У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2006 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Охрімчук Л.І.,
розглянувши касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Харківської області від 15 лютого 2006 року, у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова, ОСОБА_4, терті особи: КВЖРЕП № 2 Московського району м Харкова, відділ опіки та піклування Московської районної ради м. Харкова про визнання права користування жилим приміщенням, визнання рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова та ордера на жиле приміщення недійсними, виселення й за зустрічним позовом виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова до ОСОБА_3 про визнання неповнолітню ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова, ОСОБА_4 про визнання права користування жилим приміщенням, визнання рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова та ордера на жиле приміщення недійсними, виселення.
Зазначала, що спірна квартира АДРЕСА_1 була надана її чоловіку - ОСОБА_5, в якості службового приміщення у період його роботи ІНФОРМАЦІЯ_1. ЇЇ донька - ОСОБА_1, також була поставлена на реєстраційний облік за зазначеною адресою. У 1998 році шлюб між ними був розірваний.
У 2002 році ОСОБА_5 помер, а у липні 2003 року він був знятий з реєстраційного обліку. Після смерті чоловіка вона разом з донькою неодноразово приїжджали в м. Харків, робили ремонт у спірній квартирі.
У 2004 році виконавчим комітетом Московської районної ради м. Харкова був виданий службовий ордер на заняття спірної квартири ОСОБА_4
Просила визнати за неповнолітньою ОСОБА_1 право користування спірним жилим приміщенням, визнати рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова та ордер на жиле приміщення недійсними, виселити ОСОБА_4
Виконавчий комітет Московської районної ради м. Харкова звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання неповнолітню ОСОБА_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Посилаючись на те, що відповідачка, після розлучення 1998 році з ОСОБА_5, разом із малолітньою донькою - ОСОБА_1, у тому ж році знялися з реєстраційного обліку у спірній квартирі та виїхали на постійне місце проживання до м. Донецька, просив визнати неповнолітню ОСОБА_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2005 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені: за ОСОБА_1 визнано право користування службовою квартирою АДРЕСА_1, визнані недійсними рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова від 20 січня 2004 року та ордер НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_4, виселено останнього із спірної квартири та зобов'язано виконавчий комітет Московської районної ради м. Харкова надати ОСОБА_4 рівноцінну службову квартиру протягом одного місяця, в задоволенні зустрічних позовних вимог виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Харкова від 15 лютого 2006 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2005 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено, зустрічні позовні вимоги виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова задоволені: визнано ОСОБА_5 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.
У касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту касаційних скарг та оскаржуваного судового рішення не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права, касаційні скарги є необґрунтованими і викладені в них доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 3 та ч. 5 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова, ОСОБА_4, терті особи: КВЖРЕП № 2 Московського району м Харкова, відділ опіки та піклування Московської районної ради м. Харкова про визнання права користування жилим приміщенням, визнання рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова та ордера на жиле приміщення недійсними, виселення й за зустрічним позовом виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова до ОСОБА_3 про визнання неповнолітню ОСОБА_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Копію ухвали разом з доданими до касаційних скарг матеріалами направити ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Ухвала оскарженню не підлягає.