Справа № 525/744/22        

                                                        Провадження №2/525/29/2023                 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.11.2023                                                                         селище Велика Багачка

       Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судового засідання Хоменка М.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Горевої В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Господар», про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю,

у с т а н о в и в:

Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області звернулася до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Господар», про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.

       В обґрунтування позову посилається на те, що 26.05.2004 Якимівською сільською радою народних депутатів громадянину ОСОБА_4 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №044897, згідно якого йому було передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Підставою для видачі державного акту на право приватної власності на землю зазначено рішення 4 сесії 24 скликання Якимівської сільської ради народних депутатів від 04.02.2003.

       03.03.2020 отримавши відповідь з архівного відділу Великобагачанської РДА від 03.03.2020 позивачу стало відомо, що у протоколі 4 сесії 24 скликання Якимівської сільської ради народних депутатів від 04.02.2003 в рішенні «Про розгляд технічної документації про передачу в натурі земельних часток (паїв) та складення державних актів на право приватної власності на землю» прізвища ОСОБА_4 не виявлено.

05.03.2020 під час розгляду справи №525/863/19 Миргородським міськрайонним судом представник селищної ради Бут Д.В. ознайомився з трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , з якої стало відомо, що останній 10.11.1992 був звільнений з роботи та членів колгоспу 50-річчя Жовтня за власним бажанням.

24.12.1992 було прийнято рішення про реорганізацію колгоспу 50-річчя Жовтня в КСП «Дружба», яке є правонаступником колгоспу.

25.09.1996 Великобагачанською РДА було прийнято розпорядження про розпаювання земель КСП «Дружба» та надано згоду на виготовлення сертифікатів на право на земельну частку (пай).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВВА №435038 від 29.01.2004 було здійснено перереєстрацію сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0056616 за №774 від 04.02.2004 за ОСОБА_4 .

З 05.04.1993 по 01.06.1999 ОСОБА_4 проживав в с. Нова Михайлівка Решетилівського району Полтавської області.

13.07.2015 за ОСОБА_4 було зареєстровано об`єкт нерухомого майна за №683099553202 на земельну ділянку з кадастровим номером 5320280300:00:005:0223 площею 2,6902 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №044897 виданого 26.05.2004 Якимівською сільською радою народних депутатів.

У цей же день проведено реєстрацію іншого речового права на вищевказану земельну ділянку, право оренди за ТОВ «Господар» зі строком дії 49 років з правом пролонгації.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. 13.02.2018 Великобагачанським районним Полтавської області прийнято рішення, згідно якого: визнано, що на час смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 їй належав на підставі запису в погосподарській книзі житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; визнано, що на час смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому належало на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 29.01.2004 право на земельну частку (пай) площею 3,11 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться в КСП «Дружба» та належало його матері ОСОБА_5 ; визнано, що на час смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 йому належала на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №044897, виданого Якимівською сільською радою, земельна ділянка площею 2,69 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Якимівс ької сільської ради; задоволено позов спадкоємців першої черги за законом померлого ОСОБА_4 його дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які прийняли спадщину у встановленому порядку, про поділ спадкового майна: визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування, як за спадкоємцем першої черги право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та право власності на земельну ділянку 2,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Якимівської сільської ради та належала померлому ОСОБА_4 на підставі державного акту ІІ-ПЛ №044897; право на продовження приватизації щодо земельної ділянки площею 0,16 га, що розташована по АДРЕСА_1 та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та щодо земельної ділянки площею 0,37 га для ведення підсобного господарства в с. Якимове відповідно до рішення виконкому Якимівської сільської ради від 23.01.1996; визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом, як за спадкоємцем першої черги, право на земельну частку (пай) розміром 3,11 умовних кадастрових гектарів, яка належала померлому ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.2004; право на грошовий вклад з компенсацією та відсотками, що знаходиться у філії Ощадбанку №3086/010 с. Якимове по рахунку № НОМЕР_2 , компенсаційному рахунку № НОМЕР_3 , що належав померлому ОСОБА_4 .

Станом на 04.10.2022 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно залишається актуальною інформація щодо земельної ділянки кадастровий номер 5320280300:00:005:0223, площею 2,6902 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проте право власності зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі рішення у справі №525/1221/17 від 13.02.2018 Великобагачанського районного суду Полтавської області.

Позивач, посилаючись на вищевикладені обставини, з урахуванням того, що у рішенні на підставі якого був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку серії ІІ-ПЛ №044897 від 26.05.2004 на ім`я ОСОБА_4 відсутнє прізвище останнього, таким чином останній не набув права власності на вищевказану земельну ділянку у спосіб встановлений Законом, просив визнати недійсним вищевказаний державний акт.

25.10.2022 судом було відкрито у даній справі загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 30.11.2022, відповідачам та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору було направлено копію позовної заяви з додатками, ухвалу про відкриття провадження у справі, роз`яснено порядок та строки подання відзиву на позов та письмових пояснень у справі.

18.11.2022 на адресу суду надійшов відзив відповідачів у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому відповідачі повністю не визнали заявлених позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції у справі посилалися на те, що позивачем оспорюється факт набуття права власності на земельну ділянку померлою особою. Позивач про обставини на які він посилається в обгрунтування позовних вимог мав знати у 2017 році з моменту приєднання Якимівської сільської ради до Великобагачанської селищної ради. Відповідач ОСОБА_2 набула права власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області у справі №525/1221/17, під час розгляду даної справи Великобагачанська селищна рада повністю визнала заявлені позивачами позовні вимоги. Відповідач ОСОБА_3 є неналежним відповідачем у справі ( 53-54).

29.11.2022 від позивача Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просив визнати неподаним та повернути відзив у справі, оскільки він підписаний представником, який не має права представляти інтереси відповідачів у даній справі ( а.с. 81-82).

Ухвалою суду від 09.12.2022 було продовжено строк підготовчого провадження у справі, відкладено підготовче засідання на 28.12.2022 ( а.с. 103).

Ухвалами суду від 28.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про визнання неподаним та повернення відзиву на позов; відмовлено ОСОБА_6 у допуску до участі у справі як представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; клопотання відповідачів про направлення кореспонденції представнику, заяву про застосування строків позовної давності, клопотання про виведення відповідача ОСОБА_3 з кола учасників, як неналежного відповідача та закриття провадження у справі, заяву про долучення додаткових доказів, заперечення на позицію позивача викладену ним у відповіді на відзив – повернуто заявникам без розгляду, підготовче засідання відкладено на 23.01.2023 ( а.с. 117; 118; 122-123).

Ухвалою суду від 21.02.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення помилки в ухвалі Великобагачанського районного суду Полтавської області від 28.12.2022 ( а.с. 157).

Ухвалами суду від 30.03.2023 було відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Горевої В.Ю. про відмову ОСОБА_1 у допуску його до участі у справі, як представника позивача; відмовлено у задоволенні клопотання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виключення відповідача ОСОБА_3 з кола учасників справи; закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 03.05.2023 ( а.с. 232, 233, 237). Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги Великобагачанської селищної ради Миргородського району підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Пояснив суду, що позивачу Великобагачанській селищній раді лише у 2020 році стало відомо, що у рішенні Якимівської сільської ради, правонаступником якої є позивач, від 04.02.2003, на підставі якого ОСОБА_4 було видано спірний державний акт про право приватної власності на земельну ділянку, прізвище останнього було відсутнє, а тому останній набув права власності на землю не у порядку передбаченому Законом.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Горева В.Ю. підтримала позицію відповідача викладену у відзиві на позов, просила застосувати наслідки спливу строків позовної давності, в обгрунтування своєї позиції посилалася на те, що у випадку, якщо права позивача були порушені, то це відбулося у момент видачі спірного державного акту, Якимівська сільська рада увійшла до Великобагачанської селищної ради у 2017 році, тому саме з того часу Великобагачанській селищній раді стало відомо про порушення її прав. Крім того зазначала, що відповідач ОСОБА_2 є власником спірної земельної ділянки на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області у справі №525/1221/17, під час розгляду даної справи відповідач Великобагачанська селищна рада позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Відповідачі у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Господар» жодного разу у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки в судове засідання не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталися. Від відповідача ОСОБА_3 на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без її участі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гореву В.Ю., дослідивши та проаналізувавши всі докази зібрані по справі, в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_4 жителя с. Якимове Великобагачанського району на підставі рішення 4 сесії 24 скликання Якимівської сільської ради народних депутатів від 4 лютого 2003 року був виданий державний акт серії ІІ-ПЛ №044897 від 26.05.2004 на право приватної власності на землю площею 2,69 га на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району для ведення товарного сільськогосподарського товариства ( а.с. 13).

Інформація про право приватної власності ОСОБА_4 зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також у реєстрі зареєстроване інше речове право на вказану земельну ділянку кадастровий номер 5320280300:00:005:0223 площею 2,6902 га, право оренди земельної ділянки строком на 49 років за ТОВ «Господар» ( а.с. 25).

Відповідно до листа Архівного відділу Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області №01-22/238 від 03.03.2020, у протоколі 4 сесії 24 скликання Якимівської сільської ради від 04.02.2003 у рішенні «Про розгляд технічної документації по передачі в натурі земельних часток (паїв) та складанню державних актів на право приватної власності на землю» прізвища ОСОБА_4 не виявлено ( а.с. 18).

ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.2004 отримав у спадок після смерті ОСОБА_5 право на земельну частку (пай), площею 3,11 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться в КСП «Дружба» та належить померлій на підстав сертифікату серії ПЛ №0056616 виданого Великобагачанською РДА 05.12.1996 та зареєстрованого в книзі реєстрації 10.12.1996 під №774 ( а.с. 17).

Колгосп імені 50-річчя Жовтня було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Дружба», яке є правонаступником колгоспу з усіма його правами та обов`язками, що підтверджується Архівною довідкою Архівного відділу Великобагачанської РДА №01-21/52 від 11.03.2020 ( а.с. 20).

Запис про реєстрацію сертифіката про право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0056616 за ОСОБА_4 було здійснено на підставі вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом, що встановлено з листа ГУ Держгеокадастру Відділу у Великобагачанському районі №392/102-20 від 12.03.2020 та копією реєстраційного запису. На підставі вказаного сертифіката було видано державний акт, а сертифікат повернуто ( а.с. 15-16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 20.02.2017 ( а.с. 55).

Якимівська сільська рада приєдналася до Великобагачанської селищної ради на підставі рішення 16 позачергової сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 11.10.2016 «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та рішення 1 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради від 16.05.2017 «Про припинення сільських рад, як юридичних осіб публічного права в результаті реорганізації шляхом приєднання до Великобагачанської селищної ради», що встановлено з листа Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради ( а.с. 59).

Відповідно до рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області у справі №525/1221/17 від 13.02.2018, яке набрало законної сили 23.03.2018, крім іншого було визнано, що на час смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім постійним місцем проживання якого було с. Якимове Великобагачанського району Полтавської області, йому належала на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №044897, виданого Якимівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області, земельна ділянка площею 2,69 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області; визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом, як за спадкоємцем першої черги, у порядку поділу спадкового майна між спадкоємцями, у тому числі, право власності на земельну ділянку розміром 2,69 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Якимівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, що належала померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ПЛ №044897, виданого Якимівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області.

       З матеріалів оглянутої цивільної справи №525/1221/17 встановлено, що відповідачами у справі були Великобагачанська селищна рада та Відділ у Великобагачанському районі ГУ ДГК в Полтавській області, відповідач Великобагачанська селищна рада повністю визнав заявлені позовні вимоги.

       Ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 31.03.2021 було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.02.2018 у цивільній справі №525/1221/17 за нововиявленими обставинами ( з урахуванням ухвали суду від 20.07.2021 про виправлення описки) ( а.с. 94-96).

       Постановою Полтавського апеляційного суду від 15.02.2022 змінено ухвалу Великобагачанського районного суду Полтавської області від 31.03.2021, відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13 лютого 2018 року з підстав, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону ( ст. 15 Конституції України).

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України ( в редакції, що діяла на момент видачі державного акту) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 118 ЗК України ( в редакції, що діяла на момент видачі державного акту) передача земельних ділянок у власність громадянам – працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як передбачено частиною першою статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша стаття 125 ЗК України, в редакції, чинній на момент видачі оспорюваного державного акту).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України ( ч. 1 ст. 126 ЗК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11 міститься правовий висновок, відповідно до якого державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку. У постанові Верховного Суду від 28.08.2019 у справі №911/2867/18 зазначено, що: «законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням основних принципів судочинства та положень статей 55, 124 Конституції України відповідно до яких кожна особа має право на ефективний спосіб правового захисту, не заборонений законом.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Якимівської сільської ради від 04.02.2003 «Про розгляд технічної документації по передачі в натурі земельних часток (паїв) та складання державних актів на право приватної власності на землю» не передавалася у власність земельна ділянка ОСОБА_4 , що ставить під сумнів дійсність державного акту про право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №044897 виданого на ім`я останнього.

Належними відповідачами у справах про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року в справі № 357/12524/18 (провадження № 61-18786св20) вказано, що: «оспорюваний за первісним позовом державний акт виданий ЗАТ «Маки» на підставі рішення Макіївської сільської ради народних депутатів Білоцерківського району від 20 грудня 1996 року; оспорюваний за зустрічним позовом державний акт виданий ОСОБА_4 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 01 березня 2006 року. Позовних вимог до Макіївської сільської ради Білоцерківського району та Білоцерківської районної державної адміністрації не пред`явлено, клопотань про залучення їх до участі у справі як співвідповідача позивачі не заявляли. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних державних актів внаслідок неналежного складу співвідповідачів. З огляду на незалучення до участі в справі осіб, питання про права та обов`язки яких підлягає вирішенню за результатами розгляду позовних вимог, у задоволенні вказаних вимог судам слід було відмовити з цих підстав».

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 помер і право власності на земельну ділянку, яка належала померлому на підставі спірного державного акту, у порядку спадкування за законом на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.02.2018 у справі №525/1221/17 перейшло до відповідача ОСОБА_2 ( а.с. 27).

Таким чином, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем за заявленими Великобагачанською селищною радою позовними вимогами про визнання недійсним державного акту про право приватної власності на землю, а тому в частині заявлених позовних вимог до останньої слід відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Горева В.Ю. під час судового розгляду просила застосувати до вимог позивача наслідки спливу позовної давності.

Так, спірний державний акт був виданий ОСОБА_4 26.05.2004, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним лише 11.10.2022.

У приватному праві не передбачалося нікчемності для оспорюваного державного акту про право власності на землю. Заявляти вимогу про визнання недійсним державного акту про право власності на землю може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею державного акту про право власності на землю. Тобто, оспорювання акту відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання акту).

За правилами частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом статей 256, 267 ЦК України суд може відмовити в позові через сплив без поважних причин строку звернення до суду лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим.

У цивільному законодавстві закріплено об`єктивні межі застосування позовної давності. Об`єктивні межі застосування позовної давності встановлюються:

(а) прямо (стаття 268 ЦК України). Серед переліку вимог, на які позовна давність не поширюється (стаття 268 ЦК України), відсутня вимога про визнання недійсним державного акту про право власності на землю;

(б) опосередковано (із врахуванням сутності заявленої вимоги). Зокрема, у пункті 96 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц зроблено висновок про незастосування позовної давності до негаторного позову.

Вимога про визнання недійсним державного акту про право власності на землю є «вимогою» у розумінні статей 256, 268 ЦК України. З урахуванням того, що оспорювання акту відбувається за волею відповідної особи, законодавець не передбачив конструкцію нікчемності акту, то на таку вимогу має поширюватися позовна давність. Тобто сутність вимоги про визнання недійсним державного акту про право власності на землю не виключає застосування до неї позовної давності. По своїй суті вимога про визнання недійсним державного акту про право власності на землю не може бути кваліфікована як негаторний позов.

Такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 683/2422/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №925/756/19 (провадження № 12-40гс20) зроблено висновок, що «строк, у межах якого пред`являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), ЦК України визначено як позовна давність (стаття 256 цього Кодексу). Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), перебіг якої відповідно до частини першої статті 261 цього ж Кодексу починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, перебіг позовної давності обчислюється з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше».

Суд при вирішенні питання застосування наслідків спливу позовної давності вважає безпідставними посилання сторони позивача на ті обставини, що про порушення свого права останній дізнався лише у 2020 році, отримавши відповідь архівного відділу Великобагачанської РДА від 03.03.2020 про відсутність ОСОБА_4 у рішенні Якимівської сільської ради від 04.02.2003.

Якимівська сільська рада приєдналась до Великобагачанської селищної ради на підставі рішення шістнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Великобагачанської селищної ради від 11 жовтня 2016 року «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та рішення першої сесії сьомого скликання Великобагачанської селищної ради від 16 травня 2017 року «Про припинення сільських рад, як юридичних осіб публічного права в результаті реорганізації шляхом приєднання до Великобагачанської селищної ради».

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Таким чином на момент звернення Великобагачанською селищною радою до суду з даним позовом 11.10.2022 строк позовної давності закінчився, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Одночасно суд звертає увагу на те, що власник за вищевказаним державним актом ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку станом на день розгляду справи судом зареєстроване у встановленому Законом порядку за ОСОБА_2 на підставі рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 13.02.2018 у справі №525/1221/17, яке набрало законної сили. Таким чином у даному випадку визнання недійсним державного акту про право приватної власності на землю не є ефективним способом захисту, тобто таким, що забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Обрання неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області слід відмовити у повному обсязі.

На виконання положень п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи ( ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2600 грн., який, згідно положень ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.

         Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

у х в а л и в:

               У задоволенні позовних вимог Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Господар», про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю - відмовити.

               Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику)  учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ – 21044600, юридична адреса: вул. Шевченка. 73, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область;

представник позивача: Бут Дмитро Віталійович, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представник відповідача ОСОБА_2 : адвокат Горева Вікторія Юріївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №4040 від 29.06.2022, адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Господар», код ЄДРПОУ – 32191216, юридична адреса: с. Якимове, Миргородський район, Полтавська область.

                   Повне рішення суду складено 30.11.2023.

                  Суддя                                                                Я.В. Прасол