13.03.07  

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

 м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                 Тел.7-99-18

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

06 березня 2007р.                                                                                                       справа №14/73

За позовом: Дочірнього підприємства „Ресурс-Гарантія” Акціонерного страхового товариства „Гарантія”, вул.Шевченка,5, м. Чернігів

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Старт”, вул.Калініна,87, м. Бахмач

Про  стягнення  8604грн. 00коп.  

                                                                                 Суддя   Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача:    Грохольська Н.П. представник, довіреність № 03/07 від 19.02.07р.

Від відповідача:   Сафронов О.М. директор

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача збитків в сумі 8604,00грн., які виникли внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань згідно договору купівлі-продажу №109-з/05 від 08.12.05р.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов №64 від 05.03.07р., в якому зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла у зв’язку з складними погодними умовами, низькою урожайністю по застрахованим культурам, а також внутрішніми проблемами –зміною засновників СТОВ „Старт” та просив суд винести рішення по виконанню даного позову на серпень 2007р., тобто на час збирання врожаю. Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відстрочення виконання рішення суду до серпня 2007р.

Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання відповідача заперечував.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

08.12.2005р. між позивачем та відповідачем укладено договір №109-3/05. У відповідності до п.1. договору продавець (відповідач у справі) передає зерно у власність покупцеві, а покупець (позивач у справі) його приймає і оплачує згідно умов договору. Термін передачі товару відповідно до п.4.2. договору не пізніше 01 вересня 2006р.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов’язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

У відповідності до п.4.3. договору оплату за товар покупець проводить за фактичну поставлену кількість товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару. Однак як вбачається із матеріалів справи та підтверджує відповідач, позивач до отримання зерна перерахував згідно платіжного доручення №361 від 09.12.05р. на рахунок відповідача 8604,00грн. зазначивши в призначенні платежу –плата за зерно згідно договору №109-З/05 від 08.12.05р.

Згідно з ч.ч 2, 3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору та вимог чинного законодавства не поставив позивачеві зерно в частині здійсненої попередньої оплати на суму 8604,00грн. у строк до 01.09.2006р.

Позивачем направлено відповідачу претензію №26-12/1 від 26.12.06р. з вимогою повернути кошти в сумі 8604грн. сплачені згідно умов договору №109-3/05 у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань по поставці зерна та втратою інтересу позивача до виконання відповідачем зобов’язань по договору. Відповідач відповіді на претензію не надав, грошові коштів сумі 8604грн не повернув.

У відповідності до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до п. 5.3. договору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, передбачених договором, винна сторона несе майнову відповідальність у розмірі фактично завданих збитків іншій стороні.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є витрати, які особа зробила (реальні збитки).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо поставки зерна позивачеві були завдані збитки, які полягають у перерахуванні позивачем відповідачеві суми попередньої оплати в розмірі 8604,00грн.

Відповідно до ст.22 ч.5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст.78 ч.5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач визнав позов в повній сумі, при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки відповідач позовні вимоги позивача визнав та не надав доказів, які підтверджують відсутність його вини у неналежному виконанні зобов’язання, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 102грн. та витрати в сумі 118грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду до серпня 2007р. судом не задовольняється, оскільки відстрочка, розстрочка виконання рішення суду можлива при наявності виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а відповідачем не надано суду доказів на підтвердження клопотання про відстрочку виконання рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, позивачем при визначенні ціни позову у розмірі 8604грн. платіжним дорученням №11 від 18.01.2007р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/73, сплачено в доход державного бюджету державне мито в сумі 167,44грн. Приймаючи до уваги, що позивачем сплачено державне мито у більшому розмірі ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України №7-93 “Про державне мито” та відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України Дочірньому підприємству „Ресурс-Гарантія” Акціонерного страхового товариства „Гарантія” підлягає поверненню з державного бюджету державне мито в сумі 65грн.44коп.

Керуючись ст.22, 525, 526, 612, 655 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.22, 33, 34, 47,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИ Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Старт” (вул.Калініна,87, м. Бахмач, р/р 26006301204 в „Ощадбанк” м.Бахмач, МФО 343013 код 00449935) на користь Дочірнього підприємства „Ресурс-Гарантія” Акціонерного страхового товариства „Гарантія” (вул.Шевченка,5, м. Чернігів, р/р 26006300000833 в „Банк „Демарк” м.Чернігів МФО 353575 код 30380515) 8604грн.00коп. збитків, 102грн.00коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Дочірньому підприємству „Ресурс-Гарантія” Акціонерного страхового товариства „Гарантія” (вул.Шевченка,5, м. Чернігів, р/р 26006300000833 в „Банк „Демарк” м.Чернігів МФО 353575 код 30380515) з державного бюджету (рахунок №31114095600002, банк УДК у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, отримувач –Держбюджет м.Чернігів, код 22825965) державне мито в сумі 65грн. 44коп., яке сплачене згідно платіжного доручення №11 від 18.01.2007р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/73 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення державного мита з державного бюджету.

          Суддя                                                                                             Н.Ю.Книш

Рішення підписано 12.03.2007р.

          Суддя                                                                                             Н.Ю.Книш