Справа №22ц-3778/08р.
Головуючий у суді першої інстанції: Кравчук Т.С.
Доповідач: Громік Р.Д.
Категорія ЦП 34
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.
суддів - Панасенкова В.О., Драгомерецького М. М.
при секретарі - Щуровської О.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування майнової шкоди,
встановила:
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути з відповідачки ОСОБА_1. завдану матеріальну шкоду в розмірі 14487 гривень 82 копійки, та усі судові витрати.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала, та пояснила суду, що 30 листопада 2007 року о 19 годині 10 хвилин на нерівнозначному перехресті вул. Канатної та вул. Базарної в м. Одесі сталося дорожньо-транспортна пригода.
Відповідачка, керуючи автомобілем Volkswagen Polo державний НОМЕР_2, рухаючись по вул. Базарній, нехтуючи дорожнім знакам «уступи дорогу», не слідкуючи за дорожньою обстановкою, виїхала на вул. Канатну та здійснила зіткнення з автомобілем Chevrole Aveo, державний НОМЕР_1, під керуванням позивачки.
Своїми діями відповідачка порушила Правила дорожнього руху щодо проїзду нерегульованих перехресть. Згідно п.п. 16.11 Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен надати дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Позивачка рухаючись по головній дорозі, вул. Канатній, згідно з дорожнім знаком «головна дорога» мала абсолютну перевагу у русі, тобто право першочергового проїзду нерегульованого перехрестя. Відповідачка рухалася по другорядній дорозі, не стежила за дорожньою обстановкою, та проігнорувала дорожній знак «уступи дорогу». Приймаючи до уваги те, що позивачка рухалася з включеним ближнім світлом, та головна дорога -вул. Канатна на той час була достатньо освітлена ліхтарями, вітринами магазинів та світлом фар численних автомобілів, що рухалися в обох напрямках, відповідачка повинна була помітити автомобіль позивачки та надати їх дорогу для вільного руху.
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачці завдано матеріальну шкоду, яка виявилася у пошкодженні її автомобіля, а саме: передньої лівої двері, задньої лівої двері, лівого порогу та заднього лівого крила. Понесені позивачкою реальні збитки складають 8975 гривень 00 копійок, що підтверджується заключениям № 14508
експертного дослідження з визначенням матеріальної шкоди володільцю транспортного засобу від 14.01.2008 року.
Крім того, приймаючи до уваги, що позивачка відчула важкість вимушених змін у життєвих стосунках, що потребувало додаткових витрат часу та зусиль, необхідних для поновлення первісного стану, вона отримала моральне пошкодження та оцінює завдану моральну шкоду в розмірі 5000 гривень. Також позивачка була змушена понести певні витрати пов'язані зі зверненням до суду, а саме сплатила: державне мито в розмірі 58, 04 грн., 1ТЗ судового процесу в розмірі 30 грн., послуги банку при сплаті державного мита в розмірі 16 грн., подання телеграми - 5, 30 грн., послуги кур'єрської пошти в розмірі 12 грн., проведення експертизи - 399.48 грн., всього 530 гривень 82 копійки.
Відповідачка до судового засідання не з'являлася, про час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Рішенням суду від 07.04.2008р. позов ОСОБА_2був задоволений, та було стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2загальну суму у розмірі 14487, 82 гривень, в тому числі суму матеріальної шкоди в розмірі 8957 грн., 5000 гривень на відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі в розмірі 530, 82 гривень.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, апелянт просить скасувати рішення суду, та направити справу на новий розгляд до того ж суду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
ОСОБА_1. неодноразово та належним чином викликалася як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції. В судові засідання не з'являлася, причини неявки не повідомляла. На останнє судове засідання до апеляційного суду також не з'явилася, однак, до суду було надано заяву її батька - ОСОБА_3якій, вказуючи, що у нього не має довіреності від її імені, просив прийняти заяву від імені доньки -ОСОБА_1., про відкладення розгляду справи у зв'язку з її хворобою. При цьому колегія суддів звертає свою увагу на те, що вказана заява нібито від імені відповідачки ОСОБА_1. підписана зовсім іншим підписом, який не співпадає з підписами ОСОБА_1. на апеляційній скарзі, та на власноручно написаних заявах (а.с. 50, 55, 59, 61, 66, 67, 72). Крім цього, до вказаної заяви не було надано жодного документа, якій би свідчив про стан здоров'я відповідачки. Судова колегія вважає такі дії ОСОБА_1. як навмисне затягування процесу та розгляду справи.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно було встановлено, що 30 листопада 2007 року о 19 годині 10 хвилин на нерівнозначному перехресті вул. Канатної та вул. Базарної в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода. Відповідачка керуючи автомобілем Volkswagen Polo державний НОМЕР_2. рухаючись по вул. Базарній, нехтуючи дорожнім знакам «уступи дорогу», не слідкуючи за дорожньою обстановкою, виїхала на вул. Канатну та здійснила зіткнення з автомобілем Chevrole Aveo, державний НОМЕР_1 під керуванням позивачки. Своїми діями відповідачка порушила Правила дорожнього руху щодо проїзду нерегульованих перехресть. Згідно п.п. 16.11 Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен надати дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Позивачка рухаючись по головній дорозі, вул. Канатній, згідно з дорожнім знаком «головна дорога» мала абсолютну перевагу у русі, тобто право першочергового проїзду нерегульованого перехрестя. Відповідачка рухалася по другорядній дорозі, не стежила за дорожньою обстановкою, та проігнорувала дорожній знак «уступи дорогу». Не пересвідчившись, що головна дорога вільна та порушуючи Правила, на швидкості виїхала на головну дорогу, в наслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем позивачки який рухався по вул. Канатній. Приймаючи до уваги те, що позивачка рухалася з включеним ближнім світлом, та головна дорога - вул. Канатна на той час була достатньо освітлена ліхтарями, вітринами магазинів та світлом фар численних автомобілів, що рухалися в обох напрямках, відповідачка повинна була помітити автомобіль позивачки та надати їх дорогу для вільного руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачці завдано матеріальну шкоду, яка виявилася у пошкодженні її автомобіля, а саме: передньої лівої двері, задньої лівої двері, лівого порогу та заднього лівого крила.
Понесені позивачкою реальні збитки складають 8975 гривень 00 копійок, що підтверджується висновком № 14508 експертного дослідження з визначенням матеріальної шкоди володільцю транспортного засобу від 14.01.2008 року.
Крім того, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги ті обставини, що позивачка відчула важкість вимушених змін у життєвих стосунках, що потребувало додаткових витрат часу та зусиль, необхідних для поновлення первісного стану, вона отримала моральне пошкодження. При таких обставинах суд першої інстанції правильно оцінив завдану моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.
Також позивачка була змушена понести певні витрати пов'язані зі зверненням до суду, а саме сплатила: державне мито в розмірі 58, 04 грн., ІТЗ судового процесу в розмірі 30 грн., послуги банку при сплаті державного мита в розмірі 16 грн., подання телеграми -15, 30 грн., послуги кур'єрської пошти в розмірі 12 грн., проведення експертизи - 399, 48 грн., всього 530 гривень 82 копійки.
Посилаючись на вищевикладене суд першої інстанції правомірно та на законних підставах задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2, та стягнув з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2загальну суму в розмірі 14487, 82 гривень, в тому числі суму матеріальної шкоди в розмірі 8957 гривень, суму моральної шкоди в розмірі 5000 гривень та витрати по справі в розмірі 530, 82 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянт не довів в судовому засіданні ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції обставини, на які посилався як на підставу своїх заперечень та своєї апеляційної скарги.
Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. . 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 квітня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.