Справа № 3/1214/2042/2012
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.10.2012 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Дядько Л.І., розглянувши матеріали, надані Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, вул. Свердлова-297/63,
за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, -
В С Т А Н О В И Л А:
28 вересня 2012 року о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_4 вчинив словесну сварку з своєю співмешканкою під час якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психічному стану здоров`я, чим скоїв насильство в сім’ї.
ОСОБА_1 за викликом до суду не з’явився, причини не з’явлення суду невідомі, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином про, що в матеріалах справи є відповідна розписка. З письмових пояснень ОСОБА_1, які були досліджені в суді, вбачається, що 28 вересня 2012 року в другій половині дня в нього з співмешканкою виник конфлікт на побутовому підґрунті. В ході конфлікту він тільки виражався грубою нецензурною лайкою, більше ніяких протиправних дій відносно своєї співмешканки не вчиняв. Копію протоколу про адміністративне правопорушення отримав 3.10.2012 року.
30.09.2012 року постановою Лисичанського МВ УМВС України в Луганській області в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 було відмовлено за відсутністю в його діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді. Його дії за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він вчинив насильство у сім’ї, а саме вчинив дії психологічного характеру, тобто насильство, пов’язане з діями одного члена родини на психіку іншого члену родини, в наслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров’ю потерпілої.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється, в письмових поясненнях свою провину визнав, але для дачі пояснень до суду не з’явився.
Обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 34, 35 КУпАП, суд не вбачає.
З урахуванням вищевказаного, особи та майнового стану правопорушника, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушнику стягнення у вигляді громадських або виправних робіт та адміністративного арешту, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 173-2 ч. 1, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді штрафу у сумі 51 ( п’ятдесят одна) гривня.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.
Суддя: Л.І.Дядько