У Х В А Л А

2 вересня 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Вус С.М., розглянувши заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції щодо нього Верховним Судом України,

в с т а н о в и л а:

Апеляційний суд Черкаської області вироком від 6 грудня 2010 року засудив ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, передбачених частиною третьою статті 187, частиною четвертою статті 187, частиною другою статті 15 та пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 13 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК), до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 29 березня 2011 року вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.

У заяві засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд Верховним Судом України на підставі пункту1 частини першої статті 445 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вищевказаної ухвали суду касаційної інстанції щодо нього, просить її скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд. На підтвердження зазначеної підстави долучає до заяви копії двох ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, постановлених 12 травня 2016 року, та копію ухвали Верховного Суду України від 19 серпня 2009 року.

Однак, як убачається зі змісту заяви, її подано без додержання вимог статей 448 і 449 КПК.

Так, відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 448 КПК у заяві про перегляд Верховним Судом України зазначається обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 445 цього Кодексу. Якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 КПК, до неї додаються копії різних за змістом судових рішень (пункт 3 частини першої статті 449 КПК).

Як на підставу для перегляду судового рішення Верховним Судом України засуджений ОСОБА_1 посилається на пункт 1частини першої статті 445 КПК.

Згідно із зазначеною нормою кримінального процесуального закону підставою для перегляду судового рішення Верховним Судом України є неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень.

На обґрунтування указаної підстави у заяві має бути зазначено, яка саме норма матеріального закону, передбачена законом України про кримінальну відповідальність, неоднаково застосована судом касаційної інстанції у двох і більше рішеннях цього суду, в чому полягає подібність правовідносин в оспореному і наданих для порівняння рішеннях касаційного суду, чим різняться за змістом ці рішення з обґрунтуванням неправильності висновків касаційного суду в оспореному рішенні у порівнянні з іншими. На підтвердження указаної підстави до заяви мають бути додані різні за змістом судові рішення суду касаційної інстанції.

Проте, обґрунтування, наведене у заяві засудженого ОСОБА_1, містить суперечності, а норма матеріального права, яка зазнала неоднакового застосування, не конкретизована. Заявник по суті не погоджується з кримінально-правовою оцінкою своїх дій судом за частиною другою статті 15 та пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 13 частини другої статті 115 КК. Водночас для порівняння додає копії ухвал касаційного суду від 12 травня 2016 року та 19 серпня 2009 року, у яких застосовані норми кримінального закону, передбачені частиною другою статті 296 КК та частиною першою статті 122 КК, частиною четвертою статті 296 КК й частиною першою статті 121 КК. Яке правозастосування заявник вважає правильним щодо суспільно небезпечного діяння, за яке його засуджено, та яким чином, на його переконання, має застосовуватися норма права, передбачена КК, щодо інкримінованих йому дій, у заяві не зазначено.

Враховуючи, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій засобами, передбаченими КПК, суд позбавлений можливості самостійно зробити висновок, які саме норми КК за змістом заяви та долучених для порівняння рішень суду касаційної інстанції засуджений ОСОБА_1 розцінює як неоднаково застосовані.

Зазначені недоліки, встановлені при перевірці відповідності заяви вимогам КПК, перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження.

На підставі наведеного, керуючись статтею 450 Кримінального процесуального кодексу України,

у х в а л и л а:

про недоліки заяви повідомити засудженого ОСОБА_1 та надати йому строк для їх усунення до 2 жовтня 2016 року.

Роз'яснити, що у разі, якщо зазначені в ухвалі недоліки заяви не буде усунуто в установлений строк, заяву буде повернуто заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України С.М. Вус