Справа № 11-а- 1724
Категорія КК: 305 ч.3, 307 ч.3, 309 ч.3
Головуючий у 1 інстанції Трусова Т.О.
Доповідач Бовтрук В.М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2008року Колегія судців судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого - судді -Бартащук Л.В.
суддів - Бовтрук В.М. , Лук»янець Л.Ф.
з участю прокурора - Решетняк Н.О.
засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_4 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Черкаси, українець, громадянин. України, розлучений, маючий на утриманні малолітню дочку, працюючий менеджером в ТОВ «Авто Альянс Плюс» м. Черкаси, зареєстрований та фактично проживаючий в АДРЕСА_1, не судимий,
засуджений за ст. 309 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ст. 305 ч.3 КК України на 8 років 10 місяців позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією всього належного йому майна;
за ст. 307 ч.3 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань остаточне покарання ОСОБА_1 призначено - 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець м. , Черкаси, українець, гро мадянин України, з середньою освітою, розлучений, маючий на утриманні малолітню дитину, не працюю чий, зареєстрований та фактично проживаючий в АДРЕСА_2, в силу ст. 55 КК України не судимий,
засуджений за ст. 305 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією Уг частини належного йому майна;
за ст. 307 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_2 призначено - 7 років позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією Уг частини належного йому майна.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3
народження, уродженець м. Білгород-Дністровський
Одеської області, українець, громадянин України, не
одружений, маючий на утриманні малолітнього си-
на, 2005 року народження, не працюючий, заре -єстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживаючий в АДРЕСА_7, не судимий,
засуджений за ст. 307 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов»язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи; повідомляти органи кримінально -виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнані винними і засуджені за вчинення злочинів за таких обставин.
Так, 16 травня 2006 року приблизно о 17 годині, перебуваючи біля магазину «Гранд-Меркет», розташованого на розі вулиць Б.Хмельницького та Ільїна в м. Черкаси, ОСОБА_1 незаконно отримав від невстановленої слідством особи психотропну речовину амфетамін, яку з метою незаконного зберігання перевіз до себе додому в квартиру АДРЕСА_4, де і зберігав без мети збуту.
17 травня 2006 року приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 був затриманий на розі вулиці Леніна та провулку Архітектурного в м. Черкаси співробітниками УБОЗ УМВС України в Черкаській області та під час проведення особистого обшуку у нього було виявлено та вилучено паперовий пакунок із порошкоподібною речовиною білого кольору, загальною вагою 162, 4 гр, яка містить в собі психотропну речовину амфетамін, обіг якого обмежено, вагою 53, 96 гр, що згідно Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що перебувають у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров»я України від 01.08.2000 р. № 188, є особливо великим розміром.
В подальшому, в першій половині лютого 2007 року ОСОБА_1, перебуваючи разом з ОСОБА_2 в м. Ліпно Республіки Польща, придбав у невстановленої слідством особи 966, 003 гр. порошкоподібної речовини, що містила психотропну речовину амфетамін, які став зберігати в своєму автомобілі.
В середині лютого 2007 року з метою контрабандного ввезення в Україну вказаної психотропної речовини, обіг якої обмежено, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, вступивши в попередню змову, придбали в Республіці Польща телевізор і приховали в його корпусі дану речовину, яку 17 лютого 2007 року на належному ОСОБА_1втомобілі «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_1, перевезли в район митного пункту «Ягодин» неподалік від державного кордону Республіки Польща з Україною.
В той же день, згідно розподілу ролей, ОСОБА_3 залишився в Республіці Польща з телевізором, в корпусі якого була прихована психотропна речовина, щоб попутним транспортом перемістити її з приховуванням від митного контролю через державний кордон України, а ОСОБА_1 на власному автомобілі марки «Volkswagen Jetta» перетнув митний кордон України і став чекати психотропну речовину амфетамін на території України.
В ніч з 17 на 18 лютого 2007 року ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на контрабандне
переміщення через митний кордон України психотропної речовини, зупинив автомобіль марки «Москвич», який слідував з Республіки Польща в Україну, і домовився з водієм вказаного автомобіля, не ставлячи його до відома щодо свого злочинного умислу, що той перемістить зазначений телевізор, в корпусі якого знаходився амфетамін, через митний кордон України і передасть його там ОСОБА_1
18 лютого 2007 року близько 3-ї години ночі в зоні діяльності митного пункту « Ягодин» невстановлена слідством особа, не будучи обізнаною щодо злочинного наміру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на автомобілі марки «Москвич» перемістила через митний кордон України приховану у телевізорі психотропну речовину амфетамін, і передала її ОСОБА_1
Після цього на попутному автомобілі марки «RAF», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 в»їхав на митну територію України, де на нього поблизу державного кордону неподалік митного пункту «Ягодин» на власному автомобілі вже чекав ОСОБА_1, який зберігав в салоні вказаного автомобіля приховану в корпусі телевізора психотропну речовину -амфетамін.
Того ж дня 18 лютого 2007 року, на вказаному автомобілі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перевезли психотропну речовину амфетамін до м. Києва. В м. Києві в районі перетину вулиць Здолбунівської та Сортувальної ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зустрілися зі своїм знайомим ОСОБА_3 і домовилися з останнім, що той підшукає покупця для амфетаміну, та передали йому на зберігання половину вказаної психотропної речовини.
В свою чергу ОСОБА_3 , отримавши від ОСОБА_2 частину контрабандно ввезеної в Україну психотропної речовини, діючи за попередньою змовою групою осіб, зберігав її в орендованому ним гаражі гаражного кооперативу «Позняки-2» по АДРЕСА_5 з метою збуту.
Другу половину психотропної речовини амфетаміну ОСОБА_3 перевіз в м. Черкаси і зберігав у себе вдома в квартирі АДРЕСА_6 з метою збуту.
20 лютого 2007 року ОСОБА_1 на своєму автомобілі разом з ОСОБА_2 перевіз психотропну речовину амфетамін, яка зберігалася в ОСОБА_2 за місцем його проживання, до 'автостанції м. Черкаси, розташованої в районі перетину вулиць Шевченка та Піонерської, звідки ОСОБА_3 перевіз вказану речовину в м. Київ. В цей же день близько 17 години ОСОБА_3, зустрівшись з ОСОБА_3 в районі перетину вулиць Здолбунівськї та Сортувальної, переніс привезену ним психотропну речовину в орендований останнім гараж гаражного кооперативу «Позняки-2».
Там ОСОБА_3 забрав у ОСОБА_3 решту психотропної речовини, яка зберігалась у останнього.
Після цього ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою группою осіб, поїхав на зустріч з покупцем для отримання грошей за психотропну речовину амфетамін, який ОСОБА_3 повинен був збути в районі
перетину вулиць Здолбунівської та Сортувальної у м. Києві представнику покупця.
Того ж дня приблизно о 18 годині ОСОБА_3 зустрівся з покупцем за адресою м. Київ, вул. Ревуцього, 2 і отримав від нього грошові кошти в сумі 10000 доларів США, а в цей час ОСОБА_3, перебуваючи в м. Києві в районі перетину вулиць Здолбунівської та Сортувальної біля літнього кафе «Рогань» та реалізуючи спільний злочинний умисел, збув представникові покупця порошкоподібну речовину, яка містить в собі психотропну речовину амфетамін, обіг якого обмежено.
Після збуту вказаної психотропної речовини та отримання грошей за неї ОСОБА_3 та ОСОБА_3 були затримані співробітниками Служби безпеки України, які проводили «оперативну закупівлю», в результаті чого у ОСОБА_3 було вилучено 10000 доларів СПІД, а в ОСОБА_2 - біло-рожеву порошкоподібну речовину, загальною вагою 966, 003 гр. Вказана речовина містить в собі 115, 92 гр. амфетаміну, який відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» ( Таблиця II, список №2 - Психотропні речовини, обіг яких обмежено), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770, є психотропною речовиною. Згідно Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що перебувають у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров»я України від 01.08.2000 року №188, вказаний розмір амфетаміну є особливо великим розміром.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду щодо всіх засуджених скасувати у зв»язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
При цьому апелянт посилається на те, що призначаючи ОСОБА_3 покарання з застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, суд не врахував конкретні обставини справи та не взяв до уваги те, що злочин, передбачений ст. 307 ч.3 КК України згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких та є таким, що посягає на суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини, а їх суспільна небезпека визнається тим, що незаконні операції та дії з наркотичними засобами призводять до неконтрольованого обігу зазначених засобів і речовин та спричиняють велику шкоду здоров»ю населення.
Що ж стосується засудженого ОСОБА_2 , то призначаючи покарання за ч.3 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України, суд в резолютивній частині вироку призначив йому 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 305 ч.3 та 307 ч.3 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначив йому - 7 років позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
Разом з тим, на думку апелянта, з врахуванням суспільної небезпечності скоєних ОСОБА_2 злочинів, його ролі у скоєному, даних про його особу, а також наявності обставин, що пом»якшують покарання, додаткове покарання засудженому за ч.3 ст. 307 КК України можливо було б призначити у вигляді конфіскації Уг частини майна.
Враховуючи вищевикладене апелянт просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 305 ч.3, 307 ч.3 КК України та призначити покарання за ч.3 ст. 305 КК України з застосуванням ст. 69 КК України - 7 років позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди та конфіскацією Уг частини належного йому майна; за ч.3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією Уг частини належного йому майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 7 рокій позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин, що були предметом контрабанди та з конфіскацією Уг частини належного йому майна. ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України та призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України - 6 років позбавлення волі без конфіскації майна, змінивши йому міру запобіжного заходу на утримання під вартою, взявши ОСОБА_3 під варту в залі суду. В решті вирок суду залишити без змін.
Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції просить вирок суду скасувати та постановити щодо нього виправдувальний вирок, звільнивши його з-під варти в залі суду. При цьому засуджений стверджує, що досудове і судове слідство були неповними і необ»єктивними. Також апелянт зазначає, що ні під час досудового слідства, ні під час розгляду справи судом першої інстанції не було доведено його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що засуджений ОСОБА_3 оговорив його. Стверджує, що під час досудового слідства до нього застосовувались недозволені методи слідства, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Такі ж методи застосовувались і до ОСОБА_2 з тією метою, щоб той дав щодо нього, тобто ОСОБА_1, неправдиві покази. Незважаючи на його вимоги, йому не надавали захисника, чим порушити його право на захи ст. Крім того, засуджений звертає увагу колегії суддів на те, що Дарницьким районним судом були порушені правила підсудності.
Засуджений ОСОБА_3 в своїй апеляції, посилаючись на суворість вироку, просить пом»якшити призначене йому покарання та не застосовувати до нього конфіскацію майна. Просить врахувати його щире каяття, позитивні характеристики, наявність на утриманні малолітньої дитини та матері пенсійного віку, а також стан його здоров»я. Апелянт звертає увагу апеляційної інстанції на те, що під час досудового слідства він давав правдиві покази, чим сприяв встановленню істини у справі, що організатором вчинення злочинів він не був.
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_4 просить вирок суду змінити, виправдавши ОСОБА_1 у скоєнні злочинів
за всім об»ємом пред»явленого обвинувачення. При цьому захисник вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. Вина засудженого ОСОБА_1 у скоєнні злочинів не знайшла свого підтвердження зібраними під час досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами. Захисник стверджує, що до його підзахисного застосовувались недозволені методи ведення слідства, було порушено його право на захи ст.
В запереченнях на апеляцію:
засуджений ОСОБА_1 заперечує проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_2 та підтримує апеляцію прокурора в частині скасування вироку районного суду щодо всіх засуджених і просить направити справу на новий судовий розгляд або постановити свій вирок по справі щодо ОСОБА_1, Уперяки та ОСОБА_3;
прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить відмовити в задоволенні скарги захиснику ОСОБА_4, а вирок Дарницького районного суду м. Києва щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без змін. Прокурор вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинів повністю знайшла своє підтвердження під час досудового та судового слідства. Доводи про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів слідства не знайшли свого підтвердження і спростовуються матеріалами справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка частково підтримала подану прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, апеляцію і просила вирок суду 1-ї інстанції щодо засудженого ОСОБА_2 змінити, пом»якшивши йому призначене за ч.3 ст. 307 КК України додаткове покарання - конфіскацію майна до Уг частини, а щодо засудженого ОСОБА_3 вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі, а апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_4 -просила залишити без задоволення; пояснення засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_4, які підтримали подані ними апеляції; засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засуджених, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до' висновку, що апеляції засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, а апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказах, оцінених у їх сукупності.
Твердження засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_4 про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів не знайшла свого підтвердження зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом доказами, а тому ОСОБА_1 підлягає виправданню за всім об»ємом пред»явленого обвинувачення - безпідставні.
Як вбачається з матеріалів справи, доказами винності ОСОБА_1 у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні без мети збуту психотропної речовини в особливо великому розмірі є детальні та послідовні показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 під час судового та свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 під час досудового слідства, ставити під сумнів які у суду не було ніяких підстав.
Так, з показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 вбачається, що отримавши оперативну інформацію про те, що особа має на зберіганні амфетамін і в цей день буде перевозити його з однієї схованки в іншу, вони виїхали в район «Хімпосьолок», де побачили ОСОБА_1, який сів у таксі червоного кольору, а тому поїхали за ним. На перехресті вулиці Леніна та пров. Архітектурного, ОСОБА_1 вийшов з таксі, а коли вони , тобто працівники міліції, підійшли до нього та представились, він намагався втікти та чинити опір. У зв»язку з цим вони вимушені були його затримати та доставити в приміщення УБОЗ УМВС України в Черкаській області, де у нього під сорочкою, заправленою в штани, було знайдено пакунок з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка була в нього вилучена.
За показаннями свідка ОСОБА_6, який був присутнім в якості понятого під час проведення особистого обшуку ОСОБА_1, у останнього під час обшуку під сорочкою було знайдено пакунок з порошком білого кольору, про що був складений відповідний протокол, який ним був підписаний.
Як вбачається з протоколу особистого обшуку від 17.05.2006 року у ОСОБА_1 в присутності понятих було вилучено пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору (т.2 а.с. 16-18).
Згідно висновку судово-хімічної експертизи №2/413, вилучена у ОСОБА_1 порошкоподібна речовина містить у своєму складі психотропну речовину амфетамін, вага якого становить 53, 96 гр ( т.2 а.с. 90-98).
Сам засуджений ОСОБА_1, не визнаючи своєї вини, під час досудового слідства давав непослідовні показання щодо походження вилученої у нього психотропної речовини та про його непричетність до придбання, перевезення і зберігання психотропної речовини, а тому суд 1-ї інстанції дослідивши наведені вище та інші досліджені судом докази, дав їм належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту в особливо великому розмірі.
Необгрунтованими є і посилання ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_4 про непричетність засудженого до контрабанди психотропної речовини в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, а також до незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збуту вказаної психотропної речовини за попередньою змовою групою осіб.
Так, з показань засудженого ОСОБА_2 на досудовому слідстві, які суд 1-ї інстанції визнав правдивими, послідовними і логічними, і які він
підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події, вбачається, що в лютому 2007 року він, перебуваючи в Республіці Польща, погодився на пропозицію ОСОБА_1 контрабандно ввезти в Україну з метою збуту амфетамін вагою приблизно 1кг. 17 лютого в його присутності ОСОБА_1 заховав амфетамін в корпусі старого телевізора, а увечері цього ж дня вони удвох на автомобілі ОСОБА_1 виїхали в напрямку кордону між Україною та Польщею. Телевізор з амфетаміном знаходився в багажнику цього ж автомобіля. На під»їзді до кордону за вказівкою ОСОБА_1 він вийшов з автомобіля, забравши з собою телевізор, а ОСОБА_1 на своєму автомобілі перетнув митний кордон, пояснивши, що він, ОСОБА_2, повинен буде переправити телевізор з амфетаміном через митний кордон України на попутному транспорті, а потім в»їхати в Україну самостійно на іншому автомобілі. Виконуючи вказівки ОСОБА_1, в ніч з Д7 на 18 лютого 2007 року на попутному автомобілі марки «Москвич» він переправив через митний кордон України амфетамін, який ОСОБА_1 зустрів в Україні. Він же в»їхав в Україну на автомобілі «РАФ», зустрівся з ОСОБА_1, після чого вони разом поїхали в м. Київ. Приїхавши в м. Київ, на перехресті вулиць Здолбунівської та Сортувальної вони зустрілися з ОСОБА_3 і, повідомивши останньому, що в них є ввезений з Польщі амфетамін, вагою приблизно 1 кг, домовилися з ним про його збут. При цьому вони залишили половину амфетаміну в гаражі у ОСОБА_3, а другу половину амфетаміну, за рекомендацією ОСОБА_1 він забрав з собою і зберігав його у себе вдома в м. Черкаси, куди вони з ОСОБА_1 поїхали після зустрічі з ОСОБА_3. ОСОБА_1 не хотів брати собі амфетамін, так як у нього вже були раніше проблеми з правоохоронними органами. 20 лютого 2007 року до нього додому заїхав ОСОБА_1 та відвіз його з частиною амфетаміну, яка у нього зберігалась, до автостанції у м. Черкаси і сказав їхати в Київ на зустріч з ОСОБА_3 для збуту всього амфетаміну. В цей же день, приїхавши до м. Києва, на розі вулиць Здолбунівської та Сортувальної він зустрівся з ОСОБА_3, забрав в орендованому останнім гаражі решту амфетаміну і, отримавши від ОСОБА_3 відповідні роз»яснення з приводу схеми збуту ними амфетаміну, став чекати одного з покупців вказаної речовини неподалік від місця їх зустрічі, а ОСОБА_3 поїхав на зустріч з іншим покупцем. Близько 18 години він зустрівся в районі перетину вулиць Здолбунівської та Сортувальної з чоловіком, який назвався, покупцем, передав йому увесь амфетамін, , після чого був затриманий працівниками СБ України ( т.3 а.с. 84-88, 136-140, 142-147).
Про те, що саме такі його показання були правдивими, підтвердив засуджений ОСОБА_2 і в своїй апеляції.
Показання засудженого Уперяки узгоджуються з показаннями засудженого ОСОБА_3, який як під час всього досудового слідства, так і в судовому засіданні, даючи детальні показання про обставини вчинення ним злочину, стверджував, що зустрічався з ОСОБА_1 на прохання останнього 18 лютого 2007 року. На зустріч ОСОБА_1 приїхав з ОСОБА_2. В ході зустрічі останні попросили його зайти покупця на амфетамін, вагою приблизно 1 кг, на що він погодився. При цьому половину амфетаміну ОСОБА_1 та ОСОБА_2
залишили йому, а решту забрали з собою. 19 лютого 2007 року через свого знайомого він знайшов покупця на увесь амфетамін і домовився з ним про збут даної речовини 20 лютого 2007 року, про що повідомив по телефону ОСОБА_1, та попередив останнього, що необхідно привезти в м. Київ решту амфетаміну. 20 лютого 2007 року зустрівшись в районі перетину вулиць Здолбунівської та Сортувальної з ОСОБА_2, який привіз з м. Черкаси решту амфетаміну, він розказав йому схему збуту всієї психотропної речовини двом покупцям. Потім вони поїхали в гараж, ОСОБА_2 забрав у нього ту частину амфетаміну, що зберігалась в гаражі з попередньої зустрічі з ОСОБА_1. Після цього він поїхав в ресторан «Хата рибака», де зустрівся з двома покупцями, одному з яких назвав номер мобільного телефону Уперяки, сказавши, що той знаходиться на розі вулиць Здолбунівської та Сортувальної разом з амфетаміном. Коли один з пркупців приїхав на зустріч з ОСОБА_2 і через деякий час повідомив по телефону другого покупця про отримання від Уперяки амфетаміну, покупець, який залишився з ним в даному ресторані, передав йому гроші в сумі 10000 доларів США, після чого він був затриманий.
Показання засудженого ОСОБА_3 про обставини збуту психотропної речовини ОСОБА_2 та отримання ним грошових коштів від покупця підтвердили і допитані в судовому засіданні свідки, щодо яких вжиті заходи безпеки та змінені їх анкетні дані на псевдоніми «покупець №1» та «покупець №2».
Як вбачається з висновку судово-хімічної експертизи, вилучена у «покупця №2» біло-рожева порошкоподібна речовина, вагою 966, 003 г, містить в собі психотропну речовину амфетамін, вагою 115, 92г ( т.1 а.с. 202-204).
Як слідує з оголошених і досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_13, 18 лютого 2007 року він в»їхав в Україну з Республіки Польща в якості пасажира автомобіля марки «РАФ» д.н.з. НОМЕР_2. Крім нього в автомобілі їхали ще й інші пасажири. Жоден з пасажирів даного транспортного засобу громіздких речей, в тому числі і телевізора, з собою не перевозив (т.1 а.с. 118-120).
Згідно даних, які містяться в протоколі впізнання, ОСОБА_13, впізнав ОСОБА_2 як особу, яка разом з ним їхала з Республіки Польща в Україну (т.1а.с. 121-122).
Як вбачається з оглянутого судом в судовому засіданні паспорта громадянина України на ім»я ОСОБА_2 НОМЕР_3, виданого 24.11.2000 року, в ньому є відмітка про його в»їзд 18.02.2007 року з Республіки Польща в Україну в зоні діяльності митного посту «Ягодин» ( т.1 а.с. 193-194).
Згідно інформації Державної прикордонної служби України за №0.253-6816/0/6-07 від 22.03.2007 року щодо в»їзду 19.01.2007 року з України через митний пост «Ягодин» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автомобілі марки «VOLKSWAGEN», д.р.н. НОМЕР_1, а також в»їзду 18.02.2007 року в Україну через митний пост «Ягодин» ОСОБА_2 на
автомобілі марки «РАФ» д.р.н. НОМЕР_2, та ОСОБА_1 на автомобілі марки «VOLKSWAGEN», д.р.н. НОМЕР_1 (т.1 а.с. 249).
Доводи засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього та до засудженого Уперяки недозволених методів слідства - безпідставні.
Як вбачається з матеріалів справи, в них відсутні будь-які докази, що це підтверджують. На протязі всього досудового слідства ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не заявляли про застосування до них недозволених методів слідства.
Крім того, в т.4 на а.с. 33 мається постанова від 25.07.2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо співробітників УБОЗ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України.
Необгрунтовані і доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що засуджені ОСОБА_2 на досудовому слідстві, а ОСОБА_3 як на досудовому слідстві, так і в суді оговорили його, оскільки з матеріалів справи не вбачається підстав для обмови вищезазначеними особами ОСОБА_1 . Не навів доказів цього в своїй апеляції і сам засуджений.
Не грунтується на законі і посилання засудженого ОСОБА_1 в апеляції на порушення його права на захист, яке виразилось в тому, що під час досудового слідства, незважаючи на його вимоги захисника йому не надавали.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчим під час досудового слідства ОСОБА_1як підозрюваному, а в подальшому як обвинуваченому були роз»яснені його права, в тому числі і право на захист, після чого він заявив клопотання про допуск до участі в справі для захисту його інтересів спочатку адвоката ОСОБА_14 , а в подальшому адвоката ОСОБА_15 Вищевказані клопотання слідчими були задоволені, зазначені адвокати допущені до участі в справі якості захисників ОСОБА_1 ( т.2 а.с. 32-34, т.3 а.с. 25-29).
Не вбачає колегія суддів і порушення вимог чинного законодавства при визначенні підсудності даної кримінальної справи, а тому доводи апеляції ОСОБА_1 і в цій частині є безпідставними.
Таким чином, суд повно, всебічно та об»єктивно дослідивши ці та інші наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю за попередньою змовою групою осіб психотропної речовини в особливо великому розмірі, а також у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту та збуті за попередньою змовою групою осіб психотропної речовини в особливо великому розмірі.
Дії ОСОБА_1 за ч.3 ст. 309, ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України , ОСОБА_2 за ст. ст. 307 ч.3, 305 ч.3 КК України, ОСОБА_3 за ст. 307 ч.3 КК України кваліфіковані правильно.
Невизнання засудженим ОСОБА_1 своєї вини в повному обсязі пред»явленого обвинувачення колегія суддів розцінює як намагання пом»якшити своє становище.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягнули за собою скасування вироку, у справі не встановлено.
Органами слідства і судом досліджено всі обставини справи, які могли мати значення для справи, і даних, що свідчили б про упередженість слідчих органів чи суду щодо засуджених, немає.
Тому доводи в апеляції засудженого ОСОБА_1, що в стадії розслідування справи допущено істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, що досудове і судове слідство було неповним і необ»єктивним, безпідставні.
При призначенні покарання засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 суд врахував суспільну небезпечність скоєних ними злочинів, їх роль у вчиненні цих злочинів, дані про особу кожного з них, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд врахував активну організаторську роль ОСОБА_1 у вчинених злочинах, те, що незаконне придбання, перевезення, контрабанду та збут психотропної речовини він вчинив, будучи під слідством за вчинення злочину у сфері обігу психотропних речовин, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні неповнолітню дитину та батька інваліда.
Що стосується засудженого ОСОБА_3 , то суд врахувавши обставини вчинення злочину та роль засудженого у скоєному, а також те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, наявність на утриманні малолітньої дитини, відсутність обтяжуючих та наявність декількох пом»якшуючих покарання обставин, призначив йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, та звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.
Колегія суддів вважає, що призначене засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для їх виправлення і попередження нових злочинів. Те, що вчинений ОСОБА_3 злочин відноситься до категорії особливо тяжких, на що посилається прокурор в своїй апеляції, було враховано судом при призначенні покарання, але це не є перешкодою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням. ,
Враховуючи вищезазначене, підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_3 та призначення йому більш суворої міри покарання, як про це ставиться питання в апеляції прокурора, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, на думку колегії суддів, призначаючи засудженому ОСОБА_2 додаткове покарання за ч.3 ст. 307 КК України у виді конфіскації всього належного йому майна, суд 1-ї інстанції належним чином не врахував ролі Уперяки у вчиненні злочинів, його сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини та матері пенсійного віку, стану його здоров»я, а також того, що злочини він вчинив внаслідок збігу тяжких особистих обставин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим визначити розмір додаткового покарання - конфіскації майна за ч.3 ст. 307 КК України у вигляді Уг частини.
За таких обставин апеляція прокурора в цій частині підлягає задоволенню, а апеляція засудженого Уперяки підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року щодо засудженого ОСОБА_2 в частині визначення розміру додаткової міри покарання - конфіскації майна за ч.3 ст. 307 КК України - змінити, визначивши, що конфіскації за ч.3 ст. 307 КК України підлягає Уг частина належного йому майна. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів вважати ОСОБА_2 засудженим до покарання, визначеного вироком суду 1-ї інстанції.
В решті цей вирок суду щодо засудженого ОСОБА_2 та щодо засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без змін.