Справа № 2-283/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2008 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Голубничої A.M.,  при секретарі -Коломієць О.П.,  представників - ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у ОСОБА_3 справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про втрату права на житло та виселення,

встановив:

Позивачка ОСОБА_4,  заклала позов до відповідачки ОСОБА_5 про виселення її з мотивів неможливого сумісного проживання,  а в послідуючому змінила позовні вимоги і просить визнати її такою,  що втратила право на проживання її у квартирі АДРЕСА_1 в ОСОБА_3 та виселення з тих підстав,  що квартира належить їй та її внучці ОСОБА_6  на праві особистої власності. 26 квітня 2006 року на прохання відповідачкивона прописала її на свою жилу площу зі згоди внучки,  другого власника ОСОБА_6  тимчасово на час оформлення пенсії. Не дивлячись на те,  що час давно сплив,  відповідачка не залишила житло та виписуватися не бажає.

Позов підтримала з наведених в останній заяві підстав.

Відповідачка позов не визнада та пояснила,  що вона була прописана на спірну жилу площу у квартирі №5 по вул. Свердлова в ОСОБА_3 зі згоди як позивачки ОСОБА_4,  так і заінтересованої особи ОСОБА_6  на постійно,  а тому вважає,  що право на проживання за нею в даній квартирі зберіглося,  просить в позові відмовити.

Зацікавлена особа ОСОБА_6  проти виселення відповідачки ОСОБА_5 заперечила.

Встановлено,  що ОСОБА_4 та ОСОБА_6  належить квартира АДРЕСА_2 в ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності,  що стверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 04.01.1995 року. На дану жилу площу 26 квітня 2005 року за згодою її власників була прописана на постійне місце проживання відповідачка ОСОБА_5,  що стверджується оглянутим на її ім'я паспортом,  поясненнями заінтересованої особи ОСОБА_6 ,  заяви самої позивачки та заінтересованої особи на ім'я директора ВЖДП №2 від 22.04.2005 року,  де про тимчасовість прописки мова не йшла,  а також поясненнями свідка ОСОБА_7,  яка працювала на той час в ВЖДП №2 і в її обов'язки входила реєстрація громадян,  і яка суду пояснила,  що про тимчасову прописку відповідачки на жилу площу розмови не було. Вона добре пам'ятає ці обставини.

Доказів,  які б спростовували вищенаведені докази,  позивачка суду не надала,  а тому підстав для задоволення позову про виселення відповідачки ОСОБА_5,  як тимчасового жильця,  не встановлено.

Вислухавши пояснення сторін,  дослідивши в судзасіданні докази в їх

сукупності,  суд вважає позовні вимоги безпідставними.

На підставі вищевикладеного та керуючись  ст.  ст.  10,  11,  60,  213-215 ЦПК,   ст.  99 ЖК України,  суд , -

вирішив:

В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про втрату права на житло та виселення відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 денний термін з дня його оголошення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Бердичівський міськрайонний суд.