№11а-53
Головуючий по справі: майор юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ І.О.
Доповідач: полковник юстиції
ЗАГОРУЙКО В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2008 року місто Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі: головуючого - полковника юстиції ГОВОРУХИ В.І., суддів - полковника юстиції ЛАШЕВИЧА В.М.
та полковника юстиції ЗАГОРУЙКА В.В., при секретарі ОСТАПОВОЇ І.В.,
за участю військового прокурора Львівського гарнізону полковника юстиції КУЦАКА В.П., старшого помічника військової прокуратури Львівського гарнізону капітана юстиції ЗБАРАЩУКА Д.В., засудженого ОСОБА_7, захисника-адвоката ОСОБА_8
розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 на вирок військового місцевого суду Львівського гарнізону від 14 серпня 2008 року, за яким військовослужбовця військової частини А-4623 майора
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Кутаїсі, українця, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, на військовій службі з серпня 1994 року,
засуджено за ст. 425, ч.1 КК України, на підставі якої призначено покарання у вигляді службового обмеження строком на 1 рік. Із суми грошового забезпечення засудженого вирішено проводити відрахування в дохід держави у розмірі 10 % грошового забезпечення протягом року,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з вироком, ОСОБА_7 судом визнано виним в тому, що 20 березня 2008 року близько 17 години на території військової частини А-4623, він, будучи військовою службовою особою - заступником командира 1 дивізіону з озброєння, недбало поставився до служби, що виразилося у тому, що він, призначивши солдата ОСОБА_9 та інших військовослужбовців на виконання сезонного контрольного огляду ракет (виріб 5В28), не провів інструктаж з техніки безпеки по виконанню огляду ракет, не забезпечив безпеки праці під час виконання робіт, а також не пересвідчився в тому, чи навчені вказані військовослужбовці, зокрема потерпілий, виконувати ці роботи.
Внаслідок цих дій ОСОБА_7 під час укладки однієї з ракет в тару шляхом пересування по направляючим накатника ОСОБА_9 своєчасно не прибрав руки з заднього ложементу, який вдарив його по пальцях правої руки, в зв'язку з чим він отримав травму у вигляді перелому нігтьової фаланги 3-го пальця правої кисті, рани на долонній поверхні в ділянці 3, 4 пальців правої кісті, яка відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження, з приводу якої потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні з 21 березня по 23 квітня 2008 року, тобто ОСОБА_9 було завдано істотну шкоду.
Не погоджуючись з вироком, адвокат подав на нього апеляційну скаргу, в якої він просить вирок суду гарнізону скасувати, а ОСОБА_7 - виправдати в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. В обґрунтування цього він вказує, що досудове та судове слідство по справі проведено однобоко та неповно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, роботи, що виконував потерпілий, не є разовими та не є роботами з підвищеною небезпекою, і вони входять до функціональних обов'язків ОСОБА_9. Крім того, на думку апелянта, ОСОБА_7 не мав обов'язку проводити спеціалізоване навчання, перевірку знань щодо виконання робіт та відповідні інструктажі, а в судовому засіданні залишились недослідженими обставини, пов'язані з визначенням об'єму посадових обов'язків водія-машиніста заправочної машини.
Заслухавши доповідача, виступи прокурорів, які вважали за необхідне вирок залишити без змін, та адвоката і засудженого, які просили скаргу задовольнити, військовий апеляційний суд
регіону, вивчивши матеріали справи, та обговоривши доводи скарги, знаходить вирок таким, що підлягає скасуванню, виходячи при цьому з наступного.
Вирішуючи питання щодо доведеності вини ОСОБА_7, суд 1-ї інстанції допустив однобічність та неповноту судового слідства, та залишив недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, судом гарнізону при розгляді справи взагалі не дано оцінки та не враховано той факт, що як в день проведення зазначених робіт, так і до цього дня з ОСОБА_9 посадовими особами частини проводились інструктажі з заходів безпеки, і сам потерпілий розписувався у відповідних журналах про це. Під час завантажування ракети ОСОБА_7 також попереджав залучених до робіт військовослужбовців про необхідність додержуватись заходів безпеки. Дані факти не тільки не були спростовані, а навпаки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні: про це суду заявляв підсудний, не заперечував проти цього потерпілий, підтвердили даний факт і свідки події- солдати ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13
Крім того, в основу вироку судом 1-ї інстанції покладено той факт, що до функціональних обов'язків потерпілого, як водія-заправника, не входить контрольний огляд ракети. При цьому судом гарнізону не дано жодної оцінки документам, долученим до матеріалів справи:
довідки командира військової частини А-4623 (т.2, а.с. 67, т. З, а.с. 36-39) про те, що ОСОБА_9 і раніше залучався до виконання аналогічних робіт, а також що службові обов'язки за посадою, на якій знаходився потерпілий, передбачають вміння виконувати ним огляд корпусу ракети;
висновок фахівців Харківського університету Повітряних Сил (т. З, а.с. 28-31), згідно якому в обов'язки жодної особи бойового розрахунку ракетної батареї не входить вміння виконувати перелік заходів по контрольному огляду виробу;
довідка командира військової частини А-2860 (т.3, а.с. 35) про те, що виймання та укладка корпусу виробу 5В28В в тару є прямими посадовими обов'язками солдата, який знаходиться на посаді водія-машиніста заправної машини;
Достовірне встановлення цього факту, зважаючи на протиріччя у зазначених документах, має істотне значення для правильного вирішення справи.
Крім того, при вирішенні цивільного позову прокурора про відшкодування збитків, пов'язаних з лікуванням потерпілого, судом не враховані вимоги п. 2 ст. 1192 ЦК України, яка встановлює, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню шкоди, то розмір відшкодування зменшується.
В зв'язку з необхідністю з'ясування в повному обсязі викладених вище обставин, які, як наведено вище, мають істотне значення для правильного вирішення даної справи, та які не можуть бути з'ясовані в суді апеляційної інстанції, суд регіону вважає, що вирок стосовно ОСОБА_7 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365-366, 368 КПК України, військовий апеляційний суд регіону
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок військового місцевого суду Львівського гарнізону від 14 серпня 2008 року стосовно ОСОБА_7 - скасувати внаслідок однобічності та неповноти судового слідства. Справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 - підписка про невиїзд - залишити без змін.
ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМИ ПІДПИСАМИ.