Справа №2а-1078

                                                                                                                            2009р.                                        

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

06 серпня 2009 року                                                         Дружківський міський суд       Донецької області   у складі:

       

                       головуючого – судді                                           Панової Т.Л.

    при секретарі                                                       Костіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці про поновлення строку звернення до суду, визнання дій незаконними і зобов’язання до перерахунку пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернулася до Дружківського суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в м. Дружківці, в якій вказала, що вона має статус дитини війни. Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2006р йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2006-2008роках їй така допомога не виплачувалась, що у сумі складає 4471,2грн із розрахунку (4302+4809+5793)*30%/100, де 4302грн,4809грн,5793грн суми мінімальних пенсій за 2006р., 2007р.,2008р. відповідно.

Вважає, що невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої Законом України  «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить Конституції та Законам України, оскільки рішенням Конституційного суду України  №6рп/2007 від 09.07.2007р. визнано неконституційним положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007р» п.12 ст.71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України» «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим законом і не можуть обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.

Згідно нормам Конституції України органи Державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.      

Її права було обмежено правом прийняття окремих неконституційних положень нормативних актів вищої сили, законів України. Крім  того про належні їй як дитині війни виплати повідомлено не було, тому про факт порушення її прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09.07.07р.

Просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів за період з 01.01.06р до 31.12.2008р; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008роки в сумі 4471,20грн.

Під час розгляду справи позивач  уточнив позовні вимоги (а.с.19) і просив поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії Управління пенсійного фонду України в м.Дружківці щодо нарахування та виплати їй підвищення до пенсії з порушення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 2006р. по 2008р.  у сумі  4471грн. 20 коп.

Позивач в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі (а.с.28).

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву в якій просить розглянути позов ОСОБА_1  без його участі, також надав довідку та заперечення на позов (а.с. 14,15,27).

Суд прийняв рішення  про розгляд справи без присутності позивача та представника відповідача.

В запереченнях на позов та довідці (а.с.15,27) Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці вказало, що позовні вимоги ОСОБА_1  не визнає, оскільки у  2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до п.12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007р зупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007рік» підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачувалась особам, які є інвалідами.   ОСОБА_1  не є інвалідом, тому підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протягом 2006-2007років не виплачувалось.

В 2008 році позивачу, як особі що має статус „дитина війни” виплачувалось підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, відповідно до ст. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV від 18.11.2004 року із змінами, внесеними згідно із Закону України  N 107-VI  від 28.12.2007 року,  а саме на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Після того, як дана редакція зазначеної статті Закону втратила чинність на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року, Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 від 28.05.2008 року „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п.8 якої, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих грошових розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн., з 1 жовтня – 49,80 грн. щомісяця. Вважає дії УПФУ у м. Дружківці по нарахуванню та виплаті підвищення правомірними, просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1  відмовити.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в м. Дружківці підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1  має правовий статус „дитина війни”, що підтверджується посвідченням серії АГ № НОМЕР_1   (а.с.8,9).

    Законом України „Про соціальний захист дітей війни” №2195-IV від 18.11.2004 року визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

    Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає встановленим, що позивач звернувся до Дружківського суду, як адміністративного суду, 20 травня 2009року.

          Згідно ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

 Таким чином,  строк позовної давності для захисту порушеного права у позивача минув  31 грудня 2007р по вимогам за період 2006р. і  31 грудня 2008р по вимогам за період  2007р. По вимогам за період 2008року строк давності не пропущений.  

         Відповідно до ст. 100 КАС України,  пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим кодексом.

Позивач в позові зазначає причину пропуску строку звернення до суду за період 2006-2007роки  незнання  про своє право на отримання підвищення до пенсії.

Суд вважає, що таке обґрунтування не є підставою для визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною, тому у поновлені строку для звернення до суду по вимогам за період 2006-2007р.р. необхідно відмовити і в задоволенні позовних вимог за період 2006-2007р.р. необхідно відмовити у зв’язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.    

Відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-VI від 28.12.2007 року були внесені зміни до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а саме стаття 6 була викладена в такій редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”. Тобто дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фактично була зупинена.

Але Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 41 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №107-VI від 28.12.2007 року зазначені зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України  ( є неконституційними).

Суд не може погодитися з відповідачем про законність нарахування та виплати підвищення в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнаються і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Рішення Конституційного суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач як особа, що має правовий статус „дитина війни”, має право на підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті зазначеного підвищення передбаченого статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у зазначений період  є незаконними.  

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1  про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці щодо нарахування та виплати йому пенсії з порушення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підлягають задоволенню частково лише за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008 року.

Визначаючи суму недонарахованого підвищення до пенсії передбаченого статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період  з 2006-2008р.р. позивач виходив з того, що ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законами України "Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про державний бюджет України на 2007рік», «Про державний бюджет України на 2008рік».

Однак, згідно частині третій ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

Також в ухвалі Конституційного Суду України від 19 травня 2009року  № 27-у/2009р. зазначено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону № 2195-IV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем.

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог  тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає, що для повного захисту прав та інтересів позивача необхідно задовольнити вимоги позивача в частини зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії не в конкретній сумі, а як то передбачено ст. 6 вищезазначеного Закону, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням отриманих позивачем сум у період з 22.05.2008р.  по 31.12.2008р.

          Суд вважає, що виплата підвищення пенсії повинна відбуватися за рахунок коштів Державного бюджету України, так як статтею 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці про поновлення строку звернення до суду, визнання дій незаконними і зобов’язання до перерахунку пенсії  задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці щодо нарахування та виплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії з порушення вимог Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 22 травня по 31 грудня 2008року неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці за рахунок коштів Державного бюджету України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  підвищення  до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року в розмірі       30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням отриманих   ОСОБА_1  сум.

В іншій частині позовних вимог  відмовити у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

         Постанова набирає законної сили: через 10 днів з дня її проголошення, якщо продовж цього строку не подана заява про апеляційне оскарження, або сама апеляційна скарга; або через 20 днів після подання такої заяви, якщо не була подана апеляційна скарга; або після розгляду апеляційним судом у разі подання апеляційної скарги.

На постанову може бути подана апеляційна скарга  до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд протягом  10 днів з дня  проголошення постанови, а в разі складання  постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання у повному обсязі, або 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні  06 серпня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена  11 серпня 2009 року.

Суддя: