ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"21" березня 2007 р.12 год. 00 хв. Справа № 12/63
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Лавриненко Л.М.
при секретарі Приходько Т.С.
за участю:
представника позивача-1: Даниленко М.М. –посвідчення № 25-02 від 08.06.1999 року, представник.
представника позивача-2: Сподаренко А.П. –довіреність № 01-57/139 від 13.02.2007 року, представник.
представник відповідача: Лопата В.І. –довіреність № 3-16/134 від 07.02.2007 року, був присутній в судових засіданнях 13.02.2007 року та 22.02.2007 року, в судове засідання 21.03.2007 року представник відповідача не з’явився.
Третя особа: Федоров Д.В. –довіреність № 3764 від 04.08.2006 року, представник.
Присутній прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури: Демидок Д.А., посвідчення № 123.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов
Заступника прокурора Чернігівської області
14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9
В інтересах держави в особі 1). Чернігівського міського управління земельних ресурсів, вул. П"ятницька, 39, к. 701, м. Чернігів,14000
2). Державної екологічної інспекції у м. Чернігові 14000, м. Чернігів, вул. Малясова, 12
До відповідача: Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Суб"єкт підприємницької діяльності Боклан Ігор Петрович
14000, м. Чернігів, вул. Червоногвардійська, 29/4.
Предмет спору: про визнання незаконним та скасування п. 198 рішення шістнадцятої сесії четвертого скликання Чернігівської міської Ради від 12.04.05р.
С У Т Ь С П О Р У:
Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі № 12/63 за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі 1). Чернігівського міського управління земельних ресурсів та 2). Державної екологічної інспекції у м. Чернігові до Чернігівської міської ради про визнання незаконним та скасування п. 198 рішення шістнадцятої сесії четвертого скликання Чернігівської міської ради від 12.04.2005 року про передачу в короткострокову оренду строком на 5 років суб»єкту підприємницької діяльності Боклану Ігорю Петровичу земельної ділянки площею 0,1 га на правому березі р. Десна для експлуатації пункту громадського харчування.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що прийняте відповідачем рішення протирічить ст.50 Закону України „ Про землеустрій”, ст.ст.123.124 Земельного кодексу України , оскільки при вирішенні питання надання в оренду земельної ділянки , не було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Також прокурор вказує на те, що вказане рішення протирічить ст.50.51,60 Земельного кодексу України, оскільки оспорюваним рішення фактично змінено цільове призначення та особливий режим використання зазначеної земельної ділянки без обов”язкового розроблення та погодження з контролюючими органами відповідного проекту відведення.
Ухвалою суду від 29.01.2007 року судом, відповідно до ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Суб"єкта підприємницької діяльності Боклан Ігоря Петровича.
В судовому засіданні 22.02.2007 року від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач просить суд відмовити прокуратурі в задоволенні його позову, оскільки цільове призначення та межі земельної ділянки не змінювалися, а суб’єкт підприємницької діяльності Боклан І.П. є добросовісним набувачем майна.
До початку судового засідання 12.03.2007 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: суб’єкт підприємницької діяльності Боклан Ігор Петрович надав відзив на позов в якому посилається на те, що надання в оренду для цілей експлуатації пункту громадського харчування, як окремої мети, охоплюється основним цільовим рекреаційним призначенням цих земель, оскільки спрямоване на забезпечення та влаштування відпочинку фізичних осіб, і не потребує розроблення та затвердження окремого плану відведення відповідно до ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України.
В поданих письмових запереченнях третя особа також зазначає, що ні цільове призначення, ні просторові межі земельної ділянки, що вилучена від ТОВ „Якір” та передана суб’єкту підприємницької діяльності Боклан Ігорю Петровичу, не змінювалась, що спростовує твердження прокуратури про суперечність оскаржуваного рішення Чернігівської міської ради вимогам земельного законодавства.
Представник прокуратури в судове засідання 12.03.2007 року надав письмові пояснення по адміністративному позову, в яких посилається на те, що прийняття Чернігівською міською радою рішення про надання в оренду земельної ділянки Боклан І.П. в порушення Земельного кодексу України, Закону України „Про землеустрій” та Водного кодексу України перешкоджає Державній екологічній інспекції в м. Чернігові здійснювати належним чином свої повноваження щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, чим порушуються інтереси держави. До початку судового засідання від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки повноважного представника в судове засідання.
Дане клопотання відхилено судом, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду і ним не повідомлено про причини неприбуття його представника, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами).
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора , представників позивачів та третьої особи , суд доходить висновку , що позовні вимоги прокурора є безпідставні і задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Статтею 11 Закону України „ Про оренду землі” встановлено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.
11 березня 2005р. суб’єкт підприємницької діяльності Боклан Ігор Петрович звернувся до міського голови м. Чернігова із заявою про надання йому в оренду земельної ділянки площею 0,1 га , яка розміщена в м. Чернігові на правому березі р. Десна.
Частиною 1 ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок , які перебувають у державній або комунальній власності , здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
У відповідності до ч.3 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам здійснюється за проектами відведення в порядку , встановленому ст.ст.118,123 цього кодексу.
Пунктом 198 рішення шістнадцятої сесії четвертого скликання Чернігівської міської ради від 12.04.2005 року „Про надання, вилучення та передачу земельних ділянок в межах м. Чернігова та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельних ділянок” було передано суб’єкту підприємницької діяльності Боклан Ігорю Петровичу в короткострокову оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,1 га на правому березі р. Десна (район готелю „Брянськ”) для експлуатації пункту громадського харчування.
12 квітня 2005р. між Чернігівською міською радою та суб’єктом підприємницької діяльності Боклан Ігорем Петровичем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1 га для експлуатації пункту громадського харчування, яка розміщена в м. Чернігові на правому березі р. Десна (район готелю „Брянськ”) , строком на 5 років.
Вказаний договір зареєстрований у Чернігівській міській раді про що у книзі державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 12.04.05р. № 2552.
Сторонами договору оренди підписано акт приймання - передачі земельної ділянки в оренду, а також акт встановлення в натурі меж земельної ділянки , наданої СПД Боклан І.П.
Невід’ємною частиною договору оренди земельної ділянки є кадастровий план розміщення земельної ділянки та ситуаційний план розташування земельної ділянки.
У відповідності до ч.3 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам здійснюється за проектами відведення в порядку , встановленому ст.ст.118,123 цього кодексу.
В силу ст.50 Закону України „ Про землеустрій” проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04р. № 677 затверджено Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Абзацом 2 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.04р. № 677 , встановлено , що проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі , коли земельна ділянка , межі якої визначено в натурі ( на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.
Частина 4 та 5 ст. 16 Закону України „ Про оренду землі” також передбачено, що передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.
Як вбачається із матеріалів справи спірна земельна ділянка, згідно договору оренди від 27.03.03р., укладеного між Чернігівською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „ Якір”, знаходилась у користуванні у товариства з обмеженою відповідальністю „ Якір” . Пунктом 1.1 та 2.1 договору оренди було визначено, що земельна ділянка площею 0,1 га передається в оренду згідно рішення 7 сесії 24 скликання міської ради від 27.03.03р. для експлуатації пункту громадського харчування. Додатком до договору , який є його невід’ємною частиною, визначено план зовнішніх меж землекористування земельною ділянкою площею 0,1 га на правому березі р. Десна.
У зв”язку з укладенням між товариством з обмеженою відповідальністю „ Якір” та суб’єктом підприємницької діяльності Боклан Ігорем Петровичем 11.03.05р. договору купівлі - продажу рухомого майна , залізничного вагону , який пере обладнаний під пункт громадського харчування і побутового вагончику , що знаходиться в м. Чернігові , правий берег річки Десна за готелем „ Брянськ” , директором ТОВ „ Якір” була подана заява міському голові про вилучення з користування земельної ділянки площею 0,1 га за адресою м. Чернігів , правий берег р. Десна.
Приймаючи до уваги вищевикладене , суд доходить висновку, що при наданні в користування суб’єкту підприємницької діяльності Боклан Ігорю Петровичу земельної ділянки площею 0,1 га на правому березі р. Десна (район готелю „Брянськ”) для експлуатації пункту громадського харчування , не потрібно було здійснювати розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки земельна ділянка , межі якої були визначені в натурі, була вже в користуванні ТОВ „ Якір” для експлуатації пункту громадського харчування, і при передачі її в оренду суб’єкту підприємницької діяльності Боклан Ігорю Петровичу її цільове призначення і межі не змінились.
Таким чином посилання прокурора на те, що прийняте відповідачем рішення протирічить ст.50 Закону України „ Про землеустрій”, ст.ст.123,124 Земельного кодексу України , оскільки при вирішенні питання надання в оренду земельної ділянки , не було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є безпідставне і судом до уваги не може бути прийнято.
Не може бути прийнято судом до уваги і твердження прокурора про те, що при прийнятті рішення відповідачем порушено ст.50.51,60 Земельного кодексу України та ст. 85 Водного кодексу України .
Статтею 50 Земельного кодексу України передбачено , що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Склад земель рекреаційного призначення визначений ст.51 Земельного кодексу України.
Згідно п. б ч.1 ст.58 Земельного кодексу України та ст.4 Водного кодексу України , до земель водного фонду належать землі , зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.
Відповідно до довідки Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської Ради від 19.01.07р. № 37 , земельна ділянка на правому березі р. Десна , в районі готелю „Брянськ” належить до зони Р-2 „Ландшафтно-рекреаційна зона”.
У відповідності до ст. 52 Земельного кодексу України , землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.
Частиною 4 ст.59 Земельного кодексу України та ч. 3 ст.85 Водного кодексу України передбачено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що надання в оренду земельної ділянки, яка належить до зони Р-2 „Ландшафтно-рекреаційна зона” , для експлуатації пункту громадського харчування в оренду, не протирічить нормам Земельного кодексу України та Водного кодексу України.
Надання послуг щодо громадського харчування населення не відноситься до видів діяльності , визначених ст.61 Земельного кодексу України та ст.89 Водного кодексу України, які заборонено здійснювати на земельних ділянках прибережних смуг.
Пунктом 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства в Україні встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи . Вказаний строк обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.
Прокурором пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів , оскільки оспорюване рішення прийнято 12.04.2005р., а з позовною заявою прокурор звернувся до суду лише 26.01.2007р., і підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.
Твердження прокурора про те, що строк перебігу позовної давності слід рахувати з 23.06.2006р. , оскільки саме актом перевірки дотримання природоохоронного, санітарного та протипожежного законодавства та дотримання будівельних норм і правил, складеним 23.06.2006р. спеціалістами відповідних контролюючих органів встановлено , що рішення відповідачем прийнято з порушенням вимог чинного законодавства , судом також до уваги не приймається, оскільки як вбачається із фактів вказаних в акті перевірки, позивачам було відомо про існування пункту громадського харчування на березі річки „Десна” з моменту оренди земельної ділянки ТОВ „ Якір”. Представник позивача в судовому засіданні також підтвердив вказаний факт.
Керуючись ст. 50 Закону України „Про землеустрій”, ст.ст. 4,50,51,52,58,59,60,61,123, 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 85, 89, ст. ст. 2, 94, 99, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ Л.М.Лавриненко
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 21.03.2007р. було проголошено тільки вступну та резолютивну частину постанови.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 23.03.2007 року.
СУДДЯ Л.М.Лавриненко