№ 2-560/07

 РІШЕННЯ

 Іменем України

21 листопада 2008 року Голосіївський районний суд м.  Києва у складі: головуючого - судді Новака А.В.,  при секретарі - Миколайчук Т.С. ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2,  про стягнення майнової та моральної шкоди, -

встановив:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду м.  Києва з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди. Мотивував свої вимоги тим,  що 05.06.2007 року близько 09 години 45 хвилин він поставив свій автомобіль «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1,  на території магазину «Анжио»,  що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Розмовляючи зі своїм знайомим,  він почув,  як спрацювала сигналізація його автомобіля. Підійшовши до свого автомобіля,  він побачив,  що поряд з ним стоїть незнайомий чоловік,  як в подальшому виявилось - це був ОСОБА_3,  який б'є своїм кулаком по корпусу автомобіля з правої сторони над задніми дверима. Між ними розпочалась бійка і на місце пригоди були викликані працівники міліції.

Його автомобіль є застрахованим,  а тому для встановлення вартості нанесеного матеріального збитку було призначено огляд автомобіля,  яким встановлено суму матеріального збитку у розмірі 2655 гривень. За огляд автомобіля позивачем було сплачено 85 гривень. Оскільки страховою компанією не сплачується сума франшизи та сума втрати товарної вартості транспортного засобу,  то він був змушений замовити у ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» авто товарознавче дослідження по встановленню такої втрати. З висновку експертного авто-товарознавчого дослідження по встановленню матеріальної шкоди № 155 від 12.05.2008 року вбачається,  що втрата товарної вартості транспортного засобу становить 2307 гривень 08 копійок. Також йому було завдано моральної шкоди,  яка виразилась у переживаннях та нервозності. Змінився звичний для нього спосіб життя.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив суд стягнути з відповідача на користь його довірителя 1229 гривень франшизи,  2307 гривень 08 копійок втрати товарної вартості транспортного засобу,  85 гривень 50 копійок витрат пов'язаних з оглядом автомобіля,  394 гривень 58 копійок витрат пов'язаних,  з проведенням експертизи,  1400 гривень моральної шкоди та судові витрати.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав,  заперечував проти його задоволення. Зокрема зазначив,  що автомобіль позивача його довіритель не пошкоджував,  а тільки вдарив ногою по колесу автомобіля з метою привернути увагу позивача,  оскільки останній залишив свій автомобіль у недозволеному для стоянки місці. Пошкодження,  які отримав автомобіль позивача,  були завдані будівельним матеріалом,  який впав з вантажного автомобіля,  номер якого він не бачив.

Заслухавши пояснення представників,  дослідивши матеріали справи,  суд дійшов висновку,  що позов підлягає задоволенню з наступних підств.

Судом достовірно встановлено,  що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу,  власником автомобіля «Мазда-3», д.н.з. НОМЕР_1,  є ОСОБА_1 (а.с.  70-71).

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.06.2007 року вбачається,  що 05.06.2007 року близько 09 години 45 хвилин позивач залишив свій автомобіль «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1,  на території магазину «Анжио»,  що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Розмовляючи зі своїм знайомим,  він почув,  як спрацювала сигналізація його автомобіля. Підійшовши до свого автомобіля,  він побачив,  що поряд з ним стоїть незнайомий чоловік,  як в подальшому виявилось - це був ОСОБА_3,  який б'є своїм кулаком по корпусу автомобіля з правої сторони над задніми дверима. Між ними розпочалась бійка.

Відповідач ОСОБА_3 пояснив,  що він підійшов і трохи похитав автомобіль позивача,  однак до нього підійшов ОСОБА_1 зі своїм знайомим та почали його ображати. Після чого почалась бійка(а.с.  48-49).

Судом враховується,  що при опрацюванні матеріалу,  на підставі якого було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.06.2007 року,  не було встановлено наявність будь-якого вантажного автомобіля поряд з автомобілем позивача.

Суд вважає,  що між поясненнями відповідача,  які були ним надані в день події,  та поясненнями,  наданими в судовому засіданні при провадженні даної цивільної справи,  містяться суперечності з приводу його дієвого впливу на автомобіль «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1,  що викликає сумніви у правдивості

його пояснень,  які не узгоджуються з матеріалами,  дослідженими в судовому засіданні,  та поясненнями,  наданими позивачем.

Згідно висновку № 155 експертного автотоварознавчого дослідження по встановленню матеріальної шкоди,  завданої володільцю автомобіля «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1,  сума втрати товарної вартості автомобіля становить 2307 гривень 08 копійок(а.с.  114-121).

З рахунку-фактури № 9929900/155 від 07.05.2008 року вбачається,  що вартість експертного автотоварознавчого дослідження по встановленню матеріальної шкоди становить 380 гривень(а.с.  122).

З квитанції та рахунку,  наданого позивачем,  вбачається,  що останнім сплачено за огляд автомобіля 85 гривень 50 копійок (а.с.  9).

З договору № 1751-а від 03.10.2006 року страхування наземного транспортного засобу вбачається,  що франшиза становить 1229 гривень(а.с.  11).

Відповідно до  ст.  9 Закону України «Про страхування»,  страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку,  якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими,  якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування,  страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків,  якщо інше не передбачено умовами страхування.

Франшиза - частина збитків,  що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до  ст.  1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює,  що розглядаючи позови про відшкодування шкоди,  суди повинні мати на увазі,  що шкода заподіяна особі та майну громадянина,  підлягає відшкодуванню в повному обсязі,  особою,  яка її заподіла,  за умови,  що дії останньої були неправомірними,  між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи,  а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки,  незалежно від наявності вини.

Суд вважає,  що позивачем в ході судового засідання аргументовано доведено наявність вини ОСОБА_3 у завданні шкоди його майну і те що саме неправомірні дії ОСОБА_3 стали безпосередньою причиною завдання такої шкоди.

Відповідно до ч. 1  ст.  1167 ЦК України,  моральна шкода,  завдана фізичній  особі  неправомірними  діями,   відшкодовується  особою,   яка її

завдала,  за наявності її вини,  а тому,  вирішуючи позов в частині вимог,  щодо відшкодування моральної шкоди,  суд вважає,  що ці вимоги підлягають задоволенню,  оскільки в судовому засіданні факт спричинення моральної шкоди було встановлено.

Представником позивача доведено,  що в зв'язку з пошкодженням автомобіля у його довірителя відбулись зміни в житті,  що виразились у вигляді переживань,  погіршення його психологічного стану,  втратою можливості вести звичайний для нього спосіб життя.

Пленумом Верховного Суду України в п. 3 постанови № 4 від 31.03.95р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" звернуто увагу на те,  що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань,  або інших негативних явищ,  заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати,  зокрема: у приниженні честі,  гідності,  престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я,  у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної),  прав,  наданих споживачам,  інших цивільних прав,  у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом,  у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми,  при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1  ст.  60 Цивільного-процесуального кодексу України,  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених статтею 61 ЦПК України.

За таких обставин суд,  на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які посилались сторони,  як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених доказами,  дослідженими в судовому засіданні,  встановивши правовідносини,  які випливають із встановлених обставин та правові норми,  які підлягають застосуванню до цих правовідносин,  суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Також,  на підставі  ст.  ст.  84,  88 ЦПК України,  суд вважає за необхідне судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  15,  58,  60,  88,  208-209,  212-215,  223,  294-296 ЦПК України,  суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1229 (одна тисяча двісті двадцять дев'ять) гривень франшизи,  2307(дві тисячі триста сім) гривень 08 копійок втрати товарної вартості транспортного засобу,  85 (вісімдесят п'ять) гривень 50 копійок

витрат пов'язаних з оглядом автомобіля, 394(триста дев'яносто чотири) гривні 58 копійок, витрат пов'язаних з проведенням експертизи, 1400(одна тисяча чотириста) гривень моральної шкоди, 34(тридцять чотири) гривні судового збору, 30 гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 5300 (п'ять тисяч триста) гривень 16 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 25(двадцять п'ять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.