ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 р. | № 7/158-16/170 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “УКРАГРОТЕХ” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. та на рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2005р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “УКРАГРОТЕХ” до Закритого акціонерного товариства “АГРОПРИВІД” про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представника позивача 07.06.2006р., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд
У С Т А Н О В И В :
У березні 2004 року ВАТ “УКРАГРОТЕХ” пред'явило в господарському суді позов до Закритого акціонерного товариства “АГРОПРИВІД” про стягнення заборгованості в сумі 225682,04 грн. основного боргу, 15581,34 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору №50-1/13 “У” від 14.04.1997р.
У подальшому позивач змінив предмет позову і просив стягнути з відповідача 360196,22 грн., з яких 21145,38 грн. пені, 109415,18 грн. збитків та 229635,66 грн. вартості безпідставно набутого майна за договором №50-1/13-“У” від 14.04.1997р.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 02.06.2005р. (суддя Ярмак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. (судді Карась О.В. –головуючий, Андрієнко В.В., Синиця О.Ф.), у позові було відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
У справі оголошувалась перерва з 07.06.2006р. на 21.06.2006р.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору є стягнення збитків з підстав прострочення виконання зобов’язання у сумі 109415,18 грн., стягнення пені в сумі 21145,38 грн. та стягнення вартості безпідставно набутого майна в сумі 229635,66 грн.
Як видно з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір №50-1/13“У” від 14.04.1997р., який у подальшому неодноразово пролонгувався.
Відповідно до п. 2.1 наведеного договору позивач вишукує, фінансує і закуповує металопродукцію на заводах України та комплектуючі за її межами для виробничих потреб Виконавця (відповідача).
Суди обґрунтовано звернули увагу на зазначені умови договору, що поставка комплектуючих покладалась і на позивача, і цю продукцію, відповідно до узятих зобов’язань, останній поставив відповідачу, а отже визнавати ці комплектуючі, як безпідставно набуті відповідачем, у суду підстав не було.
Обґрунтовано звернули увагу суди і на те, що договором не передбачалась такий вид відповідальності як стягнення пені.
За таких обставин суди мали підстави для відмови у позові в наведеній його частині.
Судові рішення в цій частині відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Проте не можна погодитись з вирішенням спору в частині заявлених вимог про стягнення збитків.
Суд, зокрема, виходив з того, що обсяг збитків позивачем обґрунтовано розрахунком у відсотковому відношенні є неправильним, оскільки договором такий розрахунок не обумовлений.
Проте такий висновок суду є непереконливим, так як суд не звернув увагу, що сам механізм обрахування збитків не є обов’язковою умовою договору, а відповідальність у формі збитків може застосовуватись незалежно від того, чи обумовлювалось її застосування договором, як і на спосіб розрахунків сторін за договором.
При цьому суд не навів, яким чином повинні були обраховуватись збитки, в разі їх наявності.
Водночас, для з’ясування дійсних обставин справи, зокрема, щодо питання прострочки виконання зобов’язання, слід звернути увагу суду і на угоду сторін від 30.12.1997р. про пролонгацію договору від 14.04.1997р., яким передбачались Додатки №1 та №2.
(а.с. 15 т.1)
Додатки №1 та №2 до цієї угоди в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, враховуючи викладене, ухвалені судові рішення щодо вирішення спору про стягнення збитків та розподілу судових витрат не можна визнати законними і обґрунтованими.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і в обумовленій частині вирішити спір відповідно до встановленого та вимог закону.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “УКРАГРОТЕХ” задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. та рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2005р. в частині вирішення спору про стягнення збитків в сумі 109415,18 грн. та розподілу судових витрат скасувати і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
В решті зазначені судові рішення залишити без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук