КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 742/1938/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Галич А.І. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

01 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Хрімлі О.Г.,Коротких А.Ю.,

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.07.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Прилуцької міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Виконавчого комітету Прилуцької міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.07.2016 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Апелянта підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 15 квітня 2005 року, яке є чинним, ОСОБА_4 в рахунок 7/12 частин, а ОСОБА_5 в рахунок 1/12 частин були виділені, у спільну часткову власність і спільне використання (без розмежування їх часток між собою) певні приміщення у спірному будинку.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 15 березня 2013 року було проведено розподіл спільної часткової власності сторін, і ОСОБА_4, в рахунок належних їй 7/12 частин, а ОСОБА_5 в рахунок належних їй 1/12 частин спільної часткової сумісної власності виділені конкретні, окремі приміщення.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 01 липня 2014 року було проведено між сторонами лише розподіл, в рахунок належних ним в спільній частковій сумісній власності часток, господарсько - побутових будівель та споруд.

Ухвалою від 06 січня 2015 року та 22 січня 2015 року Прилуцький міськрайонний суд роз'яснив рішення від 1 липня 2014 року, що право спільної часткової власності на житловий будинок № 115 про вул. Соборній м. Прилуки припинено, а виділені їм частки в будинку і господарсько - побутові будівлі та споруди є окремими об'єктами нерухомого майна. На підставі зазначених роз'яснень виконавчий комітет Прилуцької міської ради і прийняв рішення № 50 про надання належній позивачці частини житлового будинку поштової адреси АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 19 лютого 2015 року ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 06 січня 2015 року та 02 січня 2015 року скасовані, оскільки в заявах про роз'яснення рішення позивачка ставила питання, які не були предметом розгляду справи № 2/742/40/14 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про виділ в натурі частки надвірних будівель, а тому, надавши роз'яснення, суд, по суті, змінив зміст судового рішення, що є порушенням вимог ст. 221 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 59 пунктів 9,10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою; акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Як вбачається з рішення від 06.04.2009 року № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та. охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносини, заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні право акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

З довідки № 108-17/102 від 14.07.2016 р. наданої представником відповідача, ОСОБА_2, рішенням виконавчого комітету міської ради від 10.02.2015 року № 50 не скористалася, про що свідчить інформаційна довідка № 63418820 від 14.07.2016 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення ненормативного правового акту, яким є вищевказане рішення, не виконане як на день його скасування 21.04.2015 року виконкомом Прилуцької міськради, так на момент розгляду справи в суді першої інстанції, і може бути скасоване органом, який його прийняв.

Таким чином, скасовуючи 21.04.2015 року своє попереднє рішення № 50 від 10.02.2015 року, відповідач діяв на підставі в межах своїх повноважень та у спосіб що визначений чинним законодавством, а тому позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають.

Крім того, як пояснила позивач, вона зверталась до виконавчого комітету міської ради з метою реєстрації права власності на частину житлового будинку поштової адреси АДРЕСА_1.

Однак реєстраційна дія не була вчинена в зв'язку з прийняттям рішенням, що також є доказом, що спірне рішення суду не було реалізовано.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26.07.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.