 кв.м., кімната 1-4, загальною площею 22,4 кв.м., частка співвласника в житловому будинку складає: по вартості - 45179,0 : 89835,0 = 50/100 дольових частин, відступ по площі становить: на 43,4 – 42,75 = 0,65 кв.м. більше; господарські будівлі: огорожа №1, огорожа №2, криниця №3, відступу від ідеальної частки в господарських будівлях немає.

Таким чином, відступ від ідеальних часток в одиницях ринкової вартості житловогобудинку «А» та господарських споруд становить : для одного співвласника 1/2 частки домоволодіння - на 261,5 грн. менше, для другого співвласника 1/2 частки домоволодіння - на 261,5 грн. більше. Для ізольованого користування виділеними дольовими частинами співвласникам необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи:

улаштувати дверний проріз для входу у приміщення житлової кімнати 1-3 (подвійні двері або засклену веранду);

улаштувати дверні прорізи між приміщеннями : 1-2 та 1-3, 1-3 та 1-4;

улаштувати віконний проріз у приміщенні житлової кімнати 1 -3 ;


                    закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-1 таї-2, 1-1 та 1-3, 1-1 та 1-4;

                    співвласникам виконати ремонтно-будівельні роботи по улаштуванню окремих систем інженерних мереж газопостачання, водопостачання, електропостачання та опалення.

                    Відповідно до ст.ст. 60, 61 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя; об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь – яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

                    Згідно ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

                    Ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором; при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї; за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного духовного розвитку ті лікування.

                    Відповідно до ч.1 ст. 71 СК України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

                    Згідно з ч.1 ст. 356, ч.1 ст. 357, ст. 364 ч.1, ст. 365 ч. 1 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю; частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом; співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності; право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

                    З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, а саме те, що після розірвання шлюбу сторін, малолітня дитина, син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишився проживати з матір’ю – позивачкою по справі, яка в зв’язку за станом здоров’я фактично сама перебуває на утриманні батьків – третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5; перебування на її утриманні малолітньої дитини, на утримання якої відповідачем ОСОБА_3 на протязі декількох років не надаються кошти, і розмір його заборгованості, згідно довідок ДВС станом на час розгляду справи становить 22231 грн. 49 коп., вкрай неприязні стосунки колишнього подружжя та негативну поведінку відповідача ОСОБА_3 в сім’ї під час перебування в шлюбі, суд вважає, що частка дружини в спільному майні подружжя має бути збільшена і становитиме 2/3 частини будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами. Відповідно, частка відповідача ОСОБА_3 в спільному майні подружжя становитиме 1/3.

                    Згідно висновку судової будівельної експертизи № 955/1105/12-21 від 26.02.2013 року (а.с. 147 - 173), варіанти розподілу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами відповідно на 1/3 та 2/3 частки не вбачається можливим.

При вирішенні питання щодо поділу майна подружжя, суд виходить з роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя». Згідно п.п. 25-30 даної постанови зазначено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч. 4,5 ст. 71 СК України щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

За вищенаведених обставин, а також враховуючи те, що позивачем ОСОБА_2 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Вінницькій області внесено кошти в сумі 34578 грн. 60 коп., як грошову компенсацію за частку в спільному майні подружжя (а.с. 190), суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, а відтак і про відмову в задоволенні зустрічного позову відповідача ОСОБА_3

Визначаюсь щодо позовних вимог третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд виходить з роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок». Згідно п.п. 4 – 5 вищевказаної постанови зазначено, що при вирішенні справ про поділ будинку, судам належить мати на увазі, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про власність», у приватній власності громадян можуть знаходитися жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці, або придбані на законних підставах, наприклад, за договором купівлі – продажу, міни, дарування, за правом спадщини.

Оскільки згідно ст. 17 ЗК України і ст. 14 Закону України «Про власність» земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину у приватну власність, участь інших осіб у будівництві не створює для них права приватної власності на жилий будинок, крім випадків, коли це передбачено законом.

Згідно ст.ст. 16, 17 Закону України «Про власність», таке право, зокрема, виникає, коли будівництво велось подружжям в період шлюбу – жилий будинок у зв’язку з цим є їх спільною сумісною власністю, або велось за рахунок спільної праці членів сім`ї – жилий будинок стає їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

Інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставах угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку), якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.

Враховуючи те, що третіми особами в судовому засіданні не було надано письмової угоди про створення спільної сумісної власності між ними та подружжям ОСОБА_3, а допомога, яка надавалася ними у вигляді грошових коштів, як одне з джерел створення спільної сумісної власності подружжя, була фактично безоплатною, і ніяких зобов’язань подружжя ОСОБА_3 перед третіми особами не несли, то в задоволенні їх позову слід відмовити.

Розглядаючи дану цивільну справу, визначаючись щодо заявлених позивачем вимог суд виходив з того, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Визначаючись щодо стягнення судових витрат, суд встановив, що відповідно до ст.79 ЦПК України до судових витрат відносяться: судовий збір та витрати пов’язані з розглядом справи. До витрат пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу, витрати пов’язані з явкою до суду, витрати пов’язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз, а також витрати пов’язані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

Як встановлено по справі, ОСОБА_2 було понесено судові витрати, зокрема, у зв’язку із зверненням до суду сплачено судовий збір в розмірі 2271 грн. 46 коп. та проведено оплату послуг експерта за проведення експертизи в 1912 грн. 56 коп., що підтверджується відповідними письмовими доказами.

За ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам.

Беручи до уваги повне задоволення вимог позивача - відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2271 грн. 46 коп. судового збору та витрат за проведення експертизи в розмірі 1912 грн. 56 коп., а всього 4184 грн. 02 коп., що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 316, 317, 328, 356, 357, 364, 365 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 60, 79, 84, 88, 131, 208, 209, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :


Позов ОСОБА_2 задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 100% будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою смт. Вороновиця, вул. Б. Хмельницького, 7 Вінницького району Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 34578 грн. 60 коп. компенсації за належну йому 1/3 частку у спільному майні подружжя.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 – відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 2271 грн. 46 коп. та судові витрати за проведення експертизи в розмірі 1912 грн. 56 коп., а всього: 4184 грн. 02 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з моменту проголошення.


Суддя : /підпис/

Рішення не набуло чинності.

Копія вірна.

Суддя:

          Секретар:


  • Номер: 6/759/258/20
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-2118/11
  • Суд: Святошинський районний суд міста Києва
  • Суддя: Бондаренко О. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.02.2020
  • Дата етапу: 10.02.2020
  • Номер: 6/759/258/20
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-2118/11
  • Суд: Святошинський районний суд міста Києва
  • Суддя: Бондаренко О. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.02.2020
  • Дата етапу: 17.02.2020
  • Номер:
  • Опис: стягнення коштів
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-2118/11
  • Суд: Суворовський районний суд м. Одеси
  • Суддя: Бондаренко О. І.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Повернуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.02.2011
  • Дата етапу: 24.02.2011
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація