справа №1-н-2-2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

       17 серпня  2009 року      

Богодухівський районний суд у складі головуючого судді Харченко С.М., при секретарі Макушинській О.В., за участю прокурора Якушина М.О., захисника Пономаренко П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Богодухові справу  про застосування мір  виховного характеру у відношенні :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Богодухова Харківської області,  мешкає АДРЕСА_1, навчається в професійному училищі залізничного транспорту, м.Харків,  що вчинив діяння, передбачене ст. 384 ч.1   КК УКРАЇНИ,

ВСТАНОВИВ:

Під час розслідування кримінальної справи за фактом грабежу, 23 червня 2009 року, неповнолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  в ході досудового слідства, надав завідомо неправдиві показання, про вчинений відносно нього злочин, а саме, що 19.03.2009 року близько 19.00 год. він їздив на своєму власному скутері „ Дельта „ по вул.. Оверченко м. Богодухова, в його кишені знаходився мобільний телефон марки „ SONI – ERICSSON К 770 І „, неподалік від дому він перевіривши кишеню виявив , що телефон зник і злякавшись гніву матері сказав останній, що невідомі викрали у нього телефон. Мати, ОСОБА_2 з даного приводу звернулася до Богодухівського РВ ГУМВС України в Харківській області з заявою про грабіж, скоєний відносно її сина, ОСОБА_1  

Допитаний в суді ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому діянні визнав цілком, не заперечував обставини, приведені вище.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 в  судовому засіданні пояснила, що син дійсно сказав їй , що ніби - то телефон викрали у нього на вулиці невідомі, і тому вона змушена була звернутися з заявою в Богодухівський РВ ГУМВС України в Харківській області. Просила передати сина їй на виховання.

Факт завідомо неправдивих показань, даних ОСОБА_1 підтверджується: протоколом усної заяви про злочин від 21 березня 2009 року ; протоколом огляду місця пригоди від 21 березня 2009 року, згідно якого на дорозі поблизу школи – інтернату маються відбитки шин, будь – яких слідів боротьби не виявлено ; протоколом додаткового  допиту ОСОБА_1 від 23 червня 2009 року, згідно якого неповнолітній зізнався , що телефон у нього не викрадали, а він його загубив.

 Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про доведеність винності  ОСОБА_1  в наданні завідомо неправдивих показань, тобто у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст.384 ч.1  КК УКРАЇНИ.

Відповідно до копії свідоцтва про народження  серії V – ВЛ  № 413993 від 19 жовтня 1993 року актовий запис 181 , ОСОБА_1  народився  10 серпня  1993 року, тобто на момент вчинення суспільно небезпечного діяння він не досяг віку, з якого  настає кримінальна відповідальність за його вчинення.

При визначенні примусової міри виховного характеру суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику особистості ОСОБА_1  обумовлену тим, що він раніше не судимий, позитивно характеризується, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, щиросердно покаявся. Згідно акту обстеження житлово – побутових умов сім”ї від 08 липня 2009 року, ОСОБА_1 проживає в сім”ї з трьох чоловік, санітарний стан приміщення задовільний, батьки приділяють увагу вихованню сина.

При таких обставинах суд вважає  необхідним обрати відносно ОСОБА_1   примусову  міру виховного характеру у виді  передачі під нагляд його матері.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 105 КК України, ст.ст. 447, 448, 7-3 КПК УКРАЇНИ суд,

ПОСТАНОВИВ:

Обрати у відношенні ОСОБА_1   примусову міру виховного характеру у виді передачі під нагляд його матері ОСОБА_2.

Речові докази по справі: гарантійний талон, касовий чек на купівлю мобільного телефону марки „ SONI – ERICSSON К 770 І „ , що знаходяться в матеріалах справи – залишити в матеріалах кримінальної справи.

     На постанову може бути подана апеляційна скарга або внесене апеляційне подання у Харківський апеляційний суд у термін 7 діб з моменту оголошення.

СУДДЯ