Справа № 2-а-63/08
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2008 p. 12:15 год. м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С, при секретарі судового засідання Гончаровій А.О., за участю представників
позивача - не з 'явився,
відповідача: - Бондаренка A.M. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Головної державної інспекції на
автомобільному транспорті у Київській області
про скасування постанови про застосування фінансових санкцій у справі про
порушення законодавства про автомобільний транспорт
встановив:
ОСОБА_1(далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Київській області (далі - Головавтотрансінспекція або відповідач) про визнання незаконною" та скасування постанови №000125 від 30.05.2008 року про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт у сумі 1700 грн., а саме -""за надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі без дорожнього листа.
ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем (свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 5 грудня 1996 року), особисто і безпосередньо надає послуги з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі на підставі ліцензії, виданої Міністерством транспорту та зв'язку України (НОМЕР_1 від 22.11.2006 року №185 Л) та ліцензійної картки"(НОМЕР_2), строк дії ліцензії з 22.11.2006 року по 21.11.2011 року.
Перевіркою, що проводилася службовими особами Головавтотрансінспекції 06.05.2008 року, встановлено, що ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі без дорожнього листа (акт проведення перевірки №000833 від 06.05.2008 року). Позивач здійснював перевезення на автомобілі ВАЗ 21061 (держ. номер НОМЕР_3).
Постановою Територіального управління Головавтотрансінспекції в Київській області №000125 від 30.05 2008 року на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт» до ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Позивач вважає постанову Головавтотрансінспекції незаконною, посилаючись на те. що він був позбавлений права взяти участь у розгляді його справи Головавтотрансінспекцією з причин неповідомлення про розгляд справи. Позивач також заперечував факт порушення законодавства, оскільки вважає, що Закон «Про автомобільний транспорт» не містить вимог щодо наявності дорожнього листа для фізичної особи - підприємця, яка надає послуги з
2 перевезення пасажирів на таксі. У судовому засіданні позовні вимоги підтримав, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач проти позову заперечував. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що особа, відносно якої здійснюється перевірка, про дату, час і місце розгляду справи про правопорушення повідомляється при складанні акту. ОСОБА_1 від підписання акту та повідомлення відмовився, про що інспекторами зроблено відповідний запис на акті та повідомленні. Крім того, представник зазначив, що вимоги відносно наявності дорожнього листа при наданні послуг з перевезення пасажирів на таксі є обов'язковими для всіх суб'єктів, що надають такі послуги. Це виплаває із статті 39 Закону «Про автомобільний транспорт» щодо наявності у водія інших документів, передбачених законодавством, та пункту 152 Постанови КМУ від 26.09.2007 року щодо проведення медичного огляду водія та перевірки технічного стану транспортного засобу з унесенням відповідної позначки у контрольний листок, форма якого затверджується Мінтрансом. Тому, відповідач вважає позов безпідставним, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_1 у розумінні Закону «Про автомобільний транспорт» одночасно є і водієм, і автомобільним перевізником, і власником (співвласником) транспортного засобу. Маючи статус фізичної особи - підприємця і надаючи послуги з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, він безпосередньо керує транспортним засобом.
Стаття 39 Закону «Про автомобільний транспорт» визначає перелік документів, які автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. Зокрема, відповідно до частини шостої вказаної статті для фізичної особи, яка здійснює перевезення пасажирів на таксі, такими документами є: для автомобільного перевізника -ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Пунктом 152 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 p. N 176 встановлено, що водій таксі, який є фізичною особою - підприємцем та здійснює перевезення самостійно без використання найманої праці, зобов'язаний перед виїздом пройти медичний огляд і забезпечити проведення перевірки технічного стану транспортного засобу з внесенням відповідної позначки у контрольний листок, форма якого затверджується Мінтрансзв'язку.
Відповідно до статті 1 Закону «Про автомобільний транспорт» дорожній лист -документ установленого зразка для визначення та обліку роботи транспортного засобу.
Співставлення термінів «контрольний листок» та «дорожний лист» і їх нормативного визначення, зокрема в частині того, які відомості вносяться до цих документів, дозволяє дійти висновку про те, що це документи різні за своїм змістом, тому вони не можуть ототожнюватися.
Системний аналіз норм статті 39 Закону дозволяє дійти висновку про те, що вимога відносно наявності дорожноього листа при наданні послуг з перевезення застосовується не до всіх перевізників, водіїв та видів перевезень. Так, дорожній лист має бути у водія автобус) в разі здійснення регулярних пасажирських перевезень (ч.2 ст.39 Закону №2344-111), регулярних спеціальних пасажирських перевезень: (ч.3.ст. 39 Закону №2344-111) або нерегулярних
3
пасажирських перевезень (ч.4. ст.39 Закону №2344-111), у водія таксі юридичної особи -перевізника (ч.5 ст. 39 Закону №2344-111), у водія легкового автомобіля юридичної особи -перевізника в разі здійснення перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення (ч.7 ст.39 Закону №2344-111), у водія юридичної особи, якщо здійснюється перевезення пасажирів легковими автомобілями для власних потреб (ч.10 ст.39 Закону №2344-111).
У той же час, закон не містить вимог щодо наявності дорожнього листа у фізичної особи - перевізника, коли вона здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення (ч 8 ст. 39 Закону №2344-111), а також фізичної особи - перевізника що здійснює перевезення пасажирів на таксі.
Із змісту вказаної норми закону випливає, що дорожній лист вимагається у тих випадках, коли водій і перевізник не співпадають в одній фізичній особі. В тих же випадках, коли фізична особа надає послуги перевізника і сама виступає водієм, наявність дорожного листа не вимагається.
Правильність такого висновку підтверджується також статтею 16 Закону «Про дорожній рух», відповідно до якої водій зобов'язаний мати при собі дорожні (маршрутні) листи і документи на вантаж, що перевозиться (крім власників транспортних засобів).
Таким чином, притягнення позивача до відповідальності за відсутність у нього дорожнього листа при наданні послут з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі через відсутність дорожнього листа, є безпідставним.
Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними првопорушеннями, та відповідальність за них. Пункт 152 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 р. №176 як підстава для притягнення особи до відповідальності виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами також застосовуватися не може, адже він не відповідає частині шостій статті 39 Закону «Про автомобільний транспорт».
Твердження позивача про те, що він був позбавлений права взяти участь у розгляді його справи Головавтотрансінспекцією з причин неповідомлення про розгляд справи, в судовому засіданні підтвердження не знайшли. Згідно з пунктом 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою КМУ від 08.11.2006 р. N1567, у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис. Відповідний запис міститься на самому акті та на повідомленні про дату час і місце розгляду справи про правопорушення. Ці обставини також підтверджуються поясненнями сторін. Відповідно до п.27 вказаного Порядку в разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої абзацом третім частини першої статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт».
Згідно з пунктом 18 статті 4 Декрету КМУ «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору. Підстави для покладення судових витрат на державний бюджет відсутні.
Керуючись ст. 39 Закону «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163,167, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Київській області про
4 скасування постанови від 30.05.2008 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, - задовольнити у повному обсязі.
Постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Київській області №000125 від 30 травня 2008 року про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700 грн. визнати незаконною та скасувати.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правшами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.