КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-332/09                                                                  Головуючий у І інстанції: Остапчук Т.В.

                                                                                                           Суддя-доповідач: Швед Е.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

           18 серпня 2009 року                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Шведа Е.Ю., суддів Хрімлі О.Г. та Горяйнова А.М., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва на постанову Печерського районного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати і виплатити недоплачену державну соціальну надбавку як дитині війни, -

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2009 року позивач звернувся в суд з позовом в якому просив визнати відмову управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва щодо нарахування і виплати несплаченої йому державної соціальної допомоги, як дитині війни (30% надбавки пенсії) з 01 січня 2006 року по теперішній час незаконною та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва протягом п'яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати йому до виплати та виплатити у повному обсязі недоплачену йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року загальною сумою 3891,90 грн., проіндексувавши її з урахуванням інфляції, що мала місце протягом вказаного періоду.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року позов задоволено частково, а саме: визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30 % надбавки до пенсії як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року протиправною; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну 30 % надбавку до пенсії як дитині війни у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову та закрити провадження у справі.

Апелянт в судове засідання не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

         Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, про необхідність зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну 30 % надбавку до пенсії як дитині війни у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року. Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі,  отримує пенсію за віком та є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 6).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірні відносини з 22 травня 2008 року регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року.

Станом на 22 травня 2008 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Керуючись принципом адміністративного судочинства, як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки місцевого суду щодо необхідності задоволення позовних вимог з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його  скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

         Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення.

          Постанову Печерського районного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

            Повний текст ухвали виготовлений 21 серпня 2009 року.      

         Головуючий суддя                                                                Е.Ю. Швед

Суддя                                                                                     О.Г. Хрімлі

Суддя                                                                                  А.М. Горяйнов