Судове рішення #5859544

Справа № 2-а-1401/09

   

ПОСТАНОВА

Іменем України

«10» серпня  2009 року                                                                                    м. Краснодон

       Краснодонский  міськрайонний  суд Луганської області у складі головуючого судді – Баличевої М.Б., при  секретарі- Олєйнікової Г.Г., розглянувши у  відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні  Луганської області про поновлення строку,   визнання дій неправомірними, та нарахування недоплаченої допомоги  ,

ВСТАНОВИВ:

У травні  2009 року позивач звернувся  з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні  Луганської області про поновлення строку,   визнання дій неправомірними, та нарахування недоплаченої допомоги.

 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він  має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому  пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважала неможливе їх застосування з 01.01.2008 року.

Позивача  надав заяву,  в якій просить розглянути справу за його відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею б Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову, застосувати строки звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням  за  НОМЕР_1

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

Окрім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».

              У 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

              Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року щодо неконституційності ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не поширюється, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.2006 року не підлягає задоволенню.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня -410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 3 1 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,Пгрн. х 3x30%)

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів, не надав поважних причин його пропуску. Суд вважає, незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.

У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.

Таким чином, позивач вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008р.

Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному, випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 87   Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання ; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодон Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню з 22 травня 2008 року.

        Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі року, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

Сторонам роз’яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги   ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в  м. Краснодоні   Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь  ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09. липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р ., та з  22 травня до 31 грудня 2008 року.

В інший частині позовних вимог   ОСОБА_1   відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2  судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                                                             М.Б.Баличева

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація