Справа № 0907/348/2012
Провадження № 22ц/779/400/2013
Категорія 19
Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючогоВасильковського В.М.
суддів: Вакарук В.М., Соколовського В.М. секретаря Городецької У.С.,
з участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінтехбуд» про визнання права власності на нежитлове приміщення згідно договору за апеляційною скаргою ТОВ «Укрінтехбуд» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 22 лютого 2012 року, -
в с т а н о в и л а :
в січні 2012 року ОСОБА_4 звернулася з даним позовом, мотивуючи його тим, що 12.08.2008 року уклала з відповідачем договір № 4п-5, предметом якого було будівництво підвалу, вартістю 21 000 грн., яку вона оплатила повністю. Оскільки відповідач після вводу в експлуатацію об’єкт будівництва їй не передав, просила визнати за нею право власності на приміщення підвалу № 4 в будинку по вул. М. Підгірянки, 23 в м. Івано-Франківську.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 лютого 2012 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на приміщення підвалу № 4 в четвертому під’їзді із сторони вулиці ОСОБА_5 в будинку по вул. М. Підгірянки, 23 в м. Івано-Франківську, загальною площею 34,6 кв.м. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі директор ТОВ «Укрінтехбуд» посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що про розгляд справи відповідач належним чином повідомлений не був, тому надати докази, що підтверджують наявну заборгованість та мають істотне значення для правильності вирішення справи у них не було можливості. Судом не враховано, що свої зобов’язання ОСОБА_4 не виконувала. Платіжне доручення від 05.08.2008 року на суму 24 000 грн., з призначенням платежу «оплата пайового внеску» не свідчить про виконання умов саме договору № 4п-5 від 12.08.2008 року, так як оплату проведено ще до його укладення. Після 12.08.2008 року ніякі кошти позивачкою на рахунок відповідача не вносились. Нею було укладено 7 договорів на участь у будівництві на загальну суму 955 026,97 грн., однак оплату здійснено тільки на суму 669 270 грн., що стверджується аудиторським висновком АКФ «ГАЛ-АУДИТ» від 09.04.2012 року. ТОВ «Укрінтехбуд» було видано три акти прийому-передачі на суму 333 918 грн., однак у зв’язку з наявністю боргу в сумі 285 756,97 грн. видачу відповідних актів було призупинено до повного погашення боргу. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
У засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Укрінтехбуд» апеляційну скаргу підтримав, представник ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечила.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.08.2008 року ТОВ «Укрінтехбуд» уклало з ОСОБА_4 договір № 4п-5 на участь у частковому будівництві підвального приміщення, предметом якого було будівництво підвалу № 4 в будинку по вул. М. Підгірянки, 23 в м. Івано-Франківську, попередньою базовою вартістю 21 000 грн., загальною площею 35 кв.м.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що позивачкою умови договору виконані повністю, вартість об’єкта будівництва оплачено. Сертифікат про відповідність та готовність будинку до експлуатації, виданий 18.03.2011 року, однак підвальне приміщення, що є предметом договору, відповідачем позивачці не передано. Оскільки будівництво здійснено за кошти, які були передані позивачкою, то вона є власником об’єкту нерухомості і вправі звернутися за захистом свого майнового інтересу шляхом визнання порушеного права.
Висновок суду відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Стаття 328 ЦК України визначає правочин підставою набуття права власності.
Уклавши 12 серпня 2008 року договір № 4п-5, правомірність якого не оспорюється, ТОВ «Укрінтехбуд» і ОСОБА_4 в належній формі досягли згоди з усіх умов договору та взяли на себе відповідні зобов’язання, які згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.
За умовами договору відповідач зобов’язувався по закінченню будівництва будинку та здачі його в експлуатацію передати позивачці у власність об’єкт, що будується і протягом тридцяти днів видати останній необхідні документи на цей об’єкт та сприяти в оформленні права власності на нього. Згідно п. 1.4 договору планове закінчення будівництва об’єкту 2 квартал 2009 року.
18 березня 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області на підставі акту готовності об’єкта до експлуатації від 01.03.2011 року видано сертифікат про відповідність та готовність будинку до експлуатації.
Позивачкою належним чином відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору виконано зобов'язання по сплаті відповідачу всієї суми договору 21 000 грн., що підтверджується наданими позивачем доказами, а саме квитанцією № 1 від 08.08.2008 року.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано апелянтом, позивачкою свої договірні зобов'язання по фінансуванню об'єкта будівництва виконано в повному обсязі та у встановлений термін, проте відповідач свої зустрічні зобов'язання по передачі підвального приміщення у власність позивачці не виконав.
ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 16 ЦК України правомірно звернулася до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав є визнання права власності на майно, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Дії відповідача щодо відмови у передачі підвального приміщення у власність позивачки в установлений договором строк свідчать про невизнання ним права власності ОСОБА_4 на цей об'єкта будівництва.
Доводи апеляційної скарги про те, що платіжне доручення від 05.08.2008 року на суму 24 000 грн., з призначенням платежу «оплата пайового внеску» не свідчить про виконання умов саме договору № 4п-5 від 12.08.2008 року, колегія суддів відхиляє.
Як видно з додатку № 1 до аудиторського висновку АКФ «ГАЛ-АУДИТ» від 09.04.2012 року, згідно банківських виписок ОСОБА_4 здійснено оплату об’єктів будівництва, в тому числі по договору № 4п-5, що стверджується також її картковими рахунками № 481 та № 482 за період з 01.01.2005 року по 31.12.2008 року.
Крім того, ОСОБА_4 30 липня 2008 року за прибутковим касовим ордером № 310 внесено готівкою в касу ТОВ «Укрінтехбуд» 300 000 грн.
З метою впорядкування розрахунків позивачка заявою від 05.09.2009 року, погодженою директором ТОВ «Укрінтехбуд», просила переплату по договору № ІІІ ОП 1-2/8 від 17.08.2008 року зарахувати в оплату договору № 4п-5 від 12.08.2008 року.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. При цьому, судом всебічно, повно й об’єктивно з’ясовано обставини справи та надана їм належна оцінка.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінтехбуд» відхилити.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 22 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді:ОСОБА_6
ОСОБА_7