№ 522/27521/13-к

1-кп/522/663/15

УХВАЛА

                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2015 року                                  м. Одеса

Колегія суддів Приморського районного суду м. Одеси у складі:

головуючого - судді -      ОСОБА_1 

суддів -          ОСОБА_2 , ОСОБА_3  

при секретарі -          ОСОБА_4 

за участю прокурора -     ОСОБА_5  

захисника -         ОСОБА_6 

представників потерпілого та цивільного позивача - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 

   при розгляді у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170020000663 від 06.09.2013 року, відносно: 

ОСОБА_9 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, українки, офіційно не працевлаштованої, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженої, 

обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 366 ч. 1 КК України, колегія суддів  

ВСТАНОВИЛА:

Приморським районним судом м. Одеси розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 ч. 5, 366 ч. 1 КК України. 

07.09.2013 року, під час досудового розслідування, відносно обвинуваченої ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, продовжено до 28.02.2015 року. 

На теперішній час судове провадження відносно ОСОБА_9 не було завершено до спливу строку тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_9 строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що строк тримання під вартою останньої закінчується та підстав для скасування або зміни запобіжного заходу не вбачається, оскільки існує ризик, що обвинувачена може переховуватись від суду, оскілки вона має паспорт для виїзду за кордон. 

Представники потерпілого та цивільного позивача - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та вважали за доцільне продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. посилаючись на те, що на теперішній час не змінились ризики, та остання може переховуватись від суду. 

Захисник обвинуваченої  адвокат ОСОБА_6 вважав недоцільним продовжувати строк тримання під вартою, оскільки усі свідки допитані, та вважав за можливе змінити відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. 

Обвинувачена ОСОБА_9 заперечувала проти продовження строку дії раніше обраного відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подала клопотання, згідно якого просила змінити відносно неї запобіжний захід з тримання під вартою не домашнього арешту або підписку про невиїзд. 

Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку прокурора та представників потерпілого і цивільного позивача, які заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченої та просили задовольнити клопотання прокурора, обвинуваченої та її захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та просили задовольнити клопотання ОСОБА_9 , колегія суддів вважає, за необхідне задовольнити клопотання обвинуваченої ОСОБА_9 , залишивши клопотання прокурора без задоволення, при цьому, виходить з наступного. 

Згідно ст. 331 ч. 3 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу. 

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України, суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який. 

Так, ОСОБА_9 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191 ч. 5, 366 ч. 1 КК України. 

В судовому засіданні прокурор не довів обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст.194 КПК України, тобто недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Прокурор вказав про те, що на теперішній час не зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та обвинувачена, маючи паспорт для виїзду за кордон, може виїхати за кордон України, чим, переховуватись від суду, при цьому, прокурором не доведені обставини, які свідчили би про те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченої під час судового розгляду. 

Так, судом встановлено, що ОСОБА_9 має постійне місце мешкання та реєстрації у м. Одесі, де характеризується позитивно, має на утриманні малолітню доньку - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є інвалідом з дитинства, непрацездатних батьків, що підтверджується наданими суду 23.02.2015 року копіями відповідних документів, та свідчить про міцні соціальні зв`язки обвинуваченої. При цьому, сама по собі тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для продовження строків тримання під вартою. 

Крім цього, на теперішній час в судовому засіданні допитані усі свідки заявлені сторонами кримінального провадження, у зв`язку із чим, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, відпав. 

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченої ОСОБА_9 під час судового розгляду. 

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 196, 197, 201, 202, 331, 371, 372, 392 КПК України, колегія суддів - 

                    УХВАЛИЛА:

   Клопотання обвинуваченої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити. 

Змінити відносно  ОСОБА_9 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останній цілодобово залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду. 

Покласти на обвинувачену обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

 Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на обвинувачену при зміні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. 

   Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, ОСОБА_9 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити із - під варти та остання негайно доставляється до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

   Контроль за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, покласти на працівників органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченої. 

   У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії раніше обраного відносно ОСОБА_9 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити. 

   Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ст. 392 КПК України.

   Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення обвинувачених. 

   Згідно вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України, копію ухвали направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченої, для її негайного виконання. 

 

   Головуючий суддя                             ОСОБА_1 

 

   Суддя                                     ОСОБА_2             

Суддя                                     ОСОБА_3  

23.02.2015