Справа 1-19/2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:
головуючого - капітана юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В.,
при секретарі: ЛАГУТІНІЙ Л.С.,
за участю: державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Львівського гарнізону капітана юстиції ЗБАРАЩУКА Д.В., підсудного - ОСОБА_3 та його захисника -адвоката ОСОБА_4,
у відкритому судовому засіданні в м. Львові,
розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А 4623 прапорщика
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Камянка-Бузька Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 1994 року народження, раніше не судимого, на військовій службі з квітня 1994 року, начальника сховища речової служби,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 366 ч.1, ст. 410 ч. 2 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3, будучи військовою службовою особою - начальником сховища речової служби військової частини А 4623, в період з 20 по 25 грудня 2006 року, зловживаючи своїм службовим становищем, безоплатно заволодів військовим майном, а саме: черевиками юхтовими з високим берцем першої категорії в кількості 79 штук, загальною вартістю 6873 гривень, які передавши через зовнішню огорожу за межі розташування військової частини, реалізував невідомій йому особі, а отримані грошові кошти використовував на власний розсуд.
2
В подальшому ОСОБА_3, маючи на меті приховати нестачу привласненого ним майна, в січні-лютому 2007 року склав завідомо неправдиві документи - видаткові накладні №17/129 та №18/190 від 1 лютого 2007 року де вказав, що колишні військовослужбовці військової частини А 4623 прапорщик запасу ОСОБА_5 та старший прапорщик запасу ОСОБА_6 отримали в якості компенсації за недоотримане ними під час проходження військової служби речове майно, а саме: черевики юхтові з високим берцем першої категорії в кількості 79 штук, загальною вартістю 6873 гривень, про що зробив відповідні записи у книзі форми 37. При цьому ОСОБА_5 таОСОБА_6 не отримували майна зазначеного у вищевказаних накладних.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3, винним себе в пред'явленому звинуваченні визнав повністю та дав покази аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що дійсно в період з 20 по 25 грудня 2006 року на ринку в м. Кам'янка-Бузька Львівської області до нього звернувся незнайомий йому чоловік, який запропонував купити в нього (ОСОБА_3) черевики юхтові з високими берцами, на що він погодився. Після цього, в цей же період, він виніс з речового складу 79 пар вказаних черевик та передав через паркан військової частини цій особі. Від реалізацій цього майна він отримав 2500 гривень. Вказані кошти він використовував на власний розсуд.
В подальшому в період січня-лютого 2007 року під час проведення документальної ревізії речової служби, в ході якої на складі було виявлено нестачу черевиків ОСОБА_3, маючи на меті приховати вказану нестачу в січні 2007 року звернувся до колишніх військовослужбовців частини ОСОБА_6 та ОСОБА_5, перед якими частина мала заборгованість по речовому майну і запропонував їм розписатися в документах про нібито отримання ними належного їм речового майна, а саме черевиків юхтових з високими берцами в кількості 79 пар (41 та 38 пар відповідно кожному) на що останні погодились. Крім цього, він вніс записи в книгу тимчасової видачі форми 37 про отримання ОСОБА_5 таОСОБА_6в грудні 2006 року вищевказаних черевиків. У скоєному розкаюється.
Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні даного злочину, підтверджується також слідуючими, дослідженими в судовому засіданні, доказами.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5, кожен окремо, показали, що в січні до них звернувся ОСОБА_3 та пояснив, що під час роботи ревізії Західного контрольно-ревізійного управління у військовій частині А4623 в нього на складі виникла нестача черевик юхтових з високим берцем та попросив їх, кожного окремо, оформити на себе накладні про видачу їм в грудні 2006 року, відповідно, 41 та 38 пар вказаних черевик. Гроші за недоотримане ними речове майно ОСОБА_3 пообіцяв повернути пізніше. Ніякого речового майна вони не отримували.
Як вбачається з акту документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А4623 з питань речового забезпечення прапорщиком ОСОБА_3 до первинних документів (накладні №17/129 та №18/190) вносились завідомо неправдиві відомості
3
про фактичну видачу речового майна, що створило передумови до виникнення нестачі на суму 6873 грн.
З протоколу відтворення обстановки та обставин події, проведеного з підсудним ОСОБА_3, вбачається, що в період з 20 по 25 грудня 2005 року останній близько 17 години за декілька прийомів виніс з речового сховища військової частини А4623 79 пар черевик юхтових з високим берцем частинами по 10-12 пар в обох руках.
Як видно з протоколу огляду від 9 квітня 2007 року книги форми 37 обліку матеріальних засобів речового майна військової частини А4623 на третій сторінці даної книги внесені записи, що 14 грудня 2006 року на підставі накладної №17 на ім'я ОСОБА_5 останньому видано 38 пар берців першої категорії, а наступний внесений запис в книзі про те, що 22 грудня 2006 року на підставі накладної №18 на ім'я ОСОБА_6 йому видано 41 пару берців.
З протоколів огляду від 9 квітня 2007 року накладної №17/189 та №18/190 від 1 лютого 2007 року вбачається, що дані накладні виписані на старшого прапорщика запасу ОСОБА_5 та прапорщика запасу ОСОБА_6 для отримання 38 та 41 пари черевик юхтових першої категорії зі складу військової частини А4623.
З оглянутої в судовому засіданні відомості нестач та надлишків речового майна військової частини А4623 вбачається, що в грошовому вираженні станом на 26 квітня 2007 року залишкова вартість 79 черевик юхтових з високим берцем складає 6873 грн.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_3, являючись військовою службовою особою, в січні-лютому 2007 року склав завідомо неправдиві офіційні документи -накладні та вніс завідомо неправдиві дані до книги форми 37, тобто скоїв службове підроблення, а тому ці його дії суд кваліфікує за ст. 366 ч.1 КК України.
Він же, будучи військовою службовою особою, зловживаючи службовим становищем, заволодів військовим майном і ці його дії суд кваліфікує за ст. 410 ч. 2 КК України.
Призначаючи підсудному ОСОБА_3 вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину у скоєнні даного злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, з'явився із зізнанням, до кримінальної відповідальності притягується вперше, по службі характеризується позитивно, жодних тяжких наслідків від вчинених ним дій не наступило, повністю розрахувався з особами на ім'я, яких він отримав належне їм речове майно і вони не мають до нього жодних претензій. Суд, також приймає до уваги сімейний стан підсудного, який має на утриманні неповнолітню дитину.
З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, позитивних даних про його особу та конкретних обставин справи, суд, при призначенні підсудному покарання за статтею 366 ч. 1 КК України, вважає можливим застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 69 ч.2 КК України і не позбавляти його права займати посади, пов'язані з адміністративно-
4
розпорядчими функціями, передбаченого санкцією даної статті. Крім
цього, враховуючи обставини справи та особу підсудного, суд, при
призначенні ОСОБА_3 покарання за ст. 410 ч.2 КК України знаходить
можливим застосувати до підсудного ст.69 ч.1 КК України, у
відповідності до якої при призначенні йому міри покарання призначити
покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті 410
ч.2 КК України. Також, суд приходить до переконання, що виправлення
ОСОБА_3 може бути досягнуто без відбування покарання та знаходить
можливим при призначенні йому покарання, застосувати до нього ст.75
КК України, на підставі якої звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання
з випробуванням. Суд приймає до уваги і те, що підсудний, скоюючи ці злочини, передбачав корисну мету і одержав грошові кошти в сумі 2500 грн., які підлягають стягненню в дохід держави, як нажиті злочинним шляхом.
Під вартою по даній справі ОСОБА_3 не перебував.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 ч.2 КК України, призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Його ж, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 410 ч.2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 ч.1 КК України призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три (три) роки.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком 1 (один) рік. Вирок у виконання не приводити, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу
органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну
місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - підписка про невиїзд - до набрання вироком законної сили залишити без змін.
5
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в дохід держави 2500 грн., одержані при реалізації речового майна, тобто нажитих злочинним шляхом.
Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме: книгу форми 37 та накладні №№ 17/179, 18/190 від 1 лютого 2007 року повернути до військової частини А 4623 за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.