2-4931 2008р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2008 року. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
в складі головуючого судді Буднікової Н.П.,
при секретарі Коваленко Т.В.,
-за участю прокурора Ларіна Д.М. ,
-позивача ОСОБА_1,
-представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
-представника третьої особи органу опіки та піклування виконавчого
комітету Бердянської міської ради Запорізької області Шевченко І.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у М. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, який підтримала у судовому засіданні, про позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню і утриманню дитини, яка росла і росте та розвивається без його участі, він неодноразово засуджувався до позбавлення волі за своєння злочинів, своєю протиправною поведінкою негативно впливає на дочку /а.с. 3-4/.
Відповідач ОСОБА_2. в заявах, посвідчених начальником Оріховської ВК-88 Запорізької області, позов не визнав, тому що дуже любить доньку, приймав, як міг, участь у її вихованні, постійно забирав її
з танцювального гуртка, ходив з нею в кіно, в кафе, давав кишенькові
гроші, дружині, з якою підтримував сімейні стосунки і після розірвання
шлюбу, віддавав всі зароблені ним кошти, які остання витрачала на
потреби сім"ї, в тому числі і на дочку. Просить розгляд справи відкласти до його звільнення з місця позбавлення волі - до 14.06.2012 року. В додатковій заяві вказує, що йому боляче і не хочеться вірити в те, що ОСОБА_4, якій він приділяв значно більше уваги ніж своїй старшій дочці від першого шлюбу, підтримує матір в бажанні позбавити його батьківських прав із-за того, щоб мати можливість їздити за кордон без перешкод, без його згоди. Стверджує, що ОСОБА_1 в чомусь і права, але перебільшує щодо того, що він їй погрожував, що згоду на поїздки доньки за кордон давав тільки за умови, що вона приїде до нього у ВК на побачення, що забороняв ОСОБА_4 проживати з ними, так як розумів, що вона бачить свою матір навіть рідше ніж він, так як та дуже часто бувала на заробітках за кордоном, а фактично материнські обов'язки в цей час виконувала бабуся /а.с. 37-47, 105-106/.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позов не визнала і суду пояснила, що сімейне життя її брата ОСОБА_2 з ОСОБА_1. почалося з афери, так і закінчилося. Він був у шлюбі, дитині 2 роки. Коли вони дізналися про намір сторін створити сім"ю, вона розмовляла з матір"ю ОСОБА_1., попереджала, але та заявила, що ОСОБА_1 вагітна. Можливо, він і не хороший батько, але і ОСОБА_1 не хороша мати. Фактично ОСОБА_4 постійно проживає у батьків матері, які її виховують. І в період шлюбу, і після розірвання шлюбу подружжя проживали окремо на квартирі, дитина до них приходила, але ніколи ОСОБА_1 не дозволяла їй навіть переночувати у них. Коли ОСОБА_1 працювала за кордоном, брат возив дочку на заняття танцювального гуртка, спілкувався з нею, але відвідувати дівчинку за місцем проживання права не мав. Також такого права не мали і не мають і вона, тітка ОСОБА_4, і ОСОБА_5, рідна сестра ОСОБА_4 по лінії батька /від першого шлюбу/. Сестри познайомилися тільки сьогодні в приміщенні суду. Брат дуже любить ОСОБА_1, тому більше любить і більше приділяє уваги їх спільній дочці ОСОБА_4. Коли він не в місцях позбавлення волі, то весь час допомагав дитині, як міг.
Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради Шевченко І.М. /за довіреністю/ позов підтримала.
Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.ч.1-5 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов"язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім"ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов"язані піклуватися про здоров"я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов"язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної
середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як видно з пояснень ОСОБА_1, вона та відповідач ОСОБА_2. з 06.05.1995 року по 10.02.1998 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Мають спільну доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу вони продовжували періодично підтримувати сімейні відносини і остаточно припинили у 2006 році. За скоєння злочинів ОСОБА_2. неодноразово відбував і відбуває в теперішній час покарання в місцях позбавлення волі. Сподіваючись на краще, вона його підтримувала, їздила на побачення у виправну колонію, мала ОСОБА_4, що чоловік змінить свій спосіб життя, поведінку, відношення до неї та доньки, але цього не сталося, після повернення із місць позбавлення волі він знову скоїв злочин. Щоб йому допомогти, при розгляді і останньої кримінальної справи вона його позитивно характеризувала, що не зовсім відповідало дійсності. Протягом спільного життя, в тому числі і тоді, коли він знаходився на волі, ОСОБА_2. належним чином не виконує батьківські обов'язки щодо доньки ОСОБА_4, не приймає участі у її вихованні та повсякденному житті, стосунків не підтримує, не цікавиться її навчанням та дозвіллям. Донькою опікуються лише вона та її батьки, на яких вона залишає доньку, коли інколи виїздить на роботу за кордон, в Ліван та на Кіпр. ОСОБА_2. веде асоціальний спосіб життя, не працює, матеріально дитині не допомагає, за місцем проживання характеризується негативно, схильний до правопорушень та злочинів Життєва анти суспільна поведінка ОСОБА_2 негативно позначається на психічному стані доньки, яка є дуже чутливою дитиною, їй соромно за поведінку батька. Особливо ОСОБА_4 болісно реагувала, коли батько подарував їй мобільний телефон, який виявився краденим, і її, позивача, з ОСОБА_4 затримали працівники міліції, допитували щодо подарунка. Крім того, у них виникають труднощі для виїзду ОСОБА_4 за кордон з танцювальним колективом „Вербиченька", тому що кожний раз необхідно брати згоду батька. Не заперечує, що бували випадки, що ОСОБА_2. спілкувався з донькою, забирав її після занять танцювального гуртка, коли її, позивача, не було в країні. ОСОБА_4 знає батька, але фактично батьківські обов'язки по відношенню до ОСОБА_4 виконує її, позивача, батько, тобто дідусь дитини. ОСОБА_2. жодного разу не з"явився ні в дитсадку, ні в школі, ні в танцювальному колективі. Жодного разу не був ні на одному концерті, де виступала ОСОБА_4. Не дав жодної копійки на її поїздки за кордон. Впевнена, що такий батько дитині не потрібен. Тим
більше, що у нього є ще одна донька від першого шлюбу, яка проживає і виховується його сестрою ОСОБА_3 У нього на першому місці завжди була вона, позивач, а не дитина.
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про розірвання шлюбу, про народження дитини, довідкою відділу РАЦС по М. Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції від 02.07.2008 року, довідкою ОСББ „Орбіта" від 20.05.2008 року, довідками Бердянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №15 від 04.04.2008 року, Центру дитячо-юнацької творчості ім. Є.М. Руднєвої від 23.04.2008 року, комунального дошкільного навчального закладу загального розвитку №33 „Світлячок", характеристикою неповнолітньої ОСОБА_4 від 12.11.2008 року, характеристикою на ОСОБА_2 Бердянського MB УМВС України в Запорізькій області, витягом із вироку Бердянського міського суду від 30.10.1996 року, копією вироку Бердянського міськрайсуду від 21.01.2008 року, /а.с. 5-13, 21-26, 28, 61-62, 100/, поясненнями свідків ОСОБА_6. , ОСОБА_7
Зокрема, довідка дошкільного закладу №33 „Світлячок" свідчить про те, що ОСОБА_4 відвідувала заклад з 1997 року по 2002 рік. Батька дитини в дитячому садку ніколи не було. її вихованням в дитячому садку не цікавився /а.с. 12/.
Із довідки та характеристики Бердянської ЗОШ №15 вбачається, що ОСОБА_4 навчається школі з 2002-2003 учбового року. Батька ОСОБА_4 в школі ніколи не бачили. Він жодного разу не цікавився її шкільним життям, не спілкувався з учителями. ОСОБА_4 взагалі ніколи не розповідає про тата й соромиться таких розмов - це для неї болюче питання, вона почуває себе ніяково /а.с. 13, 100/.
Свідок ОСОБА_6. , мати позивача, суду пояснила, що після одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вони спочатку проживали у них в квартирі. Згодом він здійснив кражу у їх друзів безпосередньо в квартирі. Вони його виставили і з 1996 року жодного разу він у них більше не був. Також пояснила, що він і не кривдить ОСОБА_4, але і користі від нього дитині немає, так як він - ніякий.
Допитана відповідно до ст. 171 Сімейного кодексу України малолітня ОСОБА_4 суду пояснила, що згодна, щоб батька позбавили батьківських прав, про що вона подала заяву службі у справах дітей виконавчого комітету Бердянської міської ради 07.10.2008 року /а.с. 108/. Батька вона пам'ятає, у неї з ним не ворожі стосунки. Знає, що він зараз відбуває покарання в місцях позбавлення волі. Листи він їй не пише. Вона йому писала два рази, коли ще була в молодших класах. Коли батько був у М. Бердянську, то вона проживала з бабусею і дідусем, а мама та батько разом проживали на квартирі. Вона до них ходила в гості, але не проживала, так як батько цього не хотів. Коли вона просила залишитись з ними ночувати, то він або казав, що місця немає, або, що вони
кудись поїдуть. При зустрічах він не цікавився її життям, її успіхами у школі, її успіхами в драматичному гуртку акторської майстерності ЦДЮТ та танцювальному ансамблі „Вербиченька". Ніколи не ходив на батьківські збори. Не піклувався про неї, нічого не давав. Один раз подарував телефон, з"ясувалось, що крадений, з приводу чого її допитували в міліції. З родичами батька вона бачилась декілька разів.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради від 06.10.2008 року №01-3509/46 ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4, оскільки він свідомо усунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до доньки: вихованням не займається, матеріально не утримує, його негативна життєва позиція не може бути позитивним прикладом для наслідування, благотворно впливати на формування особистості та формування характеру дитини. Окрім того, формальна наявність батька в майбутньому може поставити малолітню в залежне становище, сокільки для вирішення багатьох питань правового характеру від імені дитини, згідно чинного законодавства України, потрібна згода обох батьків /а.с. 109-110/.
За таких доказів суд вважає встановленим, що ОСОБА_2. ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітньої доньки ОСОБА_4, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення його батьківських прав.
Керуючись ст. ст. 208, 212-218, 223 ЦПК України, ст. ст. 150, 152, 155, 164, 165 Сімейного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити громадянина України ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Бердянську Запорізької області, Україна, батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бердянську Запорізької області, Україна, про що у Книзі реєстрації народжень відділу РАЦС по м. Бердянську Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 20 грудня 1995 року зроблено відповідний запис за №989.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна
скарга подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.