Справа №2-а-8799/08/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
«31» березня 2009 року |
м. Одеса |
Одеський окружний адміністративний суд: у складі головуючого судді - Єфіменко К.С., при секретарі Деркач С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району, Нерубайської сільської ради Біляївського району, Відділу Держкомзему України в Біляївському районі, за участю третьої особи на боці відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення Виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району від 30.10.1998 року №136, державного акту про право приватної власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1 від 28.01.1999 року, -
В С Т А Н О В И В:
З позовом до суду звернулась ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району, Нерубайської сільської ради Біляївського району, Відділу Держкомзему України в Біляївському районі, за участю третьої особи на боці відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення Виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району від 30.10.1998 року №136, державного акту про право приватної власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1 від 28.01.1999 року.
В судовому засіданні 31.03.2009 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі. Представники відповідачів заперечили проти задоволення позовних вимог, пославшись на правомірність прийнятих рішень та дій відповідачів. Представник Відповідача - Відділу Держкомзему України в Біляївському район та представник третьої особи ОСОБА_2. були сповіщенні про час та місце розгляду справи (а.с.72, довідковий лист по справі), але їхні представники в судове засідання не прибули, а тому на підставі положень ст.128 КАС України справа слухалась за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними в справі доказами.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:
Відповідачі - Нерубайська сільська рада та Виконавчий комітет Нерубайської сільської ради згідно ст.140 Конституції України, ст.10,11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким та виконавчими органами місцевого самоврядування, яким ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.9,17 Земельного кодексу України (1990 року) надані певні повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам та ст.23 цього ж Кодексу щодо видачі державних актів про право приватної власності на землю, Відповідач - Відділ Держкомзему України у Біляївському районі, як правонаступник реорганізованого у серпня 2008 року Біляївського районного відділу земельних ресурсів згідно ст.15 ЗК України є місцевим підрозділом спеціально уповноваженого державою органу у сфері земельних відносин та згідно положень ст.15,17 ЗК України (1990 року) Біляївський районний відділ земельних ресурсів був наділений повноваженнями в сфері управління земельними ресурсами, в тому числі в питаннях затвердження землевпорядної документації при вирішенні питання передачі у власність громадян земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків та споруд, а тому на підставі положень ст.55 Конституції України, п.п.1 ч.1 ст.17,104 КАС України ці позовні вимоги щодо оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності з цих питань підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
При розгляді справи судом встановлено, що на підставі рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району від 07.07.1998 року №53 (а.с.9) позивачу була передана у власність земельна ділянка площею 0,0100 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будинку та споруд. На підставі вказаного рішення ради та розробленої та затвердженої землевпорядної документації позивачу 11.12.1998 року Нерубайською сільською радою був виданий державний акт про право приватної власності на землю Серія НОМЕР_1(а.с.10), який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №521. У відповідності до положень ст.22 ЗК України (1990 року) позивачка набула права власності на вказану земельну ділянку.
25.06.2008 року позивачка уклала нотаріальний договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки (а.с.11), але при подальшому оформлені права власності та отримання покупцем державного акту про право приватної власності на землю з'ясувалось, що 30.10.1998 року Виконавчий комітет Нерубайської сільської ради Біляївського району, на підставі повноважень наданих йому радою згідно рішення від 09.06.1998 року №40 (а.с.53) прийняв рішення №136 (а.с.14) яким передав ту саме земельну ділянку, з тією ж площею та за тією ж адресоюОСОБА_2. 19.01.1999 року Нерубайська сільська рада видалаОСОБА_2 державний акт про право приватної власності на землю Серія НОМЕР_1(а.с.15), який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №528.
Вказана обставина була підставою для розірвання позивачем договору купівлі-продажу земельної ділянки, про що була укладена відповідна угода 14.07.2008 року (а.с.12).
Суд оцінює заявлені вимоги з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про те, що оскаржуване рішення, державний акт про право приватної власності на земельну ділянку та дії щодо погодження землевпорядної документації для отримання ОСОБА_2 земельної ділянки не відповідають законові з наступних підстав:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади і місцевого самоврядування, їхні службові та посадові особи повинні діяти порядком та у спосіб передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч.7 ст.17 ЗК України (1990 року) передача земельних ділянок, що перебувають у власності інших осіб здійснюється місцевими радами після вилучення їх в порядку встановленому ст.31 та 32 цього кодексу.
На час прийняття оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Нерубайської сільської ради від 30.10.1998 року №136 земельна ділянка, що перебувала у власності ОСОБА_1 не вилучалась з її власності (користування), що підтверджено представниками Відповідачів та згідно положень ч.3 ст.72 КАС України ця обставина вважається встановленою.
За таких обставин орган місцевого самоврядування у відповідності до вищезазначеної правової норми не міг приймати рішення щодо передачі її у власність (користування) іншій особі до моменту здійснення вилучення земельної ділянки, а тому на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України це рішення повинно бути визнане судом протиправним та скасованим.
Відповідно до положень ст.22 ЗК України (1990 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом на право приватної власності на землю, який згідно п.1.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.19893 року №28 видається органами місцевого самоврядування на підставі рішень про передачу цих земельних ділянок у власність громадян.
Таким чином, цей документ видається суб'єктом владних повноважень у сфері земельних відносин на реалізацію покладених на нього законом функцій, спрямований на виникнення прав та обов'язків у громадян по відношенню до земельних ділянок та є обов'язковим для виконання, а тому згідно ч.1 ст.3 КАС України підпадає під поняття акту суб'єкту владних повноважень, який може бути визнаний протиправним та скасований у разі невідповідності його законові.
Оскільки судом визнане протиправним підстава для видачі державного акту про право приватної власності на землю від 19.01.1999 року Серія НОМЕР_1 (а.с.15) - рішення Виконавчого комітету Нерубайської сільської ради від 30.10.1998 року №136, то цей документ не повинен породжувати будь-які права та обов'язки особи на ім'я якої він був виданий, а саме ОСОБА_2, а тому повинен бути визнаний протиправний та скасований судом на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.
Відповідно до ч.4 ст.17 ЗК України (1990 року) землевпорядна документація (проект відведення земельної ділянки) затверджується органами державного контролю та землевпорядними організаціями. Таким органом згідно ст.15 ЗК України (1990 року) на час здійснення таких дій був Біляївський районний відділ земельних ресурсів (правонаступник Відділ Держкомзему у Біляївському районі). У відповідності до п.п.1.9,1.10,2.1-2.3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.19893 року №28 до землевпорядної документації входять абриси обміру земельної ділянки, план земельної ділянки за результатами обміру, збірний план землевласників та землекористувачів, матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі та землекористувачами.
Лише у разі відповідності вказаних матеріалів проект відведення земельної ділянки у власність погоджується органом державного контролю у сфері земельних відносин та передається до місцевих рад для прийняття рішення про передачі земельної ділянки у власність.
Ухвалами суду від 17.12.2008 року (а.с.60) та від 13.02.2009 року (а.с.69) судом витребувано у Відповідача примірники проектів відведення земельних ділянок для позивача та ОСОБА_2, які повинні зберігатись у нього згідно положень п.1.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.19893 року №28.
Вказані ухвали суду були отримані Відповідачем (а.с.63,72), але документи суду не надані та у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано доказів правомірності дій Відповідача щодо погодження та затвердження проекту землеустрою земельної ділянки, яка перебувала у власності позивача за тією ж саме адресою для ОСОБА_2 без прийняття відповідного рішення ради у порядку ст.ст.31,32 ЗК України (1990 року) про її вилучення та повернення до земель запасу відповідної ради.
Такі дії Відповідача не відповідали закону та порушували права позивача, а тому суд вважає за необхідне на підставі положень ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог позивач та визнати протиправними дії Біляївського районного відділу земельних ресурсів щодо погодження землевпорядної документації для отримання у власність земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для ОСОБА_2на підставі положень ч.2 ст.162 КАС УКраїни.
При цьому суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки Відповідач Біляївський районний відділ земельних ресурсів відносно вказаної земельної ділянки не здійснював бездіяльності, а тому в задоволенні позовних вимог щодо визнання його бездіяльності протиправною на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України слід відмовити.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.11,94,158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Біляївського районного відділу земельних ресурсів щодо погодження землевпорядної документації для отримання у власність земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для ОСОБА_2
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Нерубайської сільської ради від 30.10.1998 року №136.
4. Визнати протиправним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_1 від 28.01.1999 року, виданий Нерубайською сільською радою на ім'я ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 08.04.2009 року.
Суддя Єфіменко К.С.