УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/1862/16-ц Головуючий у 1-й інст. Снігір В. М.

Категорія 50 Доповідач Галацевич О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Матюшенка І.В., Широкової Л.В.,

з участю секретаря судового засідання Мишаковської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2016 року,

встановила:

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути із свого батька ОСОБА_2 аліменти на своє утримання у зв'язку із продовженням навчання у розмірі 1/4 всіх видів доходів відповідача щомісячно, до закінчення навчання.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2016 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 22 березня 2016 року і до закінчення навчання, тобто до 31 січня 2017 року.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. На його думку судом не враховано, що він не в змозі надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, оскільки має незначний дохід, боргові зобов’язання по комунальним послугам, утримує малолітню дитину. Також, вважає безпідставним стягнення аліментів на час канікул.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:  досягнення  дочкою,  сином  віку,  який  перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За змістом ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії І-ТП №067794 від 02.03.1998 року ОСОБА_2 є батьком повнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

ОСОБА_1 з 01.09.2015 року навчається на денній формі навчання Житомирського вищого професійного училища – інтернату, перебуває на неповному державному забезпеченні (а.с.6), потребує матеріальної допомоги на час навчання, який закінчується 30.01.2017 року.

Відповідач працює на посаді водія в ТОВ «Автосвіт ЛТД», заробітна плата за листопад 2015 року - липень 2016 року становила 9622,60 грн.(а.с.21). Останній має зобов’язання по виконавчим листам про стягнення заборгованості по комунальним послугам (а.с. 17,18).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо потреби повнолітнього сина у матеріальній допомозі у зв’язку з навчанням та можливості батька надавати таку допомогу.

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, суд не врахував, що відповідач створив іншу сім’ю, на його утриманні знаходиться донька ОСОБА_3, 13.06.2012 року, а тому колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду, зменшивши розмір аліментів, що підлягають стягненню, з 1/5 частини до 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Доводи апелянта щодо виключення з періоду стягнення аліментів часу канікул є безпідставними, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання, а знаходження дитини, що навчається на канікулах, не є припиненням навчання та не виключає права на утримання. Крім того, навчальний курс - це завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19 травня 2016 року змінити, виклавши абзац другий його резолютивної частини у наступній редакції:

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1, працюючого водієм у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Автосвіт ЛТД» (і.к. 30912933) на користь та утримання повнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 22.03.2016 року і до закінчення навчання, тобто до 30.01.2017 року.

         В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: