Справа № 127/1284/14-ц Провадження № 22-ц/772/2144/2016Головуючий в суді першої інстанції Романюк Л.Ф.

Категорія 47Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Якименко М.М.,

суддів : Стеблюк Л.П., Колоса С.С.,

при секретарі Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Вінницької міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Вінницької міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2016 року позов ОСОБА_2 було задоволено.

Усунуто ОСОБА_2 перешкоди в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1, залишеною в спільному користуванні, згідно рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 22.08.2005р. по справі №2-227-05, шляхом знесення за рахунок ОСОБА_3 металевого паркану розмірами 1,92 м х 1,57 м та хвіртки №3, розмірами 2,1 м х 1,0 м, зазначених у додатку №2 висновку №233 додаткової судової будівельно-технічної експертизи, складеної ТОВ «Подільським центром судових експертиз» від 31.12.2015 року.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про його скасування, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, а в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

В свою чергу ОСОБА_2 через свого представника подав письмові заперечення, в яких погодився з рішенням суду, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3, представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 є власником 7/50 частин будинковолодіння АДРЕСА_1

Іншими співвласниками вказаного будинковолодіння є ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_3

Рішенням виконкому Вінницької міської ради народних депутатів 27.08.1953 співвласникам даного будинку в користування була надана земельна ділянка площею 1851 кв.м. Однак, як встановлено судом, фактично сторони користуються земельною ділянкою площею 1861 кв.м., з якої самозахват 10 кв.м.

Відповідно до рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 22.08.2005 року земельну ділянку площею 451 кв. м. залишено в спільному користуванні всіх співвласників будинку АДРЕСА_1

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 16.01.2009 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було задоволено. Зобов'язано ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0031 га та привести її у придатний до використання стан шляхом знесення самочинної будівлі № 2, яка збудована на земельній ділянці, введеній у спільне користування ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відповідно до рішення Староміського райсуду м. Вінниці від 22.08.2005року

Ухвалою Староміського районного суду м. Вінниці від 06.07.2009 року було визнано мирову угоду, укладену 06.07.2009 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8 та ОСОБА_3 в ході виконання рішення Староміського райсуду м. Вінниці від 16.01.2009 року.

В ході розгляду справи судом першої інстанції неодноразово призначались судові експертизи.

У висновку № 60 від 31.03.2014 року судової будівельно - технічної експертизи зазначено, що на земельній ділянці, яка залишена в спільне користування та відображена у варіанті 3 висновку судової будівельно - технічної експертизи № ОС -102 від 31.05.2005 року, розташовані дві хвіртки та металевий паркан: хвіртка № 1 в металевих стовпах (матеріал металевий профіль) 1,84 м*2,14м та частиною глухого паркану (металевий профіль) 0, 86 м; № 2 хвіртка в металевих стовпах (матеріал металевий профіль) із розміром 2, м*1,0 м; №3 металевий паркан 1, 92м*1,57 м, встановлений між металевим гаражем (співвласник ОСОБА_8) та парканом з металевого профілю, який відділяє земельну ділянку співвласника ОСОБА_3, який не заперечив факту встановлення ним хвірток та металевого паркану.

Висновком № 343 від 28.11.2014 року судової будівельно - технічної експертизи ТОВ «Експертно - юридичної фірми «Соломон» було встановлено, що на земельній ділянці, яка залишена в спільне користування та відображена у варіанті № 3 висновку судової будівельно - технічної експертизи № ОС -102 від 31.05.2005 року розташовані: металева конструкція сходів на другий поверх житлової прибудови «БЗ»; частина гаража № 3, площею 9,8 кв. м.; металева конструкція сходів на другий поверх гаража № 3.

Відповідно до висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 233 від 31.12.2015 року за наявності координат крайніх повторних точок житлових будинків, прибудов, будівель та споруд розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_1 відповідно до плану визначення порядку користування земельною ділянкою варіант 3 та житлових будинків, прибудов, будівель та споруд, розташованих по АДРЕСА_1, визначених по фактичному розташуванню в місцевій системі координат, при їх співставленні встановлено ,що паркан з хвірткою № 1 (встановлений між прибудовою «А1 та прибудовою літ. «Г2»), паркан № 2 (встановлений між металевим гаражем співвласника ОСОБА_8 та парканом з металевого профілю який відділяє земельну ділянку співвласника ОСОБА_3, хвіртка № 3 в металевих стовпах перебувають в межах земельної ділянки, яка залишена в спільне користування,

відображена у варіанті 3 висновку судової будівельно - технічної експертизи № ОС -102 від 31.05.20005 року, виконаної Вінницькою торгово - промисловою палатою, відповідно до рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 22.08.2005 року, яке набуло законної сили 11.11.2005 року.

Приймаючи до уваги викладене, зокрема висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи складеної 31.12.2015 року, виходячи з норм ст.30 ЗК УРСР, ст.ст.212 ЗК України, висновок суду про задоволення позову ОСОБА_2 є правильним. З таким висновком погоджується судова колегія.

Так в заперечення позову ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом, в якому просив усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка залишена в спільному користуванні сторін по справі, шляхом знесення за рахунок ОСОБА_2 металевої конструкції, а саме сходів на другий поверх житлової прибудови «БЗ» розміром: площадка 1,72 м*1,30м; сходи - 0,70м*2,70м; частини гаража № 3, площею 9,8 кв. м., яка виходить за межі земельної ділянки площею 21,0 кв. м., виділеної у користування ОСОБА_2; металевої конструкції - сходів на другий поверх гаража № 3, розміром: площадка - 1,61 м*1,18 м * 3,40м.

Судом встановлено, що відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована 16.09.2011 року за № 18211042659 інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю, було прийнято до експлуатації житлові прибудови «Б2», «БЗ» надбудова другого поверху «Б», мансарда «м/Б» переобладнані приміщення 4-3, 4-4,4-5 в житловому будинку «Б», гараж з оглядовою ямою, площею 30,8 кв.м. по АДРЕСА_1 побудовані ОСОБА_2 в 2005 - 2006 роках.

Підставою для прийняття в експлуатацію слугували технічний звіт, виконаний ПП «ТриТекПроект» від 05.09.2011 року та технічний паспорт, виконаний КП ВМБ 07.09.2001 року. Крім того виконавчим комітетом Вінницької міської ради була надана відповідна довідка про погодження прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва 12.01.2011 року № 12 на підставі рішення від 09.12.2010 року №2805.

Судом також було встановлено, що технічний паспорт, виконаний КП ВМБ 07.09.2001 року містить відомості про інвентаризацію сходів на другий поверх будинку під літерою «Б». Та в технічному звіті, виконаному ПП «ТриТекПроект», також вказані у складі будинку зовнішні дерев'яні сходи по металевих косуарах, щодо гаража під № 3 та металеві сходи по металевих косуарах.

Відтак суд першої інстанції вірно зробив висновок про те, що металеві сходи, як в будинок, так і в гараж, перед прийомом в експлуатацію були включені до звіту та проінвентаризовані і є приналежною частиною головної речі - гаража, та в силу ст.186 ЦК України в зв'язку з прийняттям основної речі до експлуатації є такою, що також що прийнята до експлуатації.

Так, відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Приймаючи до уваги викладене, виходячи з норм ст.331 ЦК України, висновок суду про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, в зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю вимог, є правильним.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_3 вказував на те, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 16.09.2011 року не засвідчена належним чином, що вказує, на його думку, на неналежність даного доказу.

В ході апеляційного розгляду представником ОСОБА_2 була надана довідка із Департаменту Держархбудінспекції України у Вінницькій області, в якій підтверджено факт існування такої та надано її копію, аналогічну тій, яка міститься в матеріалах даної справи.

Отже доводи апеляційної скарги в цій частині також безпідставні і до уваги колегією суддів не приймаються.

Колегією встановлено, що питання про судові витрати (судовий збір, витрати на проведення судових експертиз, витрати на правову допомогу), які були стягнуті судовим рішенням з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, судом вирішено у відповідності до Закону України «Про граничні розміри компенсації за правову допомогу» , ст.ст. 84, 88 ЦПК України на підставі відповідних доказів (квитанцій) та відповідного розрахунку оплати послуг адвоката, який також знаходиться в матеріалах справи.

Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині також до уваги судовою колегією не приймаються.

Ухвалюючи рішення, суд правильно застосував норми законодавства до правовідносин, що склались між сторонами, дав їм належну правову оцінку, а відтак доводи апеляційної скарги безпідставні і до уваги не приймаються, оскільки не спростовують висновків суду.

Рішення суду є законним, обгрунтованним та справедливим, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: