№ 11а-50-2008
Головуючий по справі: майор юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ І.О. Доповідач: полковник юстиції ЗАГОРУЙКО В.В.
УXВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 жовтня 2008 року місто Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі: головуючого - генерал-майора юстиції КУЗЬМІНА А.С. суддів - полковника юстиції ЛАШЕВИЧА В.М.
та полковника юстиції ЗАГОРУЙКА В.В., при секретарі ОСТАПОВОЇ І.В.,
за участю старшого прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції КУРАКІНА О.О.,
розглянувши апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок військового місцевого суду Львівського гарнізону від 23 липня 2008 року, за яким військовослужбовця військової частини 4114 прапорщика
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Котовськ Одеської області, українця, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, на військовій службі з квітня 2006 року,
засуджено за ст. 286, ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, 11 лютого 2008 року близько 19 години 20 хвилин, керуючи в стані алкогольного сп'яніння технічно справним автомобілем марки „АЗЛК-2140", д.н.з. НОМЕР_1, в якому в якості пасажирів знаходились пасажири ОСОБА_2. та ОСОБА_3 , рухаючись на ділянці сьомого кілометру проїзної частини дороги „Західний обхід міста Львова" в напрямку вулиці Городоцької, при здійсненні маневру „обгін" порушив вимоги Розділу 1 п.п. 1.2, 1.3, 1.5; Розділу 2 п.п. 2.3 „б", 2.9 „а"; Розділу 8 п.8.1; Розділу 10 п. 10.1; Розділу 11 п.11.2; Розділу 14, п. 14.2 та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 додаток 2 розділу 34 Правил дорожнього руху України. Внаслідок цих порушень відбулось зіткнення автомобіля, яким керував ОСОБА_1, з автопоїздом у складі автомобіля-тягача „MAN", д.н.з. НОМЕР_2, і причепа „KOGEL", д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався в зустрічному напрямку, а пасажири автомобіля „АЗЛК" ОСОБА_2. та ОСОБА_3 від отриманих травм, не сумісних з життям, загинули на місці ДТП.
В своїй скарзі засуджений просить вирок суду стосовно нього змінити, пом'якшити призначене йому покарання в зв'язку, на його думку, з невідповідністю тяжкості злочину та його особі. В обґрунтування цього він вказує, що судом не враховано його стан здоров'я, даних про його особу, наявність у нього постійної роботи та житла, а також той факт, що у скоєному він щиро розкаявся.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав за необхідне скаргу залишити без задоволення, військовий апеляційний суд регіону, вивчивши матеріали справи, та обговоривши доводи скарги, знаходить вирок суду законним та обґрунтованим, виходячи при цьому з наступного.
Висновки суду 1-ї інстанції про доведеність вини засудженого ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, яки повно викладені у вироку та їм дана належна оцінка.
Кваліфікація дій винного дана судом вірно, і апелянтом вона не оспорюється.
Визначаючи винному вид та розмір покарання, суд 1-ї інстанції врахував, що ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, а по службі характеризується позитивно, тобто суд врахував всі дані, на яки посилається в скарзі засуджений. Був відомий суду також характер і ступень тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_1, про що прямо наведено у вироку. Саме з урахуванням цих обставин, незважаючи на наявність обтяжуючої відповідальність обставини - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння - суд 1-ї інстанції знайшов можливим призначити йому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст. 286 КК України.
Підстав для подальшого пом'якшення ОСОБА_1 покарання судом регіону не встановлено, а апелянтом в скарзі - не наведено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365-366 КПК України, військовий апеляційний суд регіону
УХВАЛИВ:
Вирок військового місцевого суду Львівського гарнізону від 23 липня 2008 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.