Справа № 22-ц-1066   2006р.                     Головуючий у 1-й інстанції       Опимах Л.М.

Категорія 23                                          Суддя-доповідач                     Попруга С.В.

УХВАЛА іменем України

06 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Шевченка В.А.

суддів - Попруги С.В., Білецького О.М.

з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.

та осіб, які приймають участь у справі - ОСОБА_1, представника

позивача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Сум Сумської області від 10 травня 2006 року у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 10 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2330 грн. 73 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., в рахунок відшкодування судових витрат 1022 грн.40 коп., а всього 3853 грн. 13 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду, мотивуючи свої вимоги наступним.

Апелянт вважає, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме те, що ДТП сталося за участю не трьох, а чотирьох автомобілів, при чому суд не встановив зв'язок між причинами ДТП і негативними наслідками, що настали та не врахував ступінь вини кожного з учасників. Крім цього, апелянт зазначає, що позивач не довів вину відповідача у настанні ДТП, а суд вважав цю обставину встановленою. Також апелянт вказує, що суд неправильно застосував норми матеріального права та не застосував ст. 1188 ЦК України, яка є спеціальною нормою і підлягає обов'язковому застосуванню.

Суд першої інстанції встановив, що 23 серпня 2005 року близько 14-30 години по вул. Роменській в м. Суми поблизу будинку № 90 сталася дорожньо-

транспортна пригода - зіткнення автомобілів «Сузукі» д.н. НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_1, автомобіля ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_3 та автомобіля «БМВ-316» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 Рухаючись позаду, автомобіль відповідача вдарив автомобіль позивача, який в той час зупинився, а автомобіль позивача від удару зрушив з місця і вдарив автомобіль «БМВ», що стояв попереду. В результаті зіткнення автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Вартість ремонту автомобіля становить 2330,73 грн.

Винним у ДТП є водій ОСОБА_1, який, рухаючись за автомобілем позивача, не обрав безпечної дистанції, і маючи можливість попередити зіткнення автомобілів шляхом виконання вимог п. 2.3. «б», п. 12.3 Правил дорожнього руху, названих вимог не виконав.

В діях водія автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_3 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху не вбачається.

За таких обставин, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну та моральну шкоду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення апелянта, підтримавшого доводи апеляційної скарги, заперечення на ці доводи представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, викладені вище, та давши належну оцінку всім зібраним по справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що шкода завдана позивачу з вини відповідача, а тому має відшкодовуватись винною особою, тобто ОСОБА_1 Протилежного відповідач в судовому засіданні не довів і доказів, які б спростовували цей висновок суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції не надав.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статей 1166, 1167, 1187, п.1 ч.І статті 1188 ЦК України, які врегульовують питання відшкодування завданої майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Доводи апеляційної скарги про те, що ДТП сталася за участю чотирьох транспортних засобів, неврахування судом ступеню вини кожного із учасників ДТП, незастосування до спірних правовідносин ст. 1188 ЦК України, за встановлених обставин не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, коли оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Сум від 10 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.