Справа 1-20/2007р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

12 червня 2007 р. м. Львів

Військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі: головуючого -підполковника юстиції КОСТЕНКА В.Г., .при секретаря НОСОВІЙ Г.С., за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону лейтенанта юстиції КОЗАЧУКА О.О. та потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А2847 солдата ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кисил-Сир Вілюйського району Якутії, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого, неодруженого, призваного на військову службу Карлівсько-Машівським РВК Полтавської області 15.11.2006 p., у скоєнні злочину, передбаченого ст. 406 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В один із днів грудня 2006 року, близько 21-ї години 40 хвилин, під час вечірньої прогулянки, в присутності інших військовослужбовців, на стройовому плацу військової частини А2847, солдат ОСОБА_4 являючись військовослужбовцем строкової військової служби, з метою показати свою уявну перевагу над спів службовцем, принизити його честь та гідність, всупереч вимог ст.ст. 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, діючи на грунті нестатутних взаємовідносин, завдав потерпілому солдату ОСОБА_3 удар кулаком правої руки у грудну клітку за те, що останній під час руху в строю наступив йому, ОСОБА_4, на ногу.

Окрім того, ОСОБА_4, 16 травня 2007 року близько 12-ї години у приміщенні казарми військової частини А2847, діючи з тих же спонукань і з тією ж метою, у відповідь на зроблене йому зауваження днювальним солдатом ОСОБА_3 за плювок на підлогу в казармі, наніс останньому удар кулаком правої руки у грудну клітку.

Від нанесених ОСОБА_4 зазначених ударів, ОСОБА_3 відчув фізичний біль та моральне приниження.

2

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в пред'явленому обвинуваченні і про обставини і мотиви скоєного дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку.

При цьому він пояснив, що 16 травня 2007 року близько 12-ї години, він в приміщенні казарми плюнув на сходи. ОСОБА_3, який в той час був днювальним, зробив йому зауваження. Обурившись на це, він підійшов до потерпілого і ударив його кулаком правої руки в груди, після чого вийшов з казарми.

Окрім того в грудні 2006 року, під час вечірньої прогулянки, ОСОБА_3 крокував позаду нього і декілька разів наступив йому на ногу. Це його обурило і він, розвернувшись, ударив потерпілого в грудну клітку.

Крім особистого визнання своєї вини, винність підсудного ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні підтверджується і іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що близько 12-ї години 16 травня 2007 року він ніс службу біля тумбочки днювального в казармі військової частини А2847. В цей час ОСОБА_4 проходячи повз нього, плюнув на сходи. Виконуючи свої обов'язки, він зробив підсудному зауваження, у відповідь на що той підійшов до нього і кулаком правої руки наніс сильний удар в груди. Від цього удару у нього перехопило дихання і він відчув біль та приниження. Оскільки біль не проходила, на наступний день він звернувся в медпункт, де лікар виявив на грудях в місці удару почервоніння.

Крім того, в один із днів грудня 2006 року під час вечірньої прогулянки близько 21-ї години 40 хвилин він крокував в останній шерензі і випадково наступив ОСОБА_4, який йшов попереду, на каблук черевика. Підсудний обурився його невмінням крокувати, розвернувся і вдарив кулаком правої руки в груди, від чого він відчув фізичний біль.

Свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6, кожен окремо, в судовому засіданні показали, що бачили як близько 12-ї години 16 травня 2007 року в казармі біля тумбочки днювального, де ніс службу ОСОБА_3, пройшов підсудний і плюнув на підлогу. У відповідь на зауваження, яке йому зробив потерпілий, ОСОБА_4 повернувся, підійшов до ОСОБА_3 і кулаком руки вдарив його в грудну клітку. По вигляду ОСОБА_3, вони зрозуміли що йому боляче і той не міг деякий час нормально дихати.

Про дану подію ОСОБА_6 доповів черговому дивізіону.

Окрім того свідок ОСОБА_5 показав, що в один із днів грудня 2006 року ОСОБА_3 розповів йому, що під час вечірньої прогулянки близько 21-ї години 40 хвилин він випадково наступив ОСОБА_4 на каблук черевика, за що той ударив його кулаком в груди.

З висновку судово-медичного експерта вбачається, що при пальпації мече видного відростку грудини, потерпілий відмічає болючість, шкірні покриви над цією ділянкою почервонілі, інших тілесних ушкоджень не виявлено.

Згідно витягів з наказів командира військової частини А2847, солдати ОСОБА_4 і ОСОБА_3 зараховані в списки особового складу частини і

3

поставлені на всі види забезпечення, а 15.05.2007 року солдата ОСОБА_3 призначено у добовий нард днювальним дивізіону.

Як видно з довідки командира військової частини А2847, солдати ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у відносинах підлеглості не перебувають.

Відповідно до висновку військово-лікарської комісії, солдат ОСОБА_4 придатний до військової служби.

Таким чином, військовий суд вважає доведеним, що в один із днів грудня 2006 року, близько 21-ї години 40 хвилин, під час вечірньої прогулянки, і присутності інших військовослужбовців, на стройовому плацу військової частини А2847, солдат ОСОБА_4 являючись військовослужбовцем строкової військової служби, з метою показати свою уявну перевагу над спів службовцем, принизити його честь та гідність, всупереч вимог ст.ст. 11, 49, 50, 128 Статуту внутрішньої служби та ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, діючи на грунті нестатутних взаємовідносин, завдав потерпілому солдату ОСОБА_3 удар кулаком правої руки у грудну клітку за те, що останній під час руху в строю наступив йому, ОСОБА_4, на ногу.

Окрім того, ОСОБА_4, 16 травня 2007 року близько 12-ї години у приміщенні казарми військової частини А2847, діючи з тих же спонукань і з тією ж метою, у відповідь на зроблене йому зауваження днювальним солдатом ОСОБА_3 за плювок на підлогу в казармі, наніс останньому удар кулаком правої руки у грудну клітку.

Від нанесених ОСОБА_4 зазначених ударів, ОСОБА_3 відчув фізичний біль та моральне приниження.

Такі дії підсудного суд розцінює як порушення статурних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчиненні насильства і кваліфікує їх за ст. 406 ч.1 КК України.

При призначенні підсудному покарання, суд враховує, що він скоїв злочин середньої тяжкості.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що злочин підсудній скоїв вперше, щиро розкаявся, звернувся до органів досудового слідства з явкою з повинною, а також прохання потерпілого суворо не карати його. Крім того, суд враховує і ту обставину, що підсудній під час проходження служби характеризується позитивно і активно сприяв розкриттю злочину.

Враховуючи характер, ступень суспільної небезпеки скоєного, всі дані про особу підсудного, суд приходить до висновку про можливість призначення йому самого м'якого покарання, передбаченого санкцією ст. 406 ч.1 КК України у вигляді арешту.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 333-335 КПК України, військовий місцевий суд, -

4

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 406 ч.1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 2 (два) місяці, з відбуванням арешту на гауптвахті Хмельницького зонального відділу військової служби правопорядку в м. Хмельницькому.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту фактичного поміщення його на гауптвахту.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - нагляд командування військової частини - до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.