РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4411/16-ц

пр. № 2/759/2922/16

31 серпня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Ковтун М.В., Фещук Т.С., Немировської А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.03.2016 року звернулася до суду з позовом до відповідача, про стягнення аліментів на утримання дитини, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 грн., а також позивач просив стягнути аліменти на утримання ОСОБА_3 починаючи з дня його народження у розмірі 320000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що з 2011 по 2013 рік позивач та відповідач проживали однією сім'єю без укладення шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивачки, відповідач в добровільному порядку не надає матеріальну допомогу дитині, участі у її вихованні не приймає.

На даний час позивач та відповідач проживають окремо, добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач не надає, що змусило позивача звернутися до суду.

11 липня 2016 року позивачем подано до суду заяву про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої просив: стягнути з ОСОБА_2, аліменти в сумі 30% від усіх видів заробітку (доходів) на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з ОСОБА_2, кошти в розмірі 30% з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, на утримання позивача ОСОБА_1, до досягнення дитиною трьохрічного віку, починаючи з часу подання позовної заяви. Стягнути з ОСОБА_2, аліменти в сумі 30% від усіх видів заробітку (доходів) на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, починаючи з дня народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 до часу подання позову - 24.03.2016 року (а.с. 92-93).

У судовому засіданні 31.08.2016 року позивач та представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні 31.08.2016 року заперечував проти позову, зазначаючи на його необґрунтованості, та погодився сплачувати аліменти на утримання спільного з позивачем сина у розмірі 1000,00 грн., про що зазначив у письмових запереченнях (а.с. 94-96).

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що з 2011 по 2013 рік позивач та відповідач проживали однією сім'єю без укладення шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивачки, відповідач в міру свого доходу надає матеріальну допомогу дитині, намагається брати участь у її вихованні.

Судом встановлено, що малолітня дитина сторін проживає разом із своєю матір'ю - позивачем по справі, відповідач з ними не проживає.

Статтями 180,181 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення, і розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

В даному випадку норми закону передбачають обов'язковість батьків утримувати своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Малолітня дитина сторін, проживає разом з своєю матір'ю, позивачкою по справі, перебуває на її утриманні, відповідач із наданих пояснень та письмових доказів має нерегулярний, мінливий дохід, в міру свого доходу надає матеріальну допомогу дитині, намагається брати участь у її вихованні, має на утриманні іншого сина - ОСОБА_6, та враховуючи, що відповідач є особою пенсійного віку, тому з нього повинні стягуватися аліменти в судовому порядку в у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн., щомісячно, починаючи з 22.03.2016 року - з моменту подачі позову до суду і до повноліття - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В силу ст. 367 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти за один місяць в розмірі 1500,00 грн. негайно.

Разом з тим, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання ОСОБА_3 починаючи з дня його народження у розмірі 30% від усіх видів заробітку, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, тобто це свідоме невиконання своїх обов'язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто або через суд з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини.

У такому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки. Трирічний строк, протягом якого можливим є стягнення аліментів за минулий час, являється присікальним (преклюзивним). Стягнення аліментів за межами цього строку незалежно від причин їх неотримання є неможливим.

Присудження аліментів за минулий час являється правом, а не обов'язком суду, з позовом до якого звернувся позивач. Суд, виходячи із конкретних обставин справи, проаналізувавши усі надані докази, може присудити аліменти на утримання дитини за минулий час, у межах трирічного строку, або відмовити у задоволенні таких позовних вимог.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Із наданих позивачем доказів не вбачається ухилення відповідача від обов'язку щодо утримання свого малолітнього сина з часу його народження, а доводять протилежне, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також суд не знаходить правових підстав для задоволення позову позивача в частині позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2, коштів в розмірі 30% з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, на утримання позивача ОСОБА_1, до досягнення дитиною трьохрічного віку, починаючи з часу подання позовної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач з вимогами щодо стягнення з відповідача аліментів на своє утримання звернувся до суду 11.07.2016 року, тобто після досягнення дитино трьох років (а.с. 92-93).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв'язку, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по справі в розмірі 551 грн. 20 коп., понесені судом по предмету спору про стягнення аліментів, бо позивачка при подачі позову до суду по закону була звільнена від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212, 214, 215, 218, 223, 292, 294, 367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН: не відомий, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн., щомісячно, починаючи з 22.03.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати по справі в сумі 551,20 грн. отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у. м. Києві, рахунок: 31212206700009, МФО 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; «Судовий збір», Святошинський р/с, 02896733.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник