Справа №2-2724/07

РІШЕННЯ

Іменем України

21 листопада 2008 року Голосіївський районний суд м.   Києва у складі: головуючого - судді Новака А.В.,   при секретарі - Миколайчук Т.С.  ,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1,   ОСОБА_2 до ОСОБА_3,   третя особа -Друга Київська державна нотаріальна контора,   про визначення та поділ спільного майна подружжя,  -

встановив:

позивачі звернулись до суду з вказаним позовом.   В судовому засіданні позовні вимоги підтримали та пояснила,   що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько - ОСОБА_5. Після смерті батька вони звернулись до Другої Київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини,   однак як з'ясувалось в подальшому за життя померлого жодного майна за ним не було зареєстровано.

Позивачі вказують,   що їм відомо,   про те що під час шлюбу померлого та відповідачки ними було придбано майно,   яке складається з квартири,   що розташована за адресою АДРЕСА_1 та домоволодіння по АДРЕСА_2,   який померлий будував власноручно за допомогою позивачів.

Позивачі просять суд ухвалити рішення,   яким визначити майно,   яке було придбано під час шлюбу померлого та відповідачки та здійснити його поділ.

В судовому засіданні представники позивачів підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась,   надіслала до суду пояснення у якому просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Третя особа надіслала до суду лист з клопотанням слухати справу у відсутність їх представника.

Заслухавши представників позивача,   дослідивши матеріали справи,   суд вважає,   що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З свідоцтва про смерть НОМЕР_1 вбачається,   що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років,   про що в Книзі

реєстрації смертей 2006 року березня місяця 06 числа зроблено відповідний актовий запис за № 4414 (а.с.  10).

З спадкової справи № 405 заведеної Другою Київською нотаріальною конторою,  щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 вбачається,  що померлий згідно заповіту від 09 серпня 1973 року посвідченого Державним нотаріусом Дев'ятої Київської нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 1-4689 заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах кожному автомашину марки «Москвич-403» та грошовий пай внесений на будівництво гаража в кооперативі «Супутник». Будь-якого іншого майна зареєстрованого за померлим,  встановлено не було (а.с.  69-96).

З свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 вбачається,  що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали шлюб 04.08.1977 року,  про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 1977 року серпня місяця 04 числа зроблено відповідний запис за № 1565 (а.с.  91).

З відповіді наданої Головним управлінням земельних ресурсів за № 07-387/33904 від 18.08.2008 року вбачається,  що за ОСОБА_3 не зареєстровано право власності на будь-які земельні ділянки (а.с.  100).

З відповіді наданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за № 27979 від 21.08.2008 року вбачається,  що за ОСОБА_3 зареєстрована на праві власності квартири АДРЕСА_1(а.с.  102).

Відповідно до ч. 1  ст.  60 СК України,  майно набуте подружжям за час шлюбу,  належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини(навчання,  ведення домашнього господарства,  догляд за дітьми,  хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 2  ст.  60 СК України,  вважається,  що кожна річ,  набута за час шлюбу,  крім речей індивідуального користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Суд вважає,  що позивачами не надано жодних доказів на підтвердження наявності будь-якого майна,  що було набуте подружжям ОСОБА_5,  ОСОБА_3 за час їх шлюбу.

Відповідно до ч. 1  ст.  60 Цивільного-процесуального кодексу України,  кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених статтею 61 ЦПК України.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які посилались сторони,  як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених доказами,  дослідженими в судовому засіданні,  оцінивши їх належність,  допустимість,  достовірність,  а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності,

встановивши правовідносини,  які випливають із встановлених обставин та правові норми,  які підлягають застосуванню до цих правовідносин,  суд прийшов до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1,  ОСОБА_2 в задоволенні позову повністю.

Керуючись  ст.  ст.  10,  11,  15,  58,  60,  88,  208-209,  212-215,  223,  294-296 ЦПК України,  суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  третя особа -Друга Київська державна нотаріальна контора,  про визначення та поділ спільного майна подружжя - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м.  Києва через Голосіївський районний суд м.  Києва,  або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.