АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 червня 2006 року                                                                                місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Завидовської О.Г.

суддів Карпук А.К., Мудренко Л.І.

при секретарі Тарасюк Ю.А.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3., ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу міграційної служби у Волинській області про оскарження рішення міграційної служби про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 04.05.06 р.,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з указаним позовом, покликаючись на те, що відділом міграційної служби у Волинській області від 10.01.2006 року відмовлено в оформленні документів для вирішення питання про надання статусу біженця.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 04.05.2006 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст. 16 Закону України «Про біженців», ст.ст. 158, 159, 162, 165 КАСу України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати.

Апеляційну скаргу слід задоволити частково, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду з наступних підстав.

Залишаючи позов без розгляду суд виходив з того, що позивач пропустив семиденний строк звернення до суду, який встановлений Законом України «Про біженців».

Справа № 22-а-180/06                                  Головуючий у 1 інстанції Івасюта Л.В.

Категорія 26                                               Доповідач Карпук А.К.

2

Однак, такий висновок суду не відповідає обставинам справи та зроблений з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст.99 КАСу України, адміністративний позов може бути подано протягом річного строку, обчислюваного з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Отже, суду при вирішенні питання щодо пропуску звернення до суду необхідно було керуватися нормами КАСу, а не нормами Закону «Про біженців».

Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримав повідомлення про відмову у оформленні документів для вирішення питання про надання статусу біженця 10.01.06р., а до суду звернувся 01.02.06 року, тобто в межах встановленого законом строку.

Отже, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати як незаконну, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 199, 206 КАСу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу задоволити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду від 04.05.06р. скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з часу набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Судді