Справа № 638/4366/14-к

Провадження № 1-кп/638/45/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.16 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді Омельченко К.О.

При секретарі: Помазан М.О.

За участю прокурора: Аракеляна В.О.

Захисника: адвоката Мальцева А.А.

Обвинувачених: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Потерпілого: ОСОБА_4

Представника потерпілого: ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт № 1201422048000025 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Куцеболівка Онуфрієвського району, Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою:АДРЕСА_4, раніше не судимого

за ч.1 ст. 121 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Харкова, громадянки України, одруженої, з середньою освітою, працюючої двірником гуртожитку ХІРЕ, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимої

За ч.2 ст. 125 КК України

в с т а н о в и в :

04.01.2014 ОСОБА_2 о 18:00 годині знаходився разом з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, у приміщенні квартири АДРЕСА_1, де вони всі разом мешкають. У цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на побутовому ґрунті виник словесний конфлікт. Побачивши це, ОСОБА_2 схопив кухонну сокиру, реалізуючи свій намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, почав наносити удари останньому.

ОСОБА_2 завдав один удар кухонною сокирою по голові, в районі лобу, два удари по кісті лівої руки, один удар по лівій руці вище суглобу кісті, один удар у ліктьовий згиб лівої руки, один удар у плече лівої руки, один удар по кісті правої руки, один удар вище кистьового суглобу правої руки, один удар у лівий бік тулубу, один удар у лівий бік животу.

Зазначені дії ОСОБА_2 призвели, згідно висновку судово-медичної експертизи від 30.01.2014 № 105-А/14, до двох рубців на шкірі правої тім'яної ділянки, рубця у лівій лобно-тім'яній ділянці; рубцю зовнішньої поверхні лівого плеча; рубця у проекції лівого ліктьового суглобу; травматичної ампутації п'ятого пальця лівої кісті на рівні основної фаланги; рубця по ліктьовій поверхні правого передпліччя; рубця по долонній та ліктьовій поверхні правої кісті; двох рубців по ліктьовій поверхні лівого передпліччя; рубця на передньо-боковій поверхні животу зліва; рубцю у середніх відділах животу зліва, які у своїй сукупності мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

04.01.2014 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, близько о 18:00 годині знаходилась разом зі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у приміщенні квартири АДРЕСА_2, де вони разом мешкають. В цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на побутовому ґрунті виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник намір, спрямований на спричинення йому тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 схопила філіровочні ножиці, зажавши їх у правому кулаку, так, що їх лезо було спрямовано від мізинця перпендикулярно передпліччя та почала ними завдавати удари ОСОБА_4

Таким чином ОСОБА_3 завдала ОСОБА_4 п'ять ударів ножицями у задню частину голови та п'ять ударів у верхню частину спини у районі лопаток.

Зазначені дії ОСОБА_3 призвели, згідно висновку судово-медичної експертизи № 105-A/14 від 30.01.2014, до двох рубців на шкірі правої тім'яної ділянки, який має ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав частково. Надав пояснення про те, що потерпілий є його зятем. Знає його з 2008 року. Дружина по матері доводиться рідною сестрою ОСОБА_3 З потерпілим склалися неприязні стосунки приблизно з 2009 року на Груні спільного проживання в одній квартирі АДРЕСА_3. 04.01.14 року він перебував вдома у вищевказаній квартирі цілий день. Близько 17 год. 30 хв. пішов у туалетну кімнату. За два дні до цього потерпілий обрізав кабель, і коли обвинувачений вийшов у коридор, почав висловлювати претензії щодо кабелю, який проходив у кімнату обвинувачених. Після цього ОСОБА_2 повернувся до своєї кімнати і зателефонував дружині обвинуваченій ОСОБА_3, яка в цей час заходилась на роботі. Близько 18 години дружина повернулася з роботи і сказала, що проведе розмову з потерпілим, після чого пішла на кухню. Знаходячись у кімнаті обвинувачений почув, що потерпілий кричить на дружину в кухні, почув як падає посуд, а згодом дружина почала гукати його. Вийшовши з кімнати у коридор обвинувачений побачив, що дружина лежить на підлозі в коридорі, а потерпілий у крові, яка йшла в області голови. Що було далі, обвинувачений не пам'ятає, оскільки перебував у дуже збентеженому емоційному стані. Не пам'ятає, як взяв в руки кухонну сокиру і що робив. Перед цим потерпілий схватив його за шию, почав наносити удари. Надав пояснення про те, що не пам'ятає, як наносив удари потерпілому сокирою та скільки ударів було нанесено. Наполягав на тому, що захищав свою дружину і себе. Умислу на завдання тяжких тілесних ушкоджень не було.

Допитана в якості обвинуваченої ОСОБА_3 винною себе визнала у повному обсязі, проте у вчиненому не розкаялася. Надала аналогічні пояснення щодо неприязних стосунків, які склалися між її сім'єю та сім'єю сестри і потерпілого на Груні спільного проживання в одній квартирі. 02.01.14 року бачила, як потерпілий обрізав кабель. 04.01.14 року, коли вона знаходилась на роботі, їй зателефонував чоловік близько 17 год. 30 хв. та розповів, що з потерпілим вийшов конфлікт. Вона приїхала додому і пішла на кухню, де знаходився потерпілий. Потерпілий почав її ображати та плюнув у обличчя, після чого обвинувачена сама вчепилася у обличчя потерпілому. Потерпілий відштовхнув обвинувачену, вона впала на підлогу, після чого в коридорі взяла ножиці, підійшла до потерпілого і п'ять разів штрикнула його ніжицями в різні частини голови. Після цього потерпілий схватив її і вдарив головою об двері, знову відштовхнув, і вона впала, а потім почала гукати свого чоловіка. Коли піднялась, побачила, що потерпілий держить чоловіка та б'є його. Побачивши це, знову почала штрикати потерпілого ножицями. Після цього потерпілий та чоловік розійшлись. Коли потерпілий почав наближатися до чоловіка, останній став бити його сокирою по руках. При цьому сокира вже була в руках у чоловіка. Він не заходив за нею у кімнату. Міліцію та швидку медичну допомогу викликала обвинувачена.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2, поряд з визнанням своєї вини обвинуваченою ОСОБА_3, їх вина повністю доведена зібраними під час досудового розслідування, наданими прокурором та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 надав пояснення про те, що 04.01.14 року прийшов з дружиною додому близько 18 години та пішли на кухню. Побачив як обвинувачені вдвох вийшли в коридор і обвинувачена ОСОБА_3 почала провокувати скандал. Потерпілий намагався піти у свою кімнату, щоб не було провокацій з боку обвинувачених. Коли потерпілий проходив поряд обвинувачених, обвинувачена ОСОБА_3 з полиці у коридорі схвати ножиці, повисла з лівою сторони на його шию та почала наносити удари ножицями в область голови. ОСОБА_2 кухонною сокирою почав наносити удари. Перший удар прийшовся в область голови. Потім, коли потерпілий намагався закрити голову руками, обвинувачений ОСОБА_2 почав наносити удари по руках сокирою. Потерпілому вдалося скинути з себе обвинувачену ОСОБА_3, почав іти назад на кухню, де скинув мікрохвильову піч під ноги обвинуваченого ОСОБА_2, щоб якось його зупинити. Була викликана швидка медична допомога. Внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень, потерпілий 15 хвилин знаходився у стані клінічної смерті.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 надала пояснення про те, що 04.01.14 року чоловік накричав на обвинуваченого ОСОБА_2 за те, що він підключився до їхнього кабелю. Після цього вони з потерпілим зайшли в кімнату, а згодом пішли на кухню. ОСОБА_3 почала лаятися і чоловік в неї плюнув. ОСОБА_3 вискочила у коридор, а чоловік хотів пробігти у кімнату, щоб уникнути конфлікту. Коли він зрівнявся з обвинуваченою ОСОБА_3, остання вчепилася в нього і почала наносити удари ножицями. Одразу ж підскочив обвинувачений ОСОБА_2 з сокирою і почав наносити удари по голові чоловіку. Чоловік почав закривати голову руками, а обвинувачений продовжував наносити йому удари сокирою. Чоловіку вдалося скинути обвинувачених з себе, і він почав відходити в бік кухні спиною. На кухні чоловік скинув на підлогу мікрохвильову піч, щоб перегородити обвинуваченим дорогу. Після цього обвинувачена ОСОБА_3 почала кричати чоловіку, щоб він визвав міліцію та заштовхала його у кімнату, а свідок одразу ж викликала потерпілому швидку медичну допомогу.

Згідно з висновком експерта № 20-А/14, у зв'язку з випадком 04.01.2014г. в гр. ОСОБА_4, 34 років, мали місце наступні пошкодження: множинні «різано-рубані» рани тім'яної області зовнішньої поверхні лівого плеча, проекції лівого ліктьового суглоба в нижній третині бічної поверхні лівого передпліччя, долонній поверхні лівої кисті, V пальця лівої кисті з його травматичною ампутацією на рівні середньої фаланги, у верхній третині внутрішньої поверхні правого передпліччя, долонній поверхні правої кисті, в середньо-лівих відділах животу, передній поверхні грудної клітки. Вказана травма в своїй течії ускладнилася розвитком геморагічного шоку, аспіраційним синдромом, що викликало зупинку ефективного кровообігу (клінічну смерть). Настанню біологічної смерті перешкоджало ефективне і своєчасне проведення реанімаційних заходів.

Вище перераховані пошкодження утворилися в результаті багатократної (більше 10 разів) травматичної дії предметом (предметами), що травмує, поверхня якого (яких) володіла ріжучими і рубаючими властивостями.

Керуючись п.4.8 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості пошкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995г., травма ОСОБА_4 має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя (згідно п.2.1.3 «а» даних правил). Кров гр. ОСОБА_4 відноситься до 0( I) групи, резус-позитивний.

Згідно з висновками судово-медичної експертизи № 105-А/14, в ході проведення судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4, 34 років, встановлені наступні пошкодження:

- два рубці на шкірі правої тім'яної області;

- рубець в лівій лобно-тім'яній області;

- рубець зовнішньої поверхні лівого плеча;

- рубець в проекції лівого ліктьового суглоба;

- травматична ампутація п'ятого пальця лівої кисті на рівні основної фаланги;

- рубець по ліктьовій поверхні правого передпліччя;

- рубець по долонній і ліктьовій поверхні правої кисті;

- два рубці по ліктьовій поверхні лівого передпліччя;

- рубець на передньо-бічній поверхні живота зліва;

- рубець в середніх відділах живота зліва.

Особливості вказаних рубців, їх характер і локалізація свідчать про те, що вони є результатом (процесом) загоєння ран, які сформувалися у зв'язку з випадком 04.01.2014г.

Дві рани в тім'яній області справа утворилися від дії гострого предмету, найімовірніше, що володіє колюще-ріжучими (або близькими до них) властивостями травмуючої поверхні, такими могли бути і ножиці. Керуючись п.4.8 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості пошкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995г., колото-різані рани в теменній області гр. ОСОБА_4 мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що викликають короткочасний розлад здоров'я кожне.

Останні пошкодження є результатом неодноразової дії гострого предмету з ріжуче-рубаючими властивостями травмуючої поверхні. Керуючись п.4.8 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості пошкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995г., вказані пошкодження гр. ОСОБА_4 мають ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя (згідно п.2.1.3 «а» даних правил)

Свідчення гр.ОСОБА_4, і гр.ОСОБА_6, дані ними в ході слідчого експерименту від 22.01.14г. і 08.01.14г, не суперечать судово-медичним даним відносно механізму утворення пошкоджень у гр.ОСОБА_4

У свідченнях ОСОБА_2, даних ним в ході слідчого експерименту від 24.01.14р., відсутні дані про формування пошкоджень у гр.ОСОБА_4 в області голови. Крім того, свідчення ОСОБА_2 відносно формування пошкоджень на руках ОСОБА_4 не відповідають судово-медичним даним як відносно механізму формування вказаних пошкоджень, так і відносно їх локалізації. Пошкодження на кистях і предпліччях у ОСОБА_4 найімовірніше могли з'явитися результатом самооборони. У свідченнях ОСОБА_2 дані про формування пошкоджень, у гр. ОСОБА_4 на тулубі не відповідають судово-медичним даним з причини технічної неможливості формування вказаних пошкоджень при названих ОСОБА_2 умовах.

Відповідно до висновків експерта № 198-А/14, свідчення гр.ОСОБА_3, дані нею в ході допиту від12.02.14г. і в ході слідчого експерименту від 18.02.14г., не суперечать судово-медичним даним відносно предмета (ножиці), від дії, якого утворилися ушкодження на голові угр.ОСОБА_4, неодноразовості травматичною дією цим предметом. При цьому, ушкодження від ударів в область тулубу, відображені у свідченнях гр. ОСОБА_3, при проведенні судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 виявлено не було.

Свідчення ОСОБА_3 відносно механізму формування травми у гр. ОСОБА_4, відповідно до дій ОСОБА_2 відповідають судово-медичним даним відносно предмета, яким наносилися ушкодження : ("сокирка") і не відповідають відносно механізму формування ушкодженьу гр. ОСОБА_4

Згідно з висновком експерта № 57-Ц/ 2014, групова приналежність крові громадянина ОСОБА_4. - 0(1) з ізогемагглютининами Анти-А, Анти-В (Згідно довідки з інституту загальної і невідкладної хірургії за №50 від 10.01.2014г ). Кров громадянина ОСОБА_2 відноситься до групи А (II) з ізогемагглютинином Анти-В.

При проведенні судово-медичної експертизи кухонної сокири, вилученої з місця події, виявлені сліди крові людини, в якій виявлений тільки антиген Н. Отже, сліди крові могли піти від людини з груповим диференціюванням крові 0 з ізогемагглютининами анти - А, Анти-В, у тому числі і від громадянина ОСОБА_10

В результаті дослідження руків'я сокирки виявлені сліди поту. При серологічному дослідженні виявлений тільки антиген А. Таким чином, сліди поту могли піти від будь-якої людини з груповим диференціюванням крові А з ізогемагглютинином Анти-В, у тому числі і від громадянина ОСОБА_2

При дослідженні марлевого тампона-змиву, вилученого з коридору біля кухні, виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні виявлений антиген Н і ізогемагглютинины Анти-А, Анти- В. Отже, сліди крові людини могли піти від людини з груповим диференціюванням крові 0 з ізогемагглютининами Анти-А, анти-0В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_4.

В результаті дослідження ножиць спеціального призначення, в об'єктах №№5-8, виявлені сліди крові людини змішані із слідами поту. При серологічному дослідженні виявлені антигени А і Н. Отже, враховуючи конкретні обставини справи і групові характеристики осіб, що проходять у справі, можна припустити, що сліди крові могли піти від людини з груповим диференціюванням крові О . з ізогемагглютининами Анті-А, Анті-В, у тому числі і від потерпілого ОСОБА_4, а сліди поту могли піти від людини з груповим диференціюванням крові А з ізогемагглютинином Анти-В, у тому числі і від громадянина ОСОБА_2

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_9 надав пояснення про те, що має стаж роботи експерта 24 роки, кандидат медичних наук, має 3 клас судового експерта і працює на посаді завідувача відділу судово-медичних експертиз трупів ХОБСМЕ. Він повністю підтвердив висновки проведених ним судово-медичних експертиз і уточнив, що рубець у лівій лобно-теменній області потерпілого не відноситься до категорії ушкоджень, що виділені у групу легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я, оскільки його розмір, об'єм, характер як ознака впливу гострого предмету з рублено-ріжучими властивостями, свідчать про те, що зазначене тілесне ушкодження спричинялось не ножицями, а тим предметом, яким спричинялися інші тілесні ушкодження переважно з рубленими властивостями травмующої поверхні. Інші рубці є наслідок заживлення ран, зазначених у медичній документації. Кожна з цих ран окремо, з урахуванням ушкоджень м'яких тканин та судин, відповідно з Правилами визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень при штучному виділенню кожного ушкодження для визначення ступеню їх тяжкості не мають небезпеки для життя потерпілого, але, у даному випадку, підхід розмежування тілесних ушкоджень за ступнем тяжкості, що виникли за одним механізмом впливу переважно предметом, що рубить, протягом тривалого проміжку часу, що викликали приблизно однаковий об'єм морфологічних змін, є недоцільним, оскільки основним критерієм для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого був критерій, пов'язаний з розвитком небезпечних для життя станів, а саме - геморогічний шок 2 ступеню, аспераційний синдром. Кожне з вказаних станів, відповідно з п.2.1.3 Правил, за наявності причинного зв'язку з травмою, зобов'язує класифікувати ушкодження, що призвели до цих станів до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. А посилання у медичній документації, що досліджувалася, на відсутність ефективного кровообігу та дихання у потерпілого, тобто стан клінічної смерті, є додатковим клінічним підтвердженням стану, що є небезпечним для життя. Показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо необережного заподіяння тілесних ушкоджень не відповідають судово-медичним даним. В першу чергу, це пов'язано з обсягом тілесних ушкоджень на верхніх кінцівках. Для формування подібних тілесних ушкоджень, навіть самих об'ємних з них, при дії предмету, що рубить, якому властива обмежена довжина, необхідна ударна опора. Виходячи з матеріалів справи, найбільш вірогідним з таких опор могла бути голова потерпілого при застосуванні до неї рук із задньо-наружним розміщенням лучевої поверхні передпліччя, як на це зазначають у поясненнях потерпілий та свідок. Крім цього, покази обвинуваченого щодо нанесення ударів сокирою, за умов розташування тулубу обвинуваченого у горизонтальній площині, технічно перешкоджає формуванню будь-яких ушкоджень у потерпілого віще рівня розташування голови обвинуваченого, а покази обвинуваченого щодо нанесення ударів потерпілому в момент хватання за область шиї, внаслідок відсутності плеча розмаху при близькому розташуванні та локалізації рук потерпілого не надавала технічної можливості задля формування ушкоджень на кистях рук та дистальних відділах передпліч потерпілого при зазначених умовах. Для формування таких ушкоджень необхідний достатній розмах, достатня відстань та взаємо розташування кінцівок нападника та потерпілого. Все це відповідає показанням потерпілого та свідка. Безперечно, якщо б не була здійснена своєчасна, спеціалізована, екстрена реанімаційна медична допомога, сам потерпілий не вийшов би зі стану клінічної смерті, і через декілька хвилин цей стан закінчився б біологічною смертю потерпілого. Також експерт надав пояснення про те, що посилання в судових експертизах на п. «а» Правил, замість п. «о» (будь який стан, небезпечний для життя, такий як шок, аспірацій ний синдром) є технічною помилкою.

За таких обставин суд вважає вину обвинувачених доведеною повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Вивченням особи обвинувачених встановлено, що вони раніше не засуджувалися, до кримінальної відповідальності не притягувалися, характеризуються задовільно, обвинувачена ОСОБА_3 працює. У вчиненому не розкаялася.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_2 в даний час ознак психозу, недоумства та інших хворобливих розладів не має. В період часу, що відноситься до правопорушення, у якому підозрюється, знаходився поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру за своїм психічним станом на теперішній час не потребує.

Обставин, які обтяжують, або пом'якшують покарання обвинувачених, відповідно до ст.. 66, 67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинувачених, наслідки вчинених кримінальних правопорушень кожним з них та призначає покарання у межах санкцій інкримінованих статей КК України.

З урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченою ОСОБА_3, даних про її особу, поведінки до та після вчиненого кримінального правопорушення, які свідчать про те, що обвинувачена стала на шлях виправлення, суд призначає покарання не пов'язане з позбавленням волі, оскільки її виправлення можливе без реального відбування покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Цивільні позови потерпілого підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що витрати на придбання ліків, відповідно до чеків, склали 8308 грн., які з урахуванням характеру тілесних ушкоджень, їх локалізації, наслідків, що настали, ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (що і потягли необхідність госпіталізації потерпілого) підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 В цій частині позовні вимоги до обвинуваченого ОСОБА_2 суд задовольняє і, з урахуванням вищевикладеного, відмовляє у стягненні цієї ж суми понесених та документально підтверджених витрат на лікування також додатково і з ОСОБА_3

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з обвинувачених також підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що потерпілий внаслідок вчиненого обвинуваченими поніс душевні, психологічні та інші моральні страждання, переніс клінічну смерть, був позбавлений на певний час звичних умов життя, потребує подальшого лікування. Разом з цим, виходячи з принципів розумності та справедливості, з оглядом на ступень тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних кожним з обвинувачених та їх наслідків, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 200000 грн., а з обвинуваченої ОСОБА_3 - 10000 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинувачених.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити колишньою - особисте зобов'язання, після набрання вироком законної сили змінити на утримання під вартою у Харківській установі виконання покарань № 27.

Зарахувати час тримання засудженого під вартою з 17.02.14 року по 27.02.14 року.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 8308 грн. та моральну шкоду в сумі 200000 грн.

Стягнути із засудженої ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 10000 грн. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Стягнути із засуджених судові витрати за проведення експертиз по 244 грн. 50 коп. з кожного в дохід держави.

Речові докази, які знаходяться на зберіганні, відповідно до квитанції № 1216 після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через районний суд у 30-денний термін з дня проголошення, а засудженим, що утримується під вартою, у той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя: