Справа № 344/7635/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1944/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г.В.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

за участю: представника апелянта ОСОБА_2 .- ОСОБА_3

представника заявника ОСОБА_4- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування коштами, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 серпня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 11.08.2016 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування коштами задоволено. Накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2 в межах ціни позову 243 558,04 грн.

Не погодившись з ухвалою суду, вважаючи її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вказує, що в нього перед позивачем відсутня заборгованість в розмірі 35 000 доларів США, оскільки боргове зобов'язання він виконав повністю в 2015 році. Так, 06.07.2015 року судом постановлено ухвалу про прийняття відмови ОСОБА_4 від позову про стягнення боргу з ОСОБА_2 і про закриття провадження в цій справі. Вказував, що жодного наміру чи фізичної можливості відчужити належне майно немає, оскільки воно знаходиться під арештом через забезпечення позову ОСОБА_4 про стягнення коштів, оскільки відповідач не вчиняв жодних дій направлених на зняття арешту. Крім того, відповідач володіє тільки ? частини арештованої квартири та без згоди співвласника - його доньки ОСОБА_6, не має можливості відчужити свою частину. Також, оскільки сторони у даній справі перебувають між собою в шлюбі, відчуження відповідачем навіть власного майна неможливе без згоди дружини. Вказує, що позивач звертаючись з заявою про забезпечення позову, зловживаючи своїми правами, мала намір створити для відповідача максимальні незручності, моральний та матеріальний дискомфорт. За таких обставин, просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши доповідача, пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Встановлено, що в провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування грошовими коштами, отриманими за договором позики за період з 10.06.2013 року по 13.07.2015 року, а також три відсотки річних в загальному розмірі 243 558,04 грн.

11 серпня 2016 року ОСОБА_4 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_2 в межах ціни позову.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову можу утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 152 ЦПК України - позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на яке накладено арешт в рахунок забезпечення позову належить відповідачу.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд першої інстанції вірно врахував ціну заявлених майнових вимог, та ймовірність відчуження відповідачем майна, що перебуває у його власності та прийшов до вірного висновку, що в даному випадку заява про забезпечення позову підлягає до задоволення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому зробити неможливим виконання рішення суду.

Застосований судом першої інстанції вид забезпечення позову у відповідності до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, суддя не вправі висловлювати думку по суті заявленого позову, а для задоволення заяви про забезпечення позову, на підставі поданих суду матеріалів у нього було достатньо підстав.

Враховуючи те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення заяви позивача.

Розглянувши матеріали, що поступили суду апеляційної інстанції, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307,312-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Д. Горблянський

Р.Й. Матківський В.Д. Фединяк