У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 19 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2008 року,

                                     в с т а н о в и л а :

         цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Брянки Луганської області,

мешканця с. Головківки Олександрійського району

Кіровоградської області,

раніше чотири рази судимого,

останнього разу за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України

до 6 місяців арешту, звільненого 27.03.2008р.,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 місяців.

         В апеляційному порядку справа не переглядалася.

         ОСОБА_1 засуджено за те, що він 28 липня 2008 року приблизно о 23-ій годині 30 хвилин, знаходячись у приміщенні кафе “Україночка”, що на привокзальній площі залізничного вокзалу м. Олександрії, таємно викрав майно ОСОБА_2 на загальну суму 2362, 75 грн.

         У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд.

         Заслухавши доповідь судді, прокурора про підтримання касаційного подання, скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, виступ засудженого ОСОБА_1 про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

         Що стосується твердження прокурора про м`якість призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно є непереконливим, оскільки покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних щодо особи засудженого, який активно сприяв розкриттю злочину, вину визнав та щиро розкаявся, злочином не завдано матеріальної шкоди, засуджений є сиротою, працевлаштований, має на  утриманні малолітню дитину.

         Крім того, судом враховано думку державного обвинувача по справі, який просив призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 місяців арешту та потерпілої, яка не наполягала на призначенні суворого покарання.       Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення засудженому покарання у виді арешту, тобто в межах санкції інкримінованої статті.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів

                                                 у х в а л и л а:

         касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

                                                     Судді: