Справа №2-29 2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2008 року Ленінський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючого судді: Іванова І.П.

при секретарі: Іншаковій О.Г.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1

адвоката: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

адвоката відповідача: ОСОБА_4

представника відповідачів: ОСОБА_5

представника третьої особи: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, судових витрат, визнання угоди недійсною, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, судових витрат, визнання угоди недійсною мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3, 4 квітня 2002г. придбала квартиру № 9 в будинку № 37 «А» по пр. Ленінському в м. Донецьку.

Вказана квартира знаходиться поверхом вище над квартирою №5, яка належить їй.

На протязі 2002 - 2006 років ОСОБА_3 неодноразово заливала її квартиру, заподіювала їй матеріальну шкоду, моральні страждання.

У зв'язку з чим, доводилося робити ремонт квартири, усувати дефекти меблів.

24.10.2004 року ОСОБА_3 б черговий раз залила її квартиру. Довелося робити ремонт, на нервовому ґрунті вона захворіла. Наслідки хвороби позначаються і до сих пір.

ОСОБА_3 добровільно відшкодувала їй матеріальну шкоду.

18     серпня 2006р. вона з донькою ОСОБА_8 виїхала поїздом з м. Донецька до м. Москви, а 19 серпня 2006 р. вони вилітали з Москви на відпочинок до Малаги, виліт звідти - 2 вересня 2006р.

19     серпня 2006р., перед вильотом, по мобільному телефону вона одержала повідомлення, що ОСОБА_3 в черговий раз залила холодною водою її квартиру.

Змінити вона ні чого не могла, квитки були придбані, її і доньки відпочинок сплачений по 2 вересня 2006 року.

Тому вони відлетіли, але ж відпочинок був зіпсований.

Всі думки були про квартиру, пригнічувала і перспектива майбутнього ремонту.

В період їх відсутності, 29 серпня 2006 р. ОСОБА_3 в черговий раз затопила її квартиру -гарячою водою, замінюючи трубу в своїй квартирі.

Після повернення до м. Донецька вона розмовляла з ОСОБА_3, і вона визнала свою вину в залиттях квартири, обіцяла добровільно відшкодувати майнову шкоду.

8 вересня 2006 року, ОСОБА_3 замовила фірмі «Артіс» виготовлення кухонних меблів «Луїзіана», тобто такої* яка постраждала від води.

11 вересня 2006 року, ОСОБА_3 дала їй розписку, в якій вказала, що 19 серпня 2006 року, 29 серпня 2006 року вона залила водою квартиру, спочатку холодною, потім гарячою, внаслідок чого пошкоджені кухонні меблі, ламінатне покриття у коридорі біля туалету, ванни,

кухні, пошкоджений короб в туалеті, двері в туалеті, ніжка столу на кухні, пошкоджені дублянка. У розписці ОСОБА_3 зобов'язалася відшкодувати заподіяну матеріштьну шкоду.

21 вересня 2006 року, за участю ОСОБА_3, представника кооперативу «Мир -158» і мешканців будинку був складений акт про пошкодження, що виникли в наслідок залиття квартири водою 19 серпня 2006р. і 29 серпня 2006р.

Діями ОСОБА_3 їй завдано матеріальної та моральної шкоди: душевні страждання через зіпсований відпочинок, не комфортність в квартирі: постраждали ремонт, меблі.

Вона звернулася із заявою до ДНДІСЕ про визначення вартості ремонтно-будівельних робіт і визначення розміру матеріальної шкоди.

Згідно висновку фахівця № 4976/23 вартість ремонтно-відновних робіт складає 3277 грн.

Згідно висновку фахівця № 4977/26 розмір матеріальної шкоди, складає 16 375 грн. 93 коп.

За проведення будівельно-технічної і товарознавчої експертиз вона сплатила 322 грн. 54 коп.

Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди складає: 19975 грн. 47 коп. (3277грн. + 16 375 грн. 93 коп. + 322 грн.54 коп.).

Заподіяну ОСОБА_3 моральну шкоду, вона оцінюю в 30 000 грн.

Стан її здоров'я різко погіршався після того, як ОСОБА_3 неодноразово заливала її квартиру, 7 разів з 2002р, був зіпсований відпочинок, за який були сплачені великі гроші, душевні страждання перенесла вона разом з донькою, знаходячись за межами України, а по поверненню додому вони були пригнічені станом квартири та меблів, перспектива непередбаченого ремонту позначилася на стані нервової системи.

ОСОБА_3, визнаючи свою вину в псуванні кухонних меблів 8 вересня 2006р. у фірмі «Артіс» замовила меблі «Луїзіану», вартістю 20 438 грн. та з урахуванням того, що вона постійний замовник фірми, ОСОБА_3 була зроблена 15 % знижка.

ОСОБА_3, яка на початку дала згоду на відшкодування матеріальної шкоди, змінила своє відношення до подій і заявила, що буде частинами відшкодовувати шкоду за наявності у неї такої можливості.

Вважає, що така позиція ОСОБА_3 пояснюється тим, що поки вона збирала необхідні документи, ОСОБА_3 вирішила заховати майно, на яке може бути звернуто стягнення.

23 вересня 2006 p., через два дні після складання акту і через 12 днів після видачі розписки, із зобов'язанням погасити майновий збиток, ОСОБА_3 вжила заходи до заховання майна, на яке може бути обернуто стягнення: квартиру № 9 в будинку № 37 «А» по пр. Ленінському в м. Донецьку вона подарувала ОСОБА_7, договір дарування засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 по реєстру № 4251 від 23 вересня 2006 р.

Вважає, що вказану угоду слід визнати за недійсну через її фіктивність, тому, що укладена вона в цілях приховання майна від накладення на нього стягнення.

В судовому засіданні позивачка та її адвокат уточнили позовні вимоги надавши до суду заяву, в який просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування: матеріальної шкоди 27 387 гривень; моральної шкоди 41 136 гривень; судових витрат у розмірі 238 гривень 50 копійок, а також визнати договір дарування квартири № 9 будинку № 37 «А», по Ленінському проспекту м. Донецька, відповідно до якого ОСОБА_3 Іонівка дарувала квартиру ОСОБА_7, від 23.09.2006 року засвідченого приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу, ОСОБА_10 зареєстрований у реєстрі за № 4251, як фіктивний, - недійсним.

Відповідачі, ОСОБА_3І, в суді, а ОСОБА_7, будучи допитаною в порядку судового доручення, представник відповідачів ОСОБА_5 з позовними вимогами не погодилися.

Суд заслухавши сторони, допитавши свідків, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13, третіх осіб: представника ЖБК «Мир - 158», ОСОБА_6, приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної

особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 мешкає за адресою: м. Донецьк - 102, Ленінський простпект, 37 «А» кв. 9. її квартира розташована над квартирою позивачки, вона не одноразово з 2002 року заливала квартиру позивачки, тому, що з того часу по теперішній час вона ремонтує квартиру, переставляючи водонапірні труби з одного міста в інші. Шкоду позивачки вона відшкодовувала добровільно. 19.серпня та 29 серпня 2008 року, у звязку з перестановкою труб вона залила квартиру позивачки перший раз холодною другий раз гарячою водою. Оскільки позивачка з донькою в цей час знаходилася за межами України, то по прибуттю до м. Донецька, 11.09.2006 року відповідачка ОСОБА_3 надала позивачці розписку про добровільне відшкодування завданої шкоди (а.с. 11). І почала розмовляти з позивачкою про придбання для неї меблів. 21.09.2006 року, був складений акт про залиття ОСОБА_3 квартири позивачки. Замість того, щоб добровільно відшкодувати позивачці завдану шкоду після складання акту, 23.09.2006 року, ОСОБА_3 щоб уникнути від відшкодування шкоди позивачці, склала нотаріально посвідчений договір дарування, своєї квартири на ім'я сестри, ОСОБА_7, яка мешкає у м. Кривий ріг, де і працює (а.с.76). Іншого майна зареєстрованого на своє ім'я ОСОБА_3 не має.

Згідно висновків спеціаліста ДНДІСЕ вартість ремонту квартири позивачки у звязку з залиттям, враховуючі вартість аналогічних матеріалів, які прийшли в негідність, складає 3277 грн.(а.с. 17-21).

З висновку спеціаліста товароведа вказаного інституту розмір шкоди заподіяної майну позивачки, у звязку з дворазовим залиттям її квартири( гарячою та холодною водою), склав 16 375,93грн.(а.с.13-16).

Судом в порядку судового доручення була допитана відповідачка ОСОБА_7, яка суду пояснила, що зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що остання робила ремонт своєї квартири та в період монтажу труб була включена гаряча вода, що призвело до залиття квартири позивачки. її сестра мала намір навчатися у м. Києві тому подарувала їй квартиру. Вона ж мешкає у м. Кривий Ріг, має свою квартиру за адресою: м. Кривий Ріг, бул. Вечірній, 7/75, працює ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» начальником бюро управління збиту(а.с.50-51).

В судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечувала, що проживала і проживає в кв.№9 будинку № 37 «А», по Ленінському проспекту, м. Донецька, її квартира розташована над квартирою позивачки. Дійсно в серпні 2006 року вона робила в своїй квартирі ремонт, замінюючи водопровідні труби. Ремонт робили наймані робітники. При заміні труб, несподівано була включена вода і відбулося залиття квартири позивачки. Але вважає себе не винною, тому, що вода була включена несподівано для неї і робітників. Квартиру вона подарувала своїй сестрі але ж продовжує мешкати там та робити ремонт.

Допитаний в якості третьої особи, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу, ОСОБА_10, суду пояснив, що 23.09.2006 року дійсно зареєстрував договір дарування за № 4251 відповідно до якого ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_7 кв. № 9 будинку № 37 «А», по Ленінському проспекту, м. Донецька. Про фіктивність цього договору йому нічого не було відомо. По суті даного спору йому також нічого не відомо.

Третя особа, ОСОБА_14, голова ЖБК «Мир - 158», суду дала пояснення, що на протязі тривалого часу, з моменту заселення квартири, 2002 рік, ОСОБА_3 робить ремонт. 19 та 29 серпня 2006 року, була залита квартира позивачки, це сталося з вини ОСОБА_3, яка не тільки замінює труби в своїй квартирі, але ж зробила перепланування квартири, без відповідних узгоджень. Вона поміняла місцями ванну з тут тетом, наблизивши їх до кухні, змінила напрямки та місця розташування труб з водопостачанням, що і призвело до неодноразового залиття квартири позивачки. Тільки у суді їй стало відомо, що ОСОБА_3 подарувала свою квартиру сестрі ОСОБА_7, при цьому ОСОБА_3 ніяких відповідних документів до кооперативу не

передавала. Вважає, що цей договір є фіктивним, щоб запобігти відшкодовуванню завданої шкоди позивачці. ОСОБА_3, як мешкала так і мешкає в своєї квартирі разом з співмешканцем, працює в м. Донецьку, а її сестра працює і мешкає у м. Кривий Ріг та до Донецьку не приїжджає.

Допитаний у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_15 свій висновок про вартість ремонтних робіт, пов'язаних з залиттям квартири позивачки, підтримала в повному обсязі.

Свідок, ОСОБА_11, працівник КП БТІ м. Донецька, суду пояснив, що при складанні технічного паспорту квартири ОСОБА_3, вона не надавала ніяких узгоджень по переобладнанню квартири.

Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_13 підтвердили суду факти залиття квартири позивачки, відповідачкою, 19 та 29 серпня 2006 року. Це сталося тому, що ОСОБА_3 замінювала труби у своїй квартирі не перекривши водопостачання.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3, представник відповідачів, ОСОБА_9 1.В., адвокат відповідачів ОСОБА_4, заперечували проти висновків спеціалістів що визначили заподіяну позивачці шкоду у звязку з залиттям її квартири та меблів, не вмотивувавши свої вимоги ні чим. Клопотання про призначення судових експертиз, з цього приводу суду не заявляли, хоча суд ставив таке питання перед ними.

Оскільки судом встановлено, що залиття квартири позивачки сталося з вини ОСОБА_3, яка без всяких узгоджень з відповідними органами робила перестановку зі зміною напрямку водопостачальних труб, не контролюючи закриття води у своїй квартирі, то суд вважає, що вона повинна нести відповідальність за завдану позивачці шкоду.

Крім квартири позивачка іншого майна не має і щоб уникнути відповідальності за завдану позивачці шкоду, то, після складання акту про залиття квартири позивачки вона подарила квартиру своїй сестрі ОСОБА_7 Фіктивність цього договору є наявною, тому що ОСОБА_3, як проживала так і продовжує жити в квартирі, продовжуючи робити там ремонт та працюючи в м. Донецьку, а її сестра ОСОБА_7, маючи своє житло у м. Кривий Ріг, працює в цьому місті.

Перереєструвати договір дарування квартири від 23.09.2006 року, ОСОБА_3 почала наприкінці 2007 і в 2008 році. При цьому відповідні документи до правління кооперативу, вона не надала і досі. Тим самим ОСОБА_3 переслідує ціль, не маючи у своїй власності зареєстрованого за нею майна, уникнути від відшкодування шкоди позивачці.

Згідно вимог ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Суд вважає, що позивачка, оскільки це стосується її інтересів, по відшкодуванню їй ОСОБА_3 завданої шкоди, вправі ставити питання про визнання договору дарування квартири № 9 будинку № 37 «А», по Ленінському проспекту м. Донецька, відповідно до якого ОСОБА_3 дарувала квартиру ОСОБА_7, від 23.09.2006 року засвідченого приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу, ОСОБА_10 зареєстрований у реєстрі за № 4251, як фіктивний, - недійсним.

Враховуючи інфляцію, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, 27 387 гривень ( сума інфляції за період 2007 року складає: 19975 х 17,7=3535 грн., підсумкова сума: 19975 + 3535= 23508 грн.; інфляція за період 2008 року складає: 23 508 х 16,5 = 3879 грн.), в цю суму також входить 322 гривні, вартість висновків спеціалістів.

Оскільки, не одноразовим залиттям квартири позивачці з вини відповідачки ОСОБА_3, позивачці завдано моральну шкоду, що призвело до неврологічного захворювання (а.с. 94), суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 10000 гривень, ця сума відповідає моральним стражданням позивачці від дій ОСОБА_3

Судом встановлено, що договір дарування квартири № 9 будинку № 37 «А», по Ленінському проспекту м. Донецька, відповідно до якого ОСОБА_3 дарувала квартиру ОСОБА_7, від 23.09.2006 року, засвідченого приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу, ОСОБА_10, зареєстрований у реєстрі за № 425, є фіктивним, тому що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, тому його необхідно визнати не дійсним.

Також необхідно, покласти на ОСОБА_3 судові витрати та стягнути з неї на користь позивачки судовий збір 208 гривень 50 копійок, та інформаційне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

На підставі ст.ст. 23, 234, 1166, 1167 ЦК України. Керуючись ст.ст. 10, 11,60,209,212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, судових витрат, визнання угоди недійсною - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування: матеріальної шкоди 27 387 гривень; моральної шкоди 10 000 гривень; судових витрат у розмірі 238 гривень 50 копійок.

Визнати договір дарування квартири № 9 будинку № 37 «А», по Ленінському проспекту м. Донецька, відповідно до якого ОСОБА_3 дарувала квартиру ОСОБА_7, від 23.09.2006 року засвідченого приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу, ОСОБА_10 зареєстрований у реєстрі за № 4251, як фіктивний, - недійсним. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її до апеляційної інсталяції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення винесене в нарадчій кімнаті.