Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
31.08.2009 Справа № 2-а-492/08/0108
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Іщенко Г.М.
секретар судового засідання Олефіренко О.В.
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_1- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,
представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Керченської міськоїради Автономної Республіки Крим на постанову Керченський міський суд Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоусов Е.Ф. ) від 10.12.08 по справі № 2-а-492/08/0108
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міськоїради Автономної Республіки Крим (вул. Кірова 5,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)
про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Керченського міського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. (а.с. 3-5)
Позов мотивований тим, що відповідач сплачує позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в розмірі меншому, ніж передбачено діючим законодавством України.
Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2008 року у справі № 2-а-492/08 (суддя - Белоусова Е.Ф.) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, визнано відмову у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та одноразової допомоги при народженні дитини Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської Ради від 11.11.2008 неправомірною, і зобов'язано Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської Ради виплатити їй допомогу з догляду за дитиною з 11.11.2007 по 31.12.2007 в розмірі встановленому статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням" №2240-ІІІ від 18.01.2001, а в задоволенні решти частини позову ОСОБА_1- відмовлено. (а.с.17-18)
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачка є матір'ю малолітньої дитини і їй відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” підлягає сплаті допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом, однак відповідач виплатив позивачці суму меншу, ніж встановлено в вищезазначеному законі, ці дії відповідача суд першої інстанції оцінює як протизаконні.
Не погодившись з рішенням суду, Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської ради звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог. (а.с. 21-23)
Відповідач мотивує свою апеляційну скаргу, тим що вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням діючого законодавства; відповідно до частини другої статті 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет України визначаються витрати держави, розмір та цільове призначення цих витрат, тому відповідач слідував нормам Закону України "Про державний бюджет України".
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії І-АП № НОМЕР_1 (а.с. 8)
Відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" /в редакції чинній до 31 грудня 2007 року/ позивач має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
На підставі частини другої статті 56, пунктів 7, 14 статті 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію вищезазначеної норми закону було зупинено.
Рішенням Конституційного суду України №6-рп від 09.07.2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29,36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98,101,103,11 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України.
При цьому Конституційний суд України у своєму рішенні визначив, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавству, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Судова колегія вважає, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, стаття 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата , права на отримання такої виплати.
Допомога позивачу, як матері дитини, що не досягла трирічного віку, підлягає виплаті враховуючи те, що право на отримання допомоги, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу державної допомоги по догляду за дитиною, в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Керченської міської ради на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2008 року у справі № 2-а-492/08 залишити без задоволення.
Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2008 року у справі № 2-а-492/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Суддя О.В.Кучерук