ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" липня 2006 р. Справа № 8/3037
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ?,
за участю представників сторін:
від стягувача (позивача): не з'явився;
від боржника (відповідача): не з'явився;
від ВДВС Романівського РУЮ: Мазуркевича В.Ц. - представника за довіреністю від 01.06.2006р. (був присутній в засіданні суду 29.06.2006р.),
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут", м. Донецьк
на ухвалу господарського суду Житомирської області
від "03" листопада 2005 р. у справі № 8/3037 ( суддя Сікорська Н.А. )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут", м. Донецьк (заявник)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне Підприємство "Биківське скло", смт. Биківка Романівського району
про стягнення 197954,83 грн. (скарга на бездіяльність ВДВС Романівського РУЮ, скасування постанови ВДВС)
в засіданні суду оголошувались перерви в порядку ст.77 ГПК України з 22.06.2006р. по 29.06.2006р. та з 29.06.2006р. по 12.07.2006р.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.11.2005р. усправі №8/3037 відхилено скаргу стягувача - ТОВ "ДонМеталЗбут" на бездіяльність ВДВС Романівського РУЮ по примусовому виконанню наказу господарського суду.
Вважаючи, що господарським судом Житомирської області при винесенні ухвали неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, стягувач (заявник) подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати з підстав, викладених у скарзі, та винести нову ухвалу, якою
- визнати недійсною постанову ВДВС Романівського РУЮ про повернення виконавчого документа;
- винести приватну ухвалу у відношенні посадових осіб ВДВС Романівського РУЮ;
- встановити факт бездіяльності ВДВС Романівського РУЮ.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу, стягувач (заявник) посилається, зокрема, на те, що :
- скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання факту бездіяльності суб'єкта оскарження;
- стягувач вважає, що державним виконавцем під час виконання рішення у даній справі не виконано всі обов'язки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження»;
- державним виконавцем не були подані суду платіжні вимоги щодо безспірного списання грошових коштів (адже статтею 1071 ЦК України передбачено списання грошових коштів з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду); повідомлення з банку про накладення арешту коштів боржника; у разі відсутності коштів на арештованих рахунках не було повернутих платіжних вимог без виконання; повідомлення з МРЕВ ДАІ, БТІ; підтверджуючі документи про вихід на територію боржника й проведення певних дій щодо виконання рішення суду; акти державного виконавця про перевірку готової продукції;
- на думку скаржника, неправомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа на підставі ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідач письмового відзиву на скаргу не подав.
В письмових запереченнях за №2495 від 27.06.2006 р. на апеляційну скаргу Державна виконавча служба у Романівському районі зазначила про безпідставність доводів скарги та повідомила про дії, які вчинялись з метою виконання рішення господарського суду, додавши належним чином засвідчені копії документів виконавчого провадження, що підтверджують вчинення згаданих в запереченнях дій.
У судовому засіданні представник Державної виконавчої служби у Романівському районі підтримав вищезазначену позицію, вказавши, що оскаржувана ухвала законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, просив залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши пояснення представника Державної виконавчої служби, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Житомирської області від 21.10.2002р. у справі №8/3037 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче комерційне підприємство "Биківське скло" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут" 187191,32 грн. боргу, 7244,31 грн. пені, 898,52 грн. 3% річних, 2620, 86 грн. суми інфляції, 1700,00 грн. витрат з держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вказаного рішення видано наказ господарського суду № 8/3037 від 11.11.2002р.
16.06.2005р. до господарського суду надійшла скарга № 02/1-315 від 08.06.2005р. стягувача на бездіяльність ВДВС Романівського РУЮ по примусовому виконанню наказу господарського суду (а.с.31), згідно з якою стягувач просив визнати факт бездіяльності ВДВС Романівського РУЮ, винести приватну ухвалу стосовно посадових осіб ВДВС Романівського РУЮ та зобов'язати ВДВС Романівського РУЮ вжити всі необхідні заходи стосовно продажу арештованого майна, виявлення нерухомого майна, його реалізації, предмети дизайну офісів, готової продукції, накласти арешт на всі рахунки боржника.
Ухвалою господарського суду від 20.06.2005р. прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання .
25.06.2005р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Романівського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна на яке можливо звернути стягнення (т.1 а.с.74).
У зв'язку з викладеним заявник звернувся до суду з заявою від 15.07.2005р., в якій просив додатково скасувати постанову ВДВС від 25.06.2005р. про повернення виконавчого документа (т.1а.с.47, 48, 49), надавши письмові обґрунтування викладених в скарзі вимог ( т.1а.с. 143-144, 151-152).
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до суду.
З'ясуванням наявних у справі та поданих на вимогу апеляційного суду доказів колегією встановлено, що на виконання рішення господарського суду від 21.10.2002р. у справі №8/3037 державним виконавцем здійснено наступні заходи:
05.12.2002р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по справі та встановлено термін на добровільне виконання наказу боржником до 13.12.2002р. (т.1 а.с.57). Боржник в добровільному порядку рішення суду не виконав.
Згідно з ч.5 ст.30 Закону, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання. За ч.1 ст. 50 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
18.12.2002р. накладено арешт на розрахунковий рахунок боржника з метою накопичення на ньому коштів, необхідних для виконання рішення суду ( т.1 а.с.58).
18.12.2002р. та повторно 27.06.2003р. до Дзержинського відділення Баранівської МДПІ направлено запит щодо отримання дозволу на проведення стягнення коштів за рахунок майна боржника. У проведенні стягнення на майно було відмовлено, оскільки майно знаходилося в податковій заставі. Так згідно з довідкою Баранівської МДПІ №1068 від 07.10.05. все майно ТОВ ВКП "Биківське скло" було передано в податкову заставу, про що в Державному реєстрі застав рухомого майна 24.09.2002р. було зроблено відповідний запис №273-1969. Відповідно до ст. 52 Закону стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Матеріали справи свідчать, що 05.05.2003р. відносно боржника відкрито зведене виконавче провадження (а.с.60), оскільки за період з 01.01.2003р. по 01.06.2003р. на виконання Романівського РУЮ ВДВС надійшло 8 виконавчих документів про стягнення боргів з боржника.
Відповідно до ч.1 ст.49 Закону у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. Оскільки згідно з п.4.19.4. Інструкції про проведення виконавчих дій строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документу, а останній виконавчий документ долучено 09.06.2005р., суд вважає, що строки проведення виконавчих дій виконавцем порушені не були.
31.10.2003р. ВДВС направлено запит до Бердичівського МБТІ щодо встановлення права власності на майновий комплекс, об'єкти нерухомості належні ТОВ ВКП "Биківське скло", Романівський район, с.Биківка (т.1 а.с.67).
За даними МБТІ майновий комплекс належить на праві власності не боржнику, а ВАТ "Биківський завод скловиробів".
На підставі відомостей про розрахункові рахунки боржника, що викладені в довідці Баранівської МДПІ від 28.11.2003р. №2190, постановами ВДВС від 20.11.2003р. накладено арешт на кошти боржника в сумі 220000,00грн. (т.1а.с.61-65).
20.11.2003р. винесено постанову про арешт автотранспортних засобів, що належали боржнику, та заборону їх відчуження. Постанову направлено до Чуднівського МРЕВ ДАІ., проте останнім встановлено, що транспортні засоби у боржника відсутні.
Як вбачається з довідки Чуднівського міжрайонного реєстраційно-екзаменаційного відділення Управління Державної автомобільної інспекції, яка направлена на запит Романівського РУЮ, реєстрація транспортних засобів за ТОВ ВКП "Биківське скло" в Чуднівському ВДАІ відсутня (т.1 а.с. 137,138).
16.03.2004р. та 07.04.2005р. здійснено повторні перевірки наявності майна боржника по місцю його знаходження в с.Биківка, в ході яких встановлено, що майно, належне боржнику, відсутнє, про що складено відповідні акти (т.1 а.с.70-71).
Відповідно до повідомлень відділу економіки Романівського РДА та Романівського відділення ДПІ від 25.0б.2005р. боржник не займається господарською діяльністю. Згідно з довідкою Баранівської МДПІ №1068 від 07.10.05. боржник ТОВ ВКП "Биківське скло" до податкової інспекції звітується за нульовими показниками.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду Житомирської області, що з вжитих ВДВС Романівського РУЮ Житомирської області заходів для примусового виконання рішення господарського суду Житомирської області від 11.11.2002р. не вбачається достатньо підстав для визнання факту бездіяльності суб'єкта оскарження.
Щодо вимоги скаржника, викладеної в заяві від 15.07.2005р., скасувати постанову ВДВС від 25.06.2005р. про повернення виконавчого документа слід зазначити таке.
Стягувач обрав такий спосіб захисту порушеного права, який взагалі не узгоджується як з нормами ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, так і з приписами Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі його частини1 статті 41, згідно з якою суд, за наявності підстав, може визнавати постанови ДВС незаконними, а не скасовувати їх. Те ж саме стосується і вимоги про винесення приватної ухвали.
Крім того, слід наголосити, що в апеляційній скарзі скаржник вже просить вказану вище постанову визнати недійсною ( після скасування оскаржуваної ухвали ), проте, як свідчать матеріали справи така вимога взагалі не була предметом розгляду у суді першої інстанції, а тому у відповідності з приписами ч.3 ст.101 ГПК України виключається можливість прийняття і розгляду цієї вимоги в апеляційній інстанції.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено про те, що вимоги скаржника в частині зобов'язання ВДВС Романівського РУЮ вжити всі необхідні заходи стосовно продажу арештованого майна, виявлення нерухомого майна, його реалізації, предмети дизайну офісів, готової продукції, накласти арешт на всі рахунки боржника, а також винесення судом приватної ухвали є такими, що не грунтуються на законі.
Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
За ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень суду. Таким чином, оскільки обв'язковість виконання рішень суду прямо передбачено законом, суд вірно зазначив про відсутність підстав зобов'язувати ВДВС Романівського РУЮ вжити заходів щодо вчинення певних виконавчих дій.
Згідно з ч. 1. ст.4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Оскільки чинним законодавством, зокрема Господарським процесуальним кодексом, не передбачено право господарського суду виносити приватну ухвалу, вимоги стягувача, на думку судової колегії, в цій частині є незаконними. За таких обставин місцевий господарський суд правомірно відхилив скаргу стягувача.
Із листа за №2356 від 21.06.2006р., надісланого на адресу апеляційного господарського суду, вбачається, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України "Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції" від 19.08.2005р. №1482 відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, міськрайонних управлінь юстиції ліквідовані.
Новостворені територіальні органи державної виконавчої служби не визначені правонаступниками відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції, що ліквідовані.
Однак, статтею 121-2 ГПК України передбачено можливість оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів безвідносно до того, який правовий статус мають ці органи на час подання та розгляду відповідної скарги.
Підсумовуючи все вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні, а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.11.2005 р. у справі №8/3037 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонМеталЗбут" (м. Донецьк) - без задоволення.
2. Матеріали справи №8/3037 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 5 прим.
1- до справи,
2,3- сторонам,
4- ДВС у Романівському районі
5 - в наряд