19 липня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від                       9 березня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про її та неповнолітнього ОСОБА_3 вселення у квартиру АДРЕСА_1 та усунення перешкод у користуванні житлом, посилаючись на те, що відповідачка чинить їй перешкоди у користуванні житлом, погрожує виселенням, порушує громадський порядок та правила співжиття.

ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом про визнання ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що           ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживала, не проживає, оскільки вибула на інше постійне місце проживання.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 1 грудня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 9 березня 2006 року рішення суду першої інстанції скасоване й постановлене нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_2

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення, порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що скасовуючи рішення суду першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову              ОСОБА_1 та задовольняючи зустрічний позов, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 у 1985 році вибула із спірної квартири на інше постійне місце проживання.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення також не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом               ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про її та неповнолітнього ОСОБА_3 вселення у квартиру, усунення перешкод у користуванні житлом та зустрічним позовом               ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 9 березня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін