Справа N2-2504/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

24 липня 2009 року           Ровеньківський міський суд Луганської області в складі: головуючого судді Шумченко Л.В.,

при секретарі           Шевчук К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Ровеньки справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2, Відділу містобудування і архітектури виконкому Ровеньківської міської ради про визнання майна особистою власністю одного з подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому вказав, що він знаходиться у  зареєстрованому шлюбі з  ОСОБА_2. Згідно договору купівлі-продажу  житлового будинку від 9 вересня 2008 року, посвідченого нотаріально, він є власником житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На підставі договору  купівлі-продажу  земельної ділянки від 9 вересня 2008 року  він є власником  земельної ділянки площею 0,3877 га, розташованої за адресою: Луганська область,  м. Ровеньки, вул. Свердлова, 97. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки площею 0,2877 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку він є власником  земельної ділянки площею 0,1000 га , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.  Минув час, і позивач вирішив за власні кошти, які належали йому особисто, побудувати торговельний центр. Рішенням Ровеньківської міської ради від 3 грудня 2008 року № 263/1 йому  було надано згоду на проектно - досліджувальні роботи на будівництво торговельного центру за адресою:  АДРЕСА_1. Після отримання всіх документів позивачем було виконано проектну документацію на будівництво торгівельного центру  за адресою:   АДРЕСА_1.  Позивач зробив будівництво торговельного центру за власні кошти, які належали йому особисто, але його дружина не визнає, що торговельний центр є його особистою власністю, що стало йому перешкодою у користуванні належним йому майном. Просив визнати за ним право особистої власності  на торговельний центр, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В судове  засідання позивач подав письмову заяву, у якій просив справу розглянути за його відсутністю, заявлені ним позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, до суду представила письмову заяву, в якій вказала, що визнає заявлені позовні вимоги. Просила справу розглядати за її відсутність.

Представник відділу архітектури та містобудування в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву, у якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що  позов  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 9 вересня 2008 року ОСОБА_1 належить будинок АДРЕСА_1 (ар.с. 15-16).

Відповідно договору купівлі-продажу від 9 вересня 2008 року, ОСОБА_1 належить  земельна ділянка площею 0,3877 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (ар.с. 13-14).

ОСОБА_1 також належить  на праві приватної власності  земельна ділянка площею 0,2877 га та земельна ділянка площею 0,1000 га, розташовані за адресою: м. Ровеньки, вул. Свердлова, буд.  97 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю  серії ЯЕ № 878644, виданого  21 жовтня 2008 року та  Державного акту на право приватної власності на землю серії  ЯЕ № 878643 від 21 жовтня 2008 року (ар.с. 11,12).  

Статтею 61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Оскільки  відповідачі визнали факт побудови позивачем за кошти, які належали особисто йому торговельного центру, розташованого за адресою: м. Ровеньки, вул. Свердлова, 97,  про що надали письмові заяви, цей факт не підлягає додатковому доказуванню в судовому засіданні.

Згідно  ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 виник спір про право власності на майно, в ході якого відповідачка заперечувала проти права особистої власності позивача на спірне майно.

Згідно свідоцтву про одруження від 7 березня 1997 року, Антрацитівським міським  відділенням РАГС Луганської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 за актовим записом № 75(ар.с. 8)

Статтею 57 СК України передбачено, що особистою  приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але  за кошти, які належали їй, йому особисто.

За таких підстав суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 391, 392 ЦК України , ст. 57 Сімейного кодексу України,    ст. ст. 10,11,60, 61, 212-215  ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1  до  ОСОБА_2, Відділу містобудування і архітектури виконкому Ровеньківської міської ради про визнання майна особистою власністю одного з подружжя  задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої  власності на торговельний центр, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо  буде подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана  протягом наступних двадцяти днів, рішення суду набирає  законної сили після закінчення цього строку.

Заява на апеляційне оскарження може бути подана до Ровеньківського міського суду протягом  десяти  днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ровеньківський міський суд протягом  двадцяти  днів зі дня подачі заяви на апеляційне оскарження.

        Суддя:                             Л.В. Шумченко