ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"25" липня 2006 р. | Справа № 34/92-06-3076А |
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
судді - доповідача Картере В.І.
суддів: Пироговського В.Т., Жекова В.І.,
при секретарі судового засідання –Буравльовій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача –не з’явився, належним чином повідомлений;
від відповідача –не з’явився, належним чином повідомлений;
розглянувши у відкритому судовому Державної податкової інспекції у м. Іллічівську
на постанову господарського суду Одеської області від 15.05.2006р.
по справі № 34/92-06-3076А
за позовом ТОВ «Трансбункер - Іллічівськ»
до ДПІ у м. Іллічівську
про скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбункер-Іллічівськ»звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську від 22.03.06р.№0003482301/2 та №0000012800/2.
Зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач зменшив, позивачу суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2003р. відповідно на 68272грн. та 39872грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що він у відповідності до приписів підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відніс до податкового кредиту у листопаді 2003р. ПДВ у загальній сумі 108144 грн., сплачений ним при придбанні товару у ТОВ ТД «Енергія», у зв’язку з чим зменшення на дану суму відповідачем розміру бюджетного відшкодування позивачу ПДВ за зазначений період є безпідставним.
Постановою господарського суду Одеської області від 15.05.06р. (суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати дану постанову і прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач стверджує про те, що у податкових накладних, на підставі яких позивач у листопаді 2003р. відніс до податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 108144 грн. не зазначено місце знаходження покупця.
Крім того, на думку відповідача відсутні підстави для віднесення вказаної суми до податкового кредиту у зв’язку з тим, що один з постачальників ТОВ ТД «Енергія», а саме ТОВ ТОВ «НВО «Північне полісся»(в подальшому ТОВ «Акцепт») не сплатило до бюджету відповідну суму податку.
Також, на думку скаржника неправомірність віднесення до податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 108144 грн. витікає з того, що товар придбаний у ТОВ ТД «Енергія»позивач у наступному податковому періоді продав на експорт, тобто без сплати до бюджету ПДВ з операції продажу даного товару.
Дослідивши матеріали справи, та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального і процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ДПІ у м. Іллічівську направила позивачу податкові повідомленння-рішенння: №0003482301/2 від 22.03.06р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2003р. на суму 68 272 грн. та №0000012800/2 від 22.03.06р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2003р. на суму 39 872 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення оформлені ДПІ у м. Іллічівську, на підставі акту перевірки від 30.11.05р. №2471/23-101/5 та рішення ДПА в Одеській області про результати розгляду повторної скарги №4832/25-0007 від 15.03.2006р.
Як вбачається з названих акту перевірки та рішення ДПА в Одеській області органи державної податкової служби вважають що позивач неправомірно відніс у листопаді 2003р. ПДВ на загальну суму 108144 грн. зазначений у податкових накладних №202/5 від 10.11.2003р., №203/2 від 11.11.2003р., №208/6 від 18.11.2003р., №209/3 від 19.11.2003р., №209/4 від 19.11.2003р., №209/5 від 19.11.2003р., №213/4 від 25.11.2003р.
Однак, такий висновок податкових органів не відповідає фактичним обставинам справи і не ґрунтується на чинному законодавстві.
Так, наявні у справі договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 10.10.2003р. №22-ТРБ-Илк, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергія» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбункер-Іллічівськ»(покупець), видаткові накладні, рахунки за листопад 2003р., банківська виписка про рух грошових коштів за зазначений період, залізничні накладні, акти на приймання нафтопродуктів, які надійшли по залізничній колії в вагоно-цистернах, свідчать, що вказані у зазначених податкових накладних господарські операції є товарними.
Дані податкові накладні оформлені із дотриманням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, довідкою ДПІ у Подільському районі м. Києва від 03.03.2004р. №232/23-70 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «ТД «Енергія»з питань взаємовідносин з позивачем за листопад 2003р.», підтверджено що суми ПДВ по вказаним вище податковим накладним, включені ТОВ «ТД «Енергія»до податкових зобов'язань за листопад 2003р., відображених у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за листопад 2003р.; а також відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості по розрахунках між позивачем та ТОВ „Торговий Дім»Енергія».
За таких обставин віднесення позивачем до податкового кредиту у листопаді 2003р. ПДВ у загальній сумі 108144 грн. на підставі податкових накладних №202/5 від 10.11.2003р., №203/2 від 11.11.2003р., №208/6 від 18.11.2003р., №209/3 від 19.11.2003р., №209/4 від 19.11.2003р., №209/5 від 19.11.2003р., №213/4 від 25.11.2003р. здійснено у відповідності до приписів п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Вказані обставини повно та всебічно встановлені судом першої інстанції, а відтак цілком обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про неправомірність податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Іллічівську від 22.03.06р. №0003482301/2 та №0000012800/2.
Ствердження відповідача у апеляційній скарзі про відсутність у податкових накладних №202/5 від 10.11.2003р., №203/2 від 11.11.2003р., №208/6 від 18.11.2003р., №209/3 від 19.11.2003р., №209/4 від 19.11.2003р., №209/5 від 19.11.2003р., №213/4 від 25.11.2003р. запису щодо місця знаходження покупця не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується наявними у справі копіями вказаних податкових накладних, згідно яких у графі місцезнаходження покупця зазначено саме адресу ТОВ «Трансбункер - Іллічівськ»
Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що один з постачальників ТОВ ТД «Енергія», а саме ТОВ ТОВ «НВО «Північне полісся»(в подальшому ТОВ «Акцепт») не сплатило до бюджету відповідну суму податку не приймаються апеляційним господарським судом з огляду на те, що як вбачається з вищенаведеного, підприємство, яке видало позивачу податкові накладні №202/5 від 10.11.2003р., №203/2 від 11.11.2003р., №208/6 від 18.11.2003р., №209/3 від 19.11.2003р., №209/4 від 19.11.2003р., №209/5 від 19.11.2003р., №213/4 від 25.11.2003р. у повному обсязі віднесло до податкових зобов’язань суму ПДВ визначену в цих податкових накладних.
Що стосується порушення порядку сплати даного податку одним із попередніх продавців, то чинне законодавство не містить норми, згідно якої таке порушення позбавляє покупця по наступній угоді віднести до податкового кредиту сплачений ним податок продавцю, який у відповідності до приписів Закону України «Про податок на додану вартість»відніс у цьому податковому періоді отримані ним суми ПДВ до складу податкових зобов’язань.
Також, є недоречним посилання відповідача на той факт, що позивач здійснив у наступному податковому періоді продаж товару визначеного у податкових накладних №202/5 від 10.11.2003р., №203/2 від 11.11.2003р., №208/6 від 18.11.2003р., №209/3 від 19.11.2003р., №209/4 від 19.11.2003р., №209/5 від 19.11.2003р., №213/4 від 25.11.2003р. на експорт, оскільки дана господарська операція жодним чином не впливає на визначення суми податкового кредиту у листопаді 2003р.
Таким чином, оскаржена постанова є законною і обґрунтованою і підстави для її скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Одеської області від 15.05.06 р. по справі № 34/92-06-3076А залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач: В.І. Картере
Судді: В.Т. Пироговський
В.І. Жеков